42/50 Про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення - 16.08.2012 Прийняття

У листопаді 2008р. Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» про стягнення заборгованості за надані протягом жовтня 2005р. - вересня 2008р. послуги з водопостачання та водовідведення.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що вартість наданих на підставі укладеного між сторонами Договору на послуги водопостачання та водовідведення №5824/4-11 від 16.10.1998р. та спожитих відповідачем протягом спірного періоду комунальних послуг становила 51 876,11 грн., з яких: 12 458,14 грн. за холодне водопостачання в період з травня 2006р. по вересень 2008р. та 39 417,97 грн. за постачання води, яка використовувалась для виготовлення гарячої, в період з жовтня 2005р. по вересень 2008р.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих протягом спірного періоду комунальних послуг, позивач згідно ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував та просив стягнути із ЖБК «Екскаваторщик-1» 10 974,23 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2009р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №42/50.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність у нього обов'язку сплачувати вартість води, яка використовувалась для виготовлення гарячої, оскільки правовідносини з приводу постачання води для подальшого її підігріву не врегульовані положеннями укладеного між сторонами Договору №5824/4-11 від 16.10.1998р.

Водночас, відповідач заперечував наявність у нього заборгованості за холодне водопостачання за травень 2006р. - вересень 2008р. Умотивовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що при розрахунку вартості спожитих у спірному періоді послуг позивачем неправомірно застосовувались нечинні тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу КМДА №1576 від 30.10.2006р. (ra1576017-06) , №1786 від 15.12.2006р. (ra1786017-06) , №143 від 12.02.2007р. (ra0143017-07) , №640 від 30.05.2007р. (ra0640017-07) та №1127 від 28.08.2007р. (ra1127017-07) , які не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а тому застосуванню не підлягали.

До того ж, відповідач зазначив, що вимоги про стягнення заборгованості за жовтень-листопад 2005р. заявлені після спливу трирічного строку позовної давності, а тому задоволенню не підлягають

На думку відповідача, протягом спірного періоду діяли тарифи, затверджені розпорядженнями виконкому КМДА №1680від 28.08.2002р., а саме: 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 м. куб. наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно поданого відповідачем господарському суду контррозрахунку заборгованість ЖБК «Екскаваторщик-1» за холодне водопостачання в період з травня 2006р. по вересень 2008р. відсутня, більше того, за розрахунком відповідача у ЖБК «Екскаваторщик-1» за вказаний період наявна переплата у розмірі 11 270,17 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.06.2009р. у справі №42/50 (суддя - Паламар П.І.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 49 139,77 грн. боргу та 9 555,52 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При прийнятті судового рішення місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів поставленої за Договором питної води для потреб холодного водопостачання. Відтак, прийнявши до уваги виконаний позивачем розрахунок вартості цих послуг, господарський суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої грошові зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих йому комунальних послуг, а тому задовольнив позов у цій частині вимог у заявленому до стягнення розмірі.

Відхиляючи заперечення відповідача про відсутність у нього обов'язку розрахуватися за надані позивачем протягом спірного періоду послуги із постачання води для подальшого її підігріву, суд першої інстанції вказав, що така позиція відповідача суперечить вимогам п.12.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах, селищах України затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р. (z0165-94)

В той же час, місцевий господарський суд погодився із доводами відповідача про те, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за постачання води для її подальшого підігріву протягом жовтня - листопада 2005р. на суму 2 736,34 грн. слід відмовити у зв'язку зі спливом трирічного строку позовної давності, встановленого для такого роду вимог.

У зв'язку з наведеним, господарський суд здійснив власний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати вартості послуг із постачання холодної води на підігрів та частково задовольнив позов у цій частині вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням у частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2009р. у справі №42/50 в цій частині скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у позові відмовити.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт не погодився із висновком місцевого господарського суду щодо обгрунтованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості за постачання холодної води на підігрів, адже умовами укладеного між сторонами Договору не регулюються відносини сторін з постачання холодної води для її подальшого підігріву. Крім того, за оцінкою скаржника, господарський суд безпідставно погодився із даними позивача щодо обсягу спожитої відповідачем води, що в подальшому використовувалася для виготовлення гарячої.

