5024/899/2012 Про стягнення заборгованості з орендної плати - 18.09.2012 Прийняття

21.06.2012 р. заступник прокурора Суворовського району м. Херсона звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_4, в якій просив стягнути з відповідача на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 10 001,02 грн. та пені -381, 58 грн., на загальну суму 10 382,60 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.06.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.08.2012 року (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні позову заступника прокурора Суворовського району м. Херсона відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано безпідставністю позовних вимог про стягнення орендних платежів за період з 01.11.2011 р. по 31.05.2012 р., оскільки договір оренди припинив свою дію 01.08.2011 р.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, прокурор Суворовського району м. Херсона звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2012 р. скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву прокурора Суворовського району м. Херсона задовольнити.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Прокурор Суворовського району м. Херсона у своїй апеляційній скарзі зазначає, що Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради не могло бути припинено нарахування орендної плати у зв'язку з тим, що письмова заява відповідача про припинення договору на адресу Управління не надходила, майно, що було предметом договору, не було передано відповідачем Управлінню відповідно до акту прийому-передачі, про немождивість користування об'єктом оренди відповідач Управління не повідомила.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді - Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.) від 03.09.2012 р. прокурору Суворовського району м. Херсона поновлено строк на подання апеляційної скарги, зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.09.2012 р. об 11:00 годині, про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

10.09.2012 року від Управління комунальної власності Херсонської міської ради до канцелярії апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи № 5024/899/2012 без участі представника управління.

17.09.2012 року до Одеського апеляційного господарського суду від приватного підприємця ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2012 р. у справі № 5024/899/2012 -без змін, з підстав, викладених у вказаному відзиві.

У судовому засіданні 18.09.2012 року представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі, а відповідач проти вказаних доводів заперечував.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 1271 від 01 серпня 2006 року, відповідно до умов якого, з урахуванням договору про внесення змін від 20.03.2007 р., додаткового договору №2 від 15.07.2009 року та додаткового договору №3 від 22.02.2011 р., орендодавець (Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради) передав, а орендар (ФОП ОСОБА_4) прийманяв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху будинку під АДРЕСА_1 загальною площею 75,8 кв. м., що знаходяться на балансі МКП «Херсонелектротранс» та зобов'язався сплачувати орендні платежі.

За актом прийняття-передачі нежилого приміщення в оренду від 01 серпня 2006 року вказане майно передано відповідачу в користування.

Відповідно до пункту 11 договору оренди комунального майна міської територіальної громади, цей договір діє з 01.08.2006 р. до 01.08.2009 р.

Пунктом 11.1. договору в редакції додаткового договору №2 від 15.07.2009 р. сторонами погоджено, що строк дії договору оренди продовжено на два роки і діє до першого серпня 2011 року, відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік." (835-17) .

Проаналізувавши викладене, Одеський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 11.6 договору, договір оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статті 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2 договору встановлено, що зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно cт. 763 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір найму укладається на строк, встановлений договором; термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як вбачається з додаткового договору № 2 від 15.07.2009 року, строк договору оренди сторонами було продовжено на два роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення однієї із сторін договору оренди проти поновлення такого договору на новий строк, такий договір припиняється.

Із заяви відповідача вбачається, що останній виявив намір щодо продовження строку договору від 01 серпня 2006 року, що підтверджується його заявою від 08.04.2011 р. (арк. спр. 31).

Однак, сторони так і не досягли згоди з цього приводу, оскільки орендодавець прийняв рішення про переукладення договору оренди, яке було оформлене протоколом № 15 (арк. спр. 44), що виключає наявність факту пролонгації договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 1271 від 01 серпня 2006 року.

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази внесення змін у договір щодо продовження терміну його дії після 01.08.2011 року.

Відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Зважаючи на наведене, за загальним правилом відповідач (орендар) за наявності та доведеності підстав, передбачених ч.6 ст. 762 ЦК України (неможливість використання орендованого майна через обставини, за які орендар не відповідає), може реалізувати своє право на звільнення від сплати орендної плати.

З акту ЖКП ЖЕК-11 (арк. спр. 35) вбачається, що 12.10.2011 року на двері вбудованого нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено навісний замок.

Звідси випливає, що нерухоме майно, яке є предметом договору оренди, відповідачем з 12.10.2011 року не могло використовуватись, тому Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради було безпідставно нараховано відповідачу орендну плату.

Вказані обставини позивачем не спростовано.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив усі суттєві обставини даної справи, правильно встановив, що договір припинив свою дію 01.08.2011 р. та після закінчення строку дії договору орендоване приміщення в експлуатації відповідача не перебувало, на підставі чого прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність зобов'язання ФОП ОСОБА_4 сплачувати орендні платежі з 01.11.2011 року та пеню за порушення зобов'язання за договором оренди.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. 104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

Рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Суворовського району м. Херсона - без задоволення.

постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.