Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Бойко І.А., Марченко О.А. За участю представників сторін:

від позивача: Хлабистін Д.М. - довіреність від відповідача:Альошина С.В. - довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Донецької області від14.08.2012у справі № 5006/23/117/2012 (суддя: М.І.Забарющий),порушеній за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча», м. Маріуполь простягнення 57010,00 грн.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (далі -«Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча», м. Маріуполь (далі -«Відповідач», ТОВ) 57'010,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 52837499.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.08.2012р. у справі № 5006/23/117/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено, проте стягнуто з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаченому судовому збору у розмірі 1'609,50 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд виходив з того, що Позивач, здійснивши контрольну перевірку маси вантажу на проміжній станції іншим способом, ніж це було здійснено Відповідачем на станції відправлення -порушив приписи пункт 22 «Правил видачі вантажів», у зв'язку з чим відсутні підстави застосування до Відповідача ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2012р. у справі № 5006/23/117/2012 скасувати та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Заперечуючи проти рішення місцевого суду, скаржник з посиланням на норми Статуту залізниць (457-98-п) та -Правил видачі вантажів, стверджує, що маса вантажу була перевірена у правильний спосіб, а суд невірно витлумачивши зазначені правила прийняв незаконне рішення.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідача у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу -такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення таким не є.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 12.01.2012р. Відповідач відвантажив зі станції Маріуполь-Сортувальний на адресу Одеського морського торговельного порту до станції Одеса -порт сталь листову (кількість місць -51 шт.) у вагоні № 53561213 за накладною № 52837499. Вагон навантажено засобами відправника. За накладною маса вантажу, визначена засобами Відповідача, у вагоні зазначена 67'140 кг. За даними накладної маса вантажу визначена вантажовідправником розрахунковим шляхом.

14.01.2012р. при проходженні спірного вагону через проміжну станцію Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України (606-14) , було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 53561213 не відповідає масі вказаній відправником у накладній № 52837499. Перевірка здійснювалась на 150тн. вагових електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці, які пройшли відповідну держповірку.

На підставі наведеного було складено акт загальної форми № 53/ваги від 14.01.2012р. та комерційний акт АА №042351/25 від 14.01.2012р., з якого вбачається, що фактично маса вантажу у вагоні складає 71'560кг, тобто, на 4'420 кг більш ніж вказано у накладній та на 2'560 кг більш вантажопідйомності вагону. Комерційний акт АА № 042351/25 від 14.01.2012р. підписаний належними особами, представник вантажоодержувача не з'явився.

Надлишок вантажу був перевантажений у вагон № 65691685.та -направлений на адресу вантажоодержувача за досилочною накладною.

По прибуттю вагону на станцію призначення -Одеса-Порт Одеської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту (457-98-п) залізницею, проводилось переважування вагону, під час якого було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, про що у розділі «Є»комерційного акту АА № 042351/25/3 від 14.01.2012р. зазначено: «при комісійному перевантаженні та вивантаженні вагонів №№ 53561213 і 65691685 з відвантаженими 5 листами загальна вага відповідає вазі вказаної у даному комерційному акті».

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 57'010,00 грн. із розрахунку: 11'402,00 грн. (тариф) х 5.

Статтею 34 ГПК передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту (457-98-п) , накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту (457-98-п) ). На підставі цього Статуту (457-98-п) затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту (457-98-п) ).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (z0863-00) (далі -«Правила»), а також ст. 23 Статуту (457-98-п) передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту (457-98-п) та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082 (z0861-00) , визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084 (z0863-00) , своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (z0861-00) , вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту (457-98-п) , за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (457-98-п) .

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 (z0863-00) , якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) .

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту (457-98-п) слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до п. 37 Статуту залізниць України (457-98-п) , під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.

Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно.

Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. З наведеної норми вбачається, що вона носить обов'язкова для станції призначення.

Обов'язковість застосування приписів п. 22 Правил видачі вантажів щодо способу визначення маси вантажу під час контрольних перевірок маси вантажів на проміжних станціях не передбачена нормами діючого законодавства. Відтак, перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.

Стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і обміром чи розрахунковим способом. Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу ніж таке визначення обміром чи розрахунковим шляхом (Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 (v_601600-02) «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»). Протилежного Відповідачем -не доведено.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд послався, зокрема, на приписи ч. 6 ст. 37 Статут залізниць України (457-98-п) , згідно якої маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно.

Втім, така можливість визначення маси певних вантажів розрахунковим способом -не виключає при цьому, можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд та -ризик. Однак, враховуючи вищевикладені висновки, залізниця, користуючись правом, визначеним ст. 24 Статут (457-98-п) -під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе спосіб.

Відповідач не надав суду будь-яке чітке та зрозуміле пояснення якою-саме методикою він користувався під час визначення маси вантажу розрахунковим шляхом; ким затверджена ця методика; які похибки (у порівнянні з іншими способами визначення маси) встановлені цією методикою. Також Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що у разі визначення маси спірного вантажу розрахунковим способом похибка, у порівнянні з іншими способами (зокрема -шляхом зважування) може дати таку значну різницю (аж 4'420 кг.).

Відсутність порушення у виборі Відповідачем способу визначення маси вантажу, про що зазначив місцевий господарський суд у своєму рішення -не є підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплати штрафу, передбаченого ст.. 122 Статут (457-98-п) , адже за цією статтею штраф підлягає стягненню за самий факт неправильного зазначення, зокрема, маси вантажу у накладній.

Окрім того, місцевим господарським судом під час ухвалення рішення не було враховано наступне.

За приписами ст.. 610 ЦК України (435-15) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У даному випадку Відповідач скоїв порушення зобов'язання щодо правильності значення маси вантажу у накладній та -жодним доказом не довів суду того, що:

- розрахунок маси вантажу здійснений Відповідачем з додержанням відповідної існуючої методики;

- маса, визначена ним розрахунковим шляхом, є правильною у порівнянні з тією, що була встановлена на станції Нижньодніпровськ-Вузол.

Тому висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування до Відповідача санкцій, встановлених ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України (457-98-п) є помилковим.

Судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2012 року по справі № 5006/23/117/2012 в частині відмови у позові скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення суми штрафу у сумі 57'010,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча»(87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828) 57'010,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній маси вантажу; 804,75 грн. -на відшкодування суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2012 року по справі № 5006/23/117/2012 -залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ, оформивши його у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» (606-14) .

Надруковано примірників: 1 -позивачу; 1 - відповідачу 1 -до справи; 1 -ГСДО 1 -ДАГС