Серед інших доводів апеляційного оскарження відповідач зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги наданий позивачем розрахунок вартості послуг з холодного водопостачання, спожитих ЖБК «Екскаваторщик-1» у спірному періоді, при виконання якого, за оцінкою апелянта, позивач неправомірно застосовував нечинні тарифи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2009р. №42/50 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Кропивна Л.В. (доповідач), Пашкіна С.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Позивач у поданих апеляційному господарському суду письмових поясненнях проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Кропивна Л.В. (доповідач), Поляк О.І.) за клопотанням представника відповідача апеляційне провадження у даній справі було зупинено до прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва рішення по справі №2а-8008/09/2670. Сторін зобов'язано надати суду відомості про результати розгляду пов'язаної справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2009р. адміністративну справу №2а-8008/09/2670 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень (а саме: розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради від 30.05.2007р. №640 (ra0640017-07) , від 30.05.2007р. №641 (ra0641017-07) , від 30.05.2007р. №642 (ra0642017-07) , від 30.05.2007р. №643 (ra0643017-07) ) передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

11.06.2012р. Київським апеляційним господарським судом було направлено запит до Шевченківського районного суду м. Києва з проханням терміново повідомити про стан розгляду вказаної адміністративної справи.

У відповідь на судовий запит 02.07.2012р. до Київського апеляційного господарського суду супровідним листом за вих. №9495/12-вих/2а-376/11/КА-13 від 22.06.2012р. надійшла належним чином завірена копія ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011р. у справі №2а-376/11 про залишення без розгляду адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень, а також копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012р. про залишення без змін ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011р. у справі №2а-376/11.

Враховуючи, що обставини, які зумовили необхідність зупинення апеляційного провадження у даній справі відпали, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. поновлено апеляційне провадження у справі №42/50, судовий розгляд апеляційної скарги призначено на 18.07.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Кропивна Л.В. (доповідач), Рудченко С.Г.

30.07.2012р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення з приводу доводів апеляційного оскарження, в яких позивач просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012р., розгляд апеляційної скарги відкладався на 01.08.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. у зв'язку із перебуванням суддів Коротун О.М. та Рудченка С.Г. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Пашкіна С.А., Дідиченко М.А.

Судовий розгляд справи, призначений на 01.08.2012р., відкладався на 15.08.2012р.

01.08.2012р. та 08.08.2012р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо порядку нарахування вартості спожитих відповідачем протягом спірного періоду комунальних послуг.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Дідиченко М.А., Мартюк А.І.

15.08.2012р. через канцелярію суду від відповідача також надійшли додаткові письмові пояснення з приводу визначення вартості спожитих у спірному періоді послуг.

Подані сторонами додаткові пояснення були оголошені у судових засіданнях та долучені судовою колегією до матеріалів справи.

У судовому засіданні від 15.08.2012р. у порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.08.2012р.

16.08.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у підтвердження власної правової позиції.

У призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційного оскарження, просили рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечили, просили оскаржений судовий акт як законний залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.10.1998р. між Державним комунальним підприємством «Київводоканал», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - постачальник, позивач), та Житлово-будівельним кооперативом «Екскаваторщик-1» (далі - споживач, абонент, відповідач) був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення №5824/4-11 (далі - Договір, а.с.17-18, т.1), за умовами якого постачальник зобов'язувався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент, в свою чергу, зобов'язувався сплатити вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання у містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65 (z0165-94) (далі - Правила) (п.1.1 Договору).

Згідно п.5.1 строк дії Договору встановлений з 16.10.2008р. по 16.10.2009р., однак відповідно до п.5.2 Договору він вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна сторона не заявить про закінчення строку його дії.

Доказів припинення дії Договору матеріали справи не містять, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про чинність укладеного між сторонами Договору протягом заявленого позивачем спірного періоду, у якому виник спір.

Вказані у п.1.1 Договору Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

На підставі укладеного між сторонами Договору, позивач відкрив відповідачу особовий рахунок та присвоїв йому код 8-246, за яким здійснювався розрахунок оплати послуг з холодного водопостачання та водовідведення.

Крім того, як вбачається із наданих господарському суду документів, позивач присвоїв відповідачу другий код 8-50246, за яким ВАТ «АК «Київводоканал» здійснювало нарахування вартості послуг з постачання питної води, що йде на підігрів.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом, предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 51 876,11 грн., який складається із заборгованості за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, надані позивачем та спожиті відповідачем по коду 8-246 протягом травня 2006р. - вересня 2008р. на суму 12 458,14 грн. та заборгованості за послуги з постачання питної води для її подальшого підігріву протягом жовтня 2005р. - вересня 2008р. на суму 39 417,97 грн., розрахунок яких здійснювався по коду 8-50246, а також вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 10 974,23 грн. за прострочення відповідачем виконання своїх договірних грошових зобов'язань.

