Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ВАТ "Дніпродзержинська теплоцентраль" про стягнення 23111101,47 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно з умовами договору № 06-05-2158-ТЕ-3 на постачання природного газу від 30.12.2005 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2007 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2009 р., стягнено з відповідача на користь позивача 18297777,64 грн. основного боргу, 2 897 875,87 грн. інфляційних збитків, 441 122,82 грн. трьох процентів річних, 513 340,39 грн. пені та судові витрати.

На виконання рішення суду, яке підписано 09.01.2008 р., видано відповідний наказ № 9/357-07 від 21.01.2008р.

12.06.2008 р. відповідач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 р. (суддя Подобєд І.М.) поновлено відповідачу строк на оскарження дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, задоволено скаргу відповідача, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Губяка С.В. (далі –старший державний виконавець ГубякС.В.) з арешту всього майна відповідача.

Також, вказаною ухвалою визнано недійсною постанову старшого державного виконавця Губяка С.В. (серія ВП №6428758 від 27.02.2008 р.) про відкриття виконавчого провадження в частині (пункт 4) накладення арешту на все майно відповідача та зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби звільнити із під арешту все майно відповідача, в порядку, передбаченому ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт майна відповідача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 р. (судді: Кузнецова І.Л. – головуюча, Верхогляд Т.А., Сизько І.А.) апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 р. змінено, абзаци 2, 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали викладено у іншій редакції та скаргу відповідача задоволено частково, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця ГубякаС.В. з арешту всього майна в межах суми 22 174 669,01 грн., що належить відповідачу, а також визнано недійсною постанову старшого державного виконавця Губяка С.В. (серія ВП №6428758 від 27.02.2008 р.) про відкриття виконавчого провадження в частині (пункт 4) накладення арешту на все майно в межах суми 22 174 669,01 грн., що належить відповідачу.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 р. і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 р. та відмовити відповідачу у задоволенні скарги у повному обсязі.

На думку заявника касаційної скарги, суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11-1, 24, 55 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 ст. 111-10, 115 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, постановою старшого державного виконавця Губяка С.В. (серія ВП №6428758 від 27.02.2008 р.) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2008 р. № 9/357-07.

Одночасно вказаною постановою накладено арешт на все майно, що належить відповідачу, в межах суми 22 174 669,01 грн.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Однак, Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) (далі – Закон №2711-IV (2711-15) ) визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Згідно із п. 3.7 ст. 3 Закону № 2711-IV на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Пунктом 2 глави 11 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , доповненим згідно із Законом N 2711-IV (2711-15) , передбачено, що на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV (2711-15) , щодо таких підприємств зупиняється дія статей 4, 5 цього Закону ( Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ).

Статтями 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено заходи примусового виконання рішень та права і обов’язки державних виконавців при здійсненні виконавчого провадження, в тому числі право накладення арешту на майно та грошові кошти боржника.

Отже, протягом строку участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV (2711-15) зупиняється право державного виконавця на накладення арешту на майно такого підприємства –боржника.

При цьому, визначене ч. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" право державного виконавця накласти арешт на майно боржника у постанові про відкриття виконавчого провадження випливає з його загальних прав, передбачених ст. 5 цього Закону.

Таким чином, вищенаведені норми виключають здійснення державним виконавцем будь-яких заходів примусового виконання судового рішення, виконання ним своїх обов'язків і реалізацію своїх повноважень та обумовлюють обов'язковість зупинення виконавчого провадження.

Згідно із підп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 2711-IV підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Відповідно до виписки з Реєстру від 27.03.2008 р. №113/1328, виданої ДП "Енергоринок" в особі структурного підрозділу –Розрахунковий центр, 28.11.2005р. відповідача – ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711-IV (2711-15) .

За таких обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано визнано недійсною постанову старшого державного виконавця Губяка С.В. про відкриття виконавчого провадження в частині (пункт 4) накладення арешту на майно відповідача, як таку, що суперечать вимогам чинного законодавства, а відповідні дії старшого державного виконавця Губяка С.В. –неправомірними.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, яким, встановивши межі застосування відповідного арешту (на все майно боржника, але в межах суми 22 174 669,01 грн.), частково змінено ухвалу суду першої інстанції.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

З урахуванням вказаного та керуючисьположеннями преамбули, ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ст. ст. 4, 5, 7, 24, п. 2 глави 11 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 р. у справі № 9/357-07 залишити без змін.