Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Донецького апеляційного господарського суду

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2008 (суддя Р.Новікова) позов про стягнення заборгованості за надані послуги по зберіганню контейнерів, пені та інфляційних втрат задоволені частково. З відповідача стягнуто суму заборгованості з врахуванням інфляційних втрат. В стягненні пені відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем було надано послуги, що підтверджено тальманськими розписками за які виставлені рахунки, що отримані відповідачем, тому вимоги про стягнення заборгованості 5062, 20 грн. за період 04.02.-20.07.2005 правомірні.

У стягненні пені слід відмовити, оскільки фактично із змісту п. 5.5.1 договору вбачається, що заявлена до стягнення сума є штрафом.

Вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню з огляду на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2009 (судді: М.Калантай, Р.Волков, М.Запорощенко) рішення місцевого господарського суду залишено без міни з тих же підстав.

Скаржник в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, недоведеності обставин, визнаних судом встановленими.

Скаржник вважає, що ним було виконано всі зобов'язання за договором зберігання, однак суд помилково зазначеної оплати не врахував, встановивши, що відповідна оплата за рахунком № 5438 від 09.12.2005 стосується послуг перевантаження вантажу та огляду контейнерів, які предметом договору зберігання не були. Суд безпідставно дійшов висновку про неможливість виставлення цього рахунку за саме послуги зберігання.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вставлено господарськими судами спірні правовідносини сторін виникли з договору зберігання № 26-6/182 від 04.02.2005.

Зазначений договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2005 (п. 2.1 договору).

Судом встановлено, що позивачем прийнято на зберігання контейнери за актом прийому-передачі від 04.02.2005

Умовами договору передбачений порядок оплати послуг зберігача, а саме на підставі виставленого рахунку з доданням підтверджуючих документів (п.п. 4.4-4.6 договору).

Факт надання послуг з відповідального зберігання за період 04.02.-20.07.2005, виставлення відповідачу рахунку № 4516 від 31.05.2006 його отримання та несплати відповідачем встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника до уваги не приймаються, оскільки посилання на недоведеність обставин справи за приписами ст. 111 Господарського процесуального кодексу України не допускаються.

Крім того, скаржник намагається аналізувати докази у справі, встановити обставини щодо погашення спірної заборгованості за рахунком № 5438 від 09.12.2005, надати іншу оцінку доказам, що до повноважень касаційної інстанції, за приписами ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься та виходить за межі перегляду справи касаційною інстанцією.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2009 та рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2008 у справі № 33/184 господарського суду Донецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення