Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2009 року повернуто без розгляду позовну заяву Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна

Доповідач: Волковицька Н.О.

України по Київській області до Баришівської районної ради, Дернівської сільської ради про визнання права державної власності на цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції та витребування державного майна з чужого незаконного володіння з огляду на те, що всупереч вимог пункту 4 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано документів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі пункту 3 статті 63 цього ж Кодексу.

Баришівський міжрайонний прокурор звернувся до Вищого господарського суду України із касаційним поданням, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2009 року та передати справу на розгляд до господарського суду Київської області.

Прокурор посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки у позовній заяві прокурора вказані обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та додані всі документи у належним чином засвідчених копіях.

Також прокурор зазначає, що суддя в силу статті 54 Господарського процесуального кодексу України при підготовці справи до розгляду має право витребувати будь-які документи, необхідні для вирішення спору або знайомитися з ними безпосередньо у місці їх знаходження.

Заслухавши суддю –доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В статті 63 вказаного вище кодексу наведено перелік підстав повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що прокурором не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме в спірному рішенні №154-16-4 від 30.07.2004 року не викладено всіх обставин та не надано документів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, з позову неможливо встановити всі обставини по суті спору, оскільки спірне рішення прийняте на підставі листів, які відсутні в позовних матеріалах.

Проте з таким висновком господарського суду Київської області не можна погодитись, оскільки він не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам.

Як вбачається із матеріалів справи у позовній заяві прокурор зазначив обставини та надав у якості доказів до позовної заяви відповідні документи, які на його думку, обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, а також з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя першої інстанціях на етапі порушення провадження у справі може вчиняти дії по підготовці справи до розгляду, передбачені статтею 65 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2009 року у справі №02-03/175/6 господарського суду Київської області скасувати.

Позовну заяву Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області з доданими до неї матеріалами направити до господарського суду Київської області для здійснення судового провадження.

Касаційне подання Баришівського міжрайонного прокурора задовольнити.