5006/22/55/2012 Про стягнення заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення - 18.09.2012 Прийняття

Головуючого: суддів Радіонової О.О. Татенко В.М., Зубченко І.В.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Горшкова О.В., представник за дов. від 30.12.2011р. №03-61 Гордовенко М.В., представник за дов. від 30.12.2011р. № 03-60 від відповідача:Предвєчна Л.Ф. представник за дов. від 01.06.2012р.б/н від третьої особи: не з»явивсярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2012 року у справі №5006/22/55/2012 (суддя Архипенко О.М.) за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка, Донецька областьдо відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м.Горлівка Горлівська міська рада м.Горлівка про стягнення 214738,10грн.

07.05.2012 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка, Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м.Горлівка про стягнення заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 214738,10грн. (т.1, а.с.3-7).

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2012р. позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м.Горлівка на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Горлівка суму боргу в розмірі 214738,10грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4294,76грн. (т. 3 а.с.5-13).

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про те, що зобов»язання щодо своєчасної та повної оплати встановленої різниці, що виникла між показами загальнобудинкового приладу обліку води та розподіленням відповідно до умов договору щодо об»єму води, відповідач не виконав, позивач, в свою чергу, довів належними доказами наявність цієї різниці об»ємів води, правильно розрахував її вартість та пред»явив вимогу відповідачу про її сплату, а відтак позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідач, Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника»Горлівської міської ради звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2012р. підлягає скасуванню, так як суд прийняв рішення на підставі доводів та документів, наданих позивачем, не зважаючи на те, що вони не відповідають дійсності (т.3 а.с. 22-25).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що відповідач не є виконавцем житлово-комунальних послуг у розумінні ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, а рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 04.08.2010 №822 не відповідає чинному законодавству України.

Апелянт також звертає увагу на те, що позивачем не доведена належними доказами наявність різниці між об»ємами поданої питної води та сумарним об»ємом води спожитої мешканцями будинків, а відтак і ціна позову.

Крім того, апелянт вважає, що позивачем у позові не враховані основні причини наявності різниці об»ємів води: загальнобудинкові та квартирні засоби обліку мають різний поріг чутливості, для встановлення різниці об»єму води зняття показань загальнобудинкових та всіх квартирних засобів обліку повинно здійснюватися одночасно (в один день), невірні показання засобів обліку з причини неякісної води, прилади обліку води мають технічні погрішності та не врахована вода, яка знаходиться в стояках та ще не дійшла до споживачів.

Апелянт наполягає на тому, що рішення господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та повинно бути скасовано.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримали надісланий до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу від 12.09.2012р. № 016.1/6617.

Представник третьої особи у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, з огляду на наступне.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення заборгованості з наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (2918-14) (далі -Закон України № 2918), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (630-2005-п) , Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства по питанням житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (z0936-08) , Методикою розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами і організаціями", затвердженою наказом Мінжитлокомгоспу України від 14.05.2008 № 126, зареєстрованою в Мін'юсті України 30.05.2008р. за № 479/15170 (z0479-08) .

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»м.Донецьк є юридичною особою (ідентифікаційний код 00191678), здійснює свою діяльність на підставі Статуту (т.1а.с.90-91).

Горлівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(скорочена назва Горлівське ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу»), як відокремлений підрозділ підприємства позивача, не є юридичною особою та діє відповідно до Положення № 13 про Горлівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу, що підтверджено також Довідкою із ЄДРПОУ ( т. 1 а.с.92-94).

Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника»Горлівської міської ради є юридичною особою (ідентифікаційний код 36178136), що підтверджено Статутом, довідкою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.68-69, 70-75).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, пунктом 4.1 Статуту відповідача визначено, що він є балансоутримувачем житлового фонду та соцкультоб»єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Горлівки (т.1, а.с.71)

Пунктом 1 рішення виконкому Горлівської міської ради від 04.08.2010р. № 822 "Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки" виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді, утримання якого здійснюється підприємством недержавної форми власності - комунальне підприємство "Міська служба єдиного замовника" (т.1 а.с.54).

Між Горлівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу»(за договором -Виробник ) та Комунальним підприємством "Міська служба єдиного замовника" Горлівської міської ради (за договором -Виконавець) 01.01.2011р. був укладений договір №980 про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей від 17.02.2011р., відповідно до умов якого, Виробник надає послугу питного водопостачання та водовідведення для потреб населення житлового фонду Виконавця цілодобово або згідно графіку, затвердженого місцевими органами виконавчої влади та приймає в комунальну каналізацію стічні води у відповідності з кількістю поданої води (п. 1.1. договору)

Виконавець додає до договору перелік житлових будинків на водопостачання та водовідведення з зазначенням адрес, а також вбудованих нежитлових приміщень і власників (додаток №1) (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору Виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається постачальником в середині будинку, виконуючи при цьому технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання у відповідності з "Правилами технічної експлуатації житлових будинків та споруд".