Переглядаючи справу у повному обсязі, судовою колегією встановлено що між сторонами відсутні розбіжності з приводу обсягів спожитих у спірному періоді послуг із холодного водопостачання та водовідведення. Спір у цій частині вимог стосується правомірності застосування позивачем тарифів на послуги холодного водопостачання та водовідведення, затверджених розпорядженнями виконкому КМДА №1576 від 30.10.2006р. (ra1576017-06) , №1786 від 15.12.2006р. (ra1786017-06) , №143 від 12.02.2007р. (ra0143017-07) , №640 від 30.05.2007р. (ra0640017-07) та №1127 від 28.08.2007р. (ra1127017-07)

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на безпідставність застосування тарифів, встановлених вказаними розпорядженнями, оскільки ці розпорядження усупереч вимог Указу Президента України від 03.10.1992р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (493/92) (далі - Указ) та Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992р. №731 (731-92-п) (далі - Положення), не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а тому, за оцінкою скаржника, не підлягали застосуванню у спірному періоді.

Утім, судова колегія не може погодитися із такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули та пункту першого Указу (493/92) і пункту першого Положення (731-92-п) , на які посилався відповідач, до предмета регулювання названих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Зазначений висновок підтверджується також листом Міністерства юстиції України від 20.03.2009 року.

Відтак, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягають, а тому відсутність реєстрації оскаржуваних нормативно-правових актів в органах Міністерства юстиції України не може бути підставою для визнання оскаржуваних розпоряджень нечинними.

Аналогічна правова позиція викладена Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 24.02.2011р. у справі №2а-57/09.

Враховуючи наведене, доводи апеляційного оскарження у цій частині підлягають відхиленню у зв'язку із юридичною неспроможністю.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок вартості спожитих відповідачем протягом травня 2006р. - вересня 2008р. комунальних послуг з холодного водопостачання та водовідведення у розмірі 12 458,14 грн., судова колегія визнала його арифметично вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Умотивовуючи наявність підстав для скасування судового рішення в частині задоволення позову про стягнення із відповідача вартості спожитих протягом жовтня 2006р. - вересня 2008р. послуг із постачання холодної води на підігрів, апелянт вказував на відсутність в умовах укладеного між сторонами Договору положень, що регулюють відносини сторін з приводу постачання холодної води для її подальшого підігріву.

Утім, судова колегія не погоджується із доводами апелянта та вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення із відповідача вартості поставленої холодної води для її подальшого підігріву з наступних мотивів.

Відповідно до п.12.17 Правил розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Судовою колегією встановлено, що питна вода, яка використовується для виготовлення гарячої води, постачається групі споживачів, а не одноособово відповідачеві, її облік здійснюється за даними лічильника, показники якого знімаються позивачем без участі відповідача, а визначення вартості здійснюється у відсотковому відношенні до кількості споживачів.

Враховуючи що ВАТ «АК «Київводоканал» є виробником та постачальником послуг центрального питного водопостачання, а ЖБК «Екскаваторщик-1» відповідно до договору є споживачем таких послуг, останній зобов'язаний сплачувати отримані послуги, оскільки ним була спожита питна вода, в тому числі і питна вода, що використана для виготовлення гарячої води, та скинуті стоки у систему міської каналізації.

У доводах апеляційного оскарження відповідач, серед іншого, зазначав, що розрахунки за воду, відпущену для потреб гарячого водопостачання, повинні здійснюватися суб'єктами господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, підлягають відхиленню, оскільки Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, положення яких передбачали вказані умови, набули чинності у жовтні 2008р. на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (z0936-08) , тобто протягом спірного періоду не діяли.

Враховуючи наведене, висновок місцевого господарського суду про наявність у відповідача обов'язку розрахуватися за послуги з постачання води, використаної для виготовлення гарячої, є вірним та обгрунтованим.

Водночас, судова колегія погоджується із доводами судового рішення про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача вартості наданих протягом жовтня-листопада 2005р. комунальних послуг з водопостачання та водовідведення на суму 2 736,34 грн. у зв'язку зі спливом трирічного строку позовної давності для цих вимог, про застосування якої заявлено стороною у справі.

Відтак до стягнення із відповідача підлягає основний борг у розмірі 49 139,77 грн., з яких: 12 458,14 грн. за надані протягом травня 2006р. - вересня 2008р. послуги з холодного водопостачання та водовідведення та 36 681,63 грн. грн. за надані протягом грудня 2005р. - вересня 2008р. послуги з постачання води, використаної для виготовлення гарячої.

Відповідно до п.3.6 Договору абонент зобов'язувався розраховуватися за послуги водопостачання та водовідведення у встановленому законодавством порядку у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

Утім, відповідач свої грошові зобов'язання у встановлений Договором строк не виконав, за спожиті протягом спірного періоду послуги своєчасно не розрахувався. Отже, відповідач вважається боржником, який прострочив виконання зобов'язання.

В силу ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконаний судом першої інстанції перерахунок інфляційних з огляду на часткове задоволення позову в частині стягнення із відповідача основного боргу, судова колегія визнала його арифметично вірним та обгрунтованим.

Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції законного рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржений судовий акт слід залишити без змін та скасування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» на рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2009р. у справі №42/50 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2009р. у справі №42/50 - без змін.