Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 16.03.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Рогач Л.І., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.04.2009 р.

У зв'зку із відпусткою судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 28.04.2009р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Гоголь Т.Г., утвореному розпорядженням від 27.04.2009 р.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 28.04.2009 р.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

Коритнянська сільська рада звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до КП "Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства м. Ужгорода" про розірвання договору від 11.04.1997 р. про поставку води, вказуючи на порушення Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) під час укладення договору.

В квітні 2005 р. Коритнянська сільська рада подала до суду доповнення до позовної заяви та просила суд, посилаючись на приписи статей 188 та 207 Господарського кодексу України, визнати частково недійсним та розірвати договір від 11.04.1997 р. про постачання води.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.07.2008 р. (суддя Журавчак Л.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції керуючись статтею 652 Цивільного кодексу України дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог.

За апеляційною скаргою Коритнянської сільської ради Львівський апеляційний господарський суд (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) переглянувши рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 25.12.2008 р. скасував його, договір від 11.04.1997 р. визнав неукладеним та відмовив у задоволенні позовних вимог, з підстав відсутності всіх істотних умов договору.

КП "Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства м. Ужгорода" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. скасувати, а рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2008 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув вимоги про визнання спірного договору неукладеним, в той час як вимогою позивача було визнання договору недійсним та його розірвання.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається зі змісту заяви про доповнення та уточнення до позовної заяви від 04.04.2005 р. № 109/02-25 Коритнянська сільська рада просила суд визнати частково недійсним та розірвати договір від 11.04.1997 р. про постачання води, посилаючись на приписи статей 188 та 207 Господарського кодексу України.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Статтею 207 вказаного Кодексу передбачено підстави недійсності господарського зобов'язання.

За приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову –це певна матеріальна –правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмету та підстав позову.

Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався статтею 652 Цивільного кодексу України, якою встановлено порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, при цьому не звернувши уваги на те, що позивачем як підстава позовних вимог щодо часткового визнання недійсним та розірвання договору були визначені статті 188 та 207 Господарського кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо одночасної зміни предмету та підстави позову та не надавалась оцінка вимогам позивача щодо можливості одночасного розгляду таких вимог як визнання частково недійсним та розірвання одного договору.

Таким чином, господарський суд розглянув справу односторонньо, не з’ясувавши дійсні права і обов’язки сторін стосовно предмету та підстав виникнення спору, не перевірив усі обставин, що мають значення для справи, чим порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що норми цивільного та господарського законодавства не передбачають такого способу захисту, як визнання договору неукладеним, оскільки у разі встановлення підстав за якими правочин є неукладеним, останній не породжує для сторін прав та обов'язків.

За приписами пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановивши, що спірний договір є неукладеним, суд робить висновок про відсутність у позивача прав за цим договором і відмовляє у позові про їх захист.

Проте, вказане було залишене поза увагою судів як першої, так і апеляційної інстанції, а також не встановлювалось, які саме умови є істотними для даного виду договору, оцінка їм не надавалась.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що дія договору у 2008 році на умовах визначених у договорі 1997 року не стосується істотних умов догвоору.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Разом з цим, клопотання скаржника про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а доводи КП "Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства м. Ужгорода" викладені ним у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2008 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. у справі № 4/177 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Касаційну скаргу КП "Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства м. Ужгорода" задовольнити частково.