Пункт 1.4. договору визначає, що сторони даного договору наділені правами та виконують обов'язки, передбачені даним договором, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» (2918-14) , Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (1875-15) , «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затвердженими наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (z0936-08) , Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (630-2005-п) р., а також іншими нормативно правовими актами України.

Виконавець за умовами договору зобов»язаний: розподіляти подану виробником питну воду споживачам усередині будинку, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж водопостачання та каналізації, а також налагодження устаткування, яке знаходиться на його балансі (п.2.2.1); систематично здійснювати профілактичні обходи та огляди внутрішньобудинкових комунікацій та внутрішньо квартирного обладнання (п.2.2.2); здійснювати поточні ремонти та заміну частин внутрішньо будинкових мереж та устаткування (п.2.2.3); забезпечувати економічне та раціональне використання води, не допускати витоків у внутрішньо будинкових мережах водогону (п.2.2.9).

Розділом 3 договору передбачений порядок розрахунків.

Відповідно до п.3.1 договору оплата за використану воду та стоки здійснюється квартиронаймачами (власниками) постачальнику за показниками лічильника, а при його відсутності за затвердженими нормами відповідно до встановлених тарифів.

Рішенням Донецької обласної ради від 25.01.2008р. №5/14-431 «Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» було затверджено тарифи на послуги з водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод, зокрема, для суб»єктів господарювання по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій затверджені тарифи за 1мі без ПДВ (додаток 3) (т.2, а.с. 2-4).

Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 01.12.2008р. №1707 «Про погодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються Горлівським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу»погоджено тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення (т.2 а.с.5-6).

При визначенні вартості виявленої різниці об»ємів води позивачем були застосовані Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №198 від 30.09.2011р. та №227 від 20.10.2011р. (т.2, а.с. 7-8)

Доказів у підтвердження скасування або визнання недійсними даних рішень в матеріалах справи немає.

Виконавець надає постачальнику дані про рух жильців щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяцем, згідно договору на інформаційне обслуговування (п.3.3 договору).

Пунктом 3.7 договору, згідно рішення господарського суду Донецької області від 04.05.2011р. по справі №23/27пд, абзаци 1-й, 3-й та 4-й якого прийняті в редакції КП «Компанія «Вода Донбасу», яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2011р., встановлено, у разі встановлення будинкових приладів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними приладами обліку, споживач, який не має квартирних приладів обліку, сплачує послуги згідно показників загальнобудинкових приладів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ИТНВПВ) виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарних витрат води за показниками всіх квартирних приладів обліку.

Різниця фактично розподіляється між споживачами, які не мають квартирних приладів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку

В разі, якщо відносно виконавця не затверджені ИТНИПВ -мешканці, які не мають квартирних приладів обліку, сплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання.

Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового приладу обліку та розподіленим відповідно до цього пункту договору обсягів води, сплачується виконавцем до 10 числа місяця наступного за поточним виробнику (т.1 а.с. 20-21; 22-24, 25-26).

Договір діє з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. (п.6.1 договору).

Судом також встановлено, що відповідач, як балансоутримувач відповідного житлового фонду та особа, відповідальна за стан водопровідних мереж, які проходять у підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, 15.09.2010р. підписав з іншими суб'єктами господарювання договори на забезпечення житлового фонду тепловою енергією, питною водою та приймання побутових стоків: з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центренергосервіс" (з протоколом узгодження розбіжностей від 12.10.2010р.), з Приватним підприємством "Тепло-Ліга" (з протоколом узгодження розбіжностей від 11.10.2010р.), з Приватним підприємством "Гірницький" (з протоколом узгодження розбіжностей від 15.10.2010р.), з Приватним підприємством "Комсомольський" (з протоколом узгодження розбіжностей від 15.10.2010р.), з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс" (з протоколом узгодження розбіжностей від 15.10.2010р.) з Приватним підприємством "Велікан" (з протоколом узгодження розбіжностей від 11.10.2010р. та додатковою угодою до договору від 01.12.2010р.) (т.2 а.с.55-171).

Підпунктом 2.2.14 вказаних Договорів сторони погодили, що Технічні виконавці зобов'язані разом з представниками Виробника (позивача в даній справі) та Відповідача приймати участь у комісії по зняттю показань з загальнобудинкових приладів обліку.

Строк дії цих Договорів -з 01.09.2010р. до 31.08.2011р., та відповідно до пункту 7.2 вони є продовженими на наступний термін.

На виконання умов договору представниками позивача та технічних виконавців було здійснено сумісне зняття показників із загальнобудинкових приладів обліку питної води в підвалах житлових будинків, які перебувають на балансі у відповідача. За результатами зняття показників сторонами було складено акти-приписи від 18.11.2011р., 21.11.2011р., 22.11.2011р., 23.11.2011р., 19.12.2011р., 21.12.2011р., 22.12.2011р., 23.12.2011р. Зазначені акти були підписані обома сторонами без заперечень (т.1 а.с.27-43).

Відповідач, як виконавець послуг, на відміну від позивача, як виробника цих послуг, наділений ще і правом доступу до приміщень споживачів та зняття контрольних показів квартирних засобів обліку (п.8 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.2 п.30 Правил № 630 (630-2005-п) ).

Як зазначає позивач, вартість різниці між об'ємами води за показниками загальнобудинкових засобів обліку та сумарними об'ємами води за показниками індивідуальних квартирних водомірів та нормативних потреб, утворилася за листопад та грудень 2011р. та складає 214738,10грн.

Позивачем були виставлені акти-рахунки за спірний період, за якими підлягає оплаті кількість води та стоків, які направлені на адресу відповідача, що підтверджено поштовими повідомленнями з відміткою про отримання та фіскальними чеками, копії яких додані до матеріалів справи (т.1 а.с. 44-53).

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 214738,10грн.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов»язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з п. 2.1 Правил № 190 (z0936-08) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України «Про питну воду та питне водопостачання та «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної води та водовідведення", затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р. (630-2005-п) встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Отже, право розподілу між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, всього об»єму різниці води згідно з абзацом першим п. 11 зазначених Правил (630-2005-п) , надане саме виконавцеві послуг.

В порушення умов договору та вищенаведених норм, відповідач свої зобов'язання за договором по оплаті різниці між обсягами загальнобудинкових водомірів та сумарними обсягами індивідуальних квартирних водомірів та нормативних потреб наступних об»єктів: ПП «Велікан»за листопад - грудень 2011р., ПП «Горняцький»за листопад, грудень 2011р., ПП «Комсомольський»за листопад, грудень 2011р., ПП «Тепло-Лига»за листопад, грудень 2011р., ТОВ «Енерго-Алекс»за листопад, грудень 2011р. та ТОВ «Центренергосервіс»за листопад, грудень 2011р. не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 214738,10грн.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Викладені обставини в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , не спростовані, окрім того, твердження, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, всупереч вимогам та наведеним приписам процесуального законодавства, не доведені.

Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 04.05.2011 року по справі № 23/27пд, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями, а отже має преюдиціальне значення у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення даного спору, встановлено, що відповідач є виконавцем послуг у відповідності до приписів ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За таких обставин, доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, у цій частині колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду до уваги не приймаються.

Відповідач в силу вищенаведених норм законодавства, не спростував факт наявності за ним заборгованості, тому господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості 214738,10грн. -різниці між обсягами загальнобудинкових водомірів та сумарними обсягами індивідуальних квартирних водомірів та нормативних потреб наступних об'єктів: ПП "Велікан", ПП "Горняцкий", ПП "Комсомольський", ПП "Тепло-Лига", ТОВ "Енерго-Алекс", ТОВ "Центренергосервис" за листопад, грудень 2011р.; відповідно до п. 3.7 договору на забезпечення житлового фонду питної води та приймання стоків №980 від 01.01.2011р.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно стягнув з відповідача різницю по будинкам, що обслуговує ПП «Тепло Ліга»у сумі 74773,99 коп., яка складає вартість різниці між об»ємами води, зафіксованими загальнобудинковими водолічильниками і сумарним об»ємами індивідуальних водолічільників та нормативним водоспоживанням по житловому фонду, який обслуговує ПП «Тепло-Ліга», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до абзацу третього п. 3.7 Договору від 01.01.2011р. № 980 індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (ІТНВПВ) повинні затверджуватися відносно Виконавця, тобто відповідача у справі, оскільки особа або особи, які повинні встановлювати ці нормативи, зобов»язані здійснити всі заходи з їх встановлення.

Відповідно до п. 1.2 Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємства й організаціями, що затверджена наказом Мінжитлокомунгоспу від 14.05.2008р. № 126 та зареєстрована в Мін'юсті 30.05.2008р. за № 479/15170 (z0479-08) , Методика застосовується під час розроблена ІТНВПВ усіма підприємствами і організаціями України, діяльність яких пов»язана з утриманням будинків, споруд і при будинкових територій, незалежно від форм власності та підпорядкування. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи апелянта з цього приводу є необґрунтованими.

Інші доводи апелянта є його припущенням, не підтверджені належними доказами, тому до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновок суду першої інстанції.

Стосовно доводів апелянта щодо безпідставного відхилення господарським судом клопотання про призначення судової технічної експертизи, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутнє письмове клопотання відповідача про призначення такої експертизи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника»Горлівської міської ради, м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2012 року у справі №5006/22/55/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2012 року у справі №5006/22/55/2012 - без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.