Донецький апеляційний господарський суд
постанова
Іменем України
14.08.2012 р. справа №5009/1000/12
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs27352420) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Запорізької області (rs24170937) )
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Принцевської Н.М. суддів Ломовцевої Н.В., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких електричних мереж, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.2012р. (повний текст 16.05.2012р.) у справі№ 5009/1000/12 (суддя Боєва О.С.) за позовом Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія», м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких електричних мереж, м. Запоріжжя про стягнення 123337,49 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.05.2012 р. позовні вимоги Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод»і Компанія», м. Запоріжжя про стягнення 123337,49 грн., як безпідставно набутих коштів, були задоволені в повному обсязі.
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких електричних мереж, м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.2012р. у справі № 5009/1000/12 скасувати та прийняти нове рішення.
На думку заявника апеляційної скарги, господарський суд при винесенні рішення не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та прийшов до висновку, що не відповідає обставинам справи. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким не погоджується апелянт, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» безпідставно набуло кошти КТ «ТОВ «ЗАЗ і К», оскільки підстава для набуття коштів існує, це договір про постачання електричної енергії № 6881, укладений між сторонами 22.03.2003р. Позивач недобросовісно використовує надані йому права і суд першої інстанції припустився помилки, задовольнивши позов. Відповідач був змушений з метою захисту власних активів та врегулювання спору вчинити односторонній правочин шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог позивача та відповідача. Суд першої інстанції, не приймаючи заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.05.2012р. не мотивував своє рішення нормами законодавства.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що з доводами апеляційної скарги не згоден, рішення господарського суду Запорізької області прийняте на законних підставах. Таким чином вважають апеляцію безґрунтовною і просять залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В попередньому судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в попередньому судовому засіданні просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.2012 р. позовні вимоги Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія», м. Запоріжжя про стягнення 123337,49 грн., як безпідставно набутих коштів.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між сторонами за позовом 22.03.2003р. було укладено договір на користування електричною енергією № 6881, відповідно до якого, відповідач зобов'язався постачати електричну енергію відповідно до умов даного договору, а відповідач -своєчасно здійснювати оплату спожитої електричної енергії та виконувати інші умови визначені даним договором.
Згідно з п. 4.3.2., п. 4.5. договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач сплачує рахунки та платіжні вимоги-доручення, які направляються йому енергопостачальною організацією. Сума платежу при кінцевому розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та кількості спожитої електричної енергії згідно даних наданого рапорту (додаток 10.1.) з урахуванням сум платежів, які надійшли від Споживача. Споживач зобов'язаний у 5-ти денний строк після дати, вказаної в платіжному дорученні (п. 4.3.2, 4.4.) здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, які направлені йому енергопостачальною організацією. Банківський почтовий перебіг складає 3 дні та враховується з датою, вказаною у платіжному документі.
Пунктом 4.8. договору встановлено, що у випадку перевищення Споживачем за розрахунковий період скоригованих договірних величин електроспоживання, Споживач зобов'язаний сплатити по середньовідпускному тарифу 5-кратну вартість електроенергії, спожитої зверх скоригованої договірної величини.
У лютому 2010р. складено рапорт про спожиту електричну енергію в кількості 62784 кВт/год, у березні 2010р. складено рапорт про спожиту електроенергію в кількості 46764 кВт/год, на підставі яких Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж виставило рахунки на оплату спожитої активно електроенергії: № 6881 від 26.02.2010р. за лютий 2010р. на суму 45368,08 грн., № 6881 від 31.01.2010р. за березень 2010р. на суму 40160,41 грн.
Позивачем було здійснено оплату виставлених відповідачем рахунків в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1268 від 15.03.2010р. на суму 45368,08 грн. та платіжним дорученням № 69 від 13.04.2010р. на суму 40160,41 грн. (всього - суму 85528,49 грн.).
За перевищення встановлених договірних величин електроспоживання, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж виставило позивачу рахунок № 10/6881.141436 від 24.03.2010р. (додаток до основного рахунку за лютий місяць 2010р.) на суму 37809,50 грн.
08.04.2010р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж та КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" було укладено договір про порядок погашення заборгованості № 868, відповідно до умов якого визначено порядок сплати Споживачем заборгованості за перевищення договірної величини, що утворилася станом на 08.04.2010р., в розмірі 37809,00 грн., яку позивачем було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 89 від 19.04.2010р. на суму 4730 грн., № 183 від 20.05.2010р. на суму 4730 грн., № 258 від 10.06.2010р. на суму 4730 грн., № 365 від 14.07.2010р. на суму 4730 грн., № 452 від 10.08.2010р. на суму 4730 грн., № 567 від 15.09.2010р. на суму 4730 грн., № 659 від 11.10.2010р. на суму 4730 грн., № 773 від 15.11.2010р. на суму 4699 грн.
В якості доказу сплати грошових коштів в сумі 123337,49 грн. на користь відповідача позивачем надані платіжні доручення: № 1268 від 15.03.2010р. на суму 45368,08 грн., № 69 від 13.04.2010р. на суму 40160,41 грн., № 89 від 19.04.2010р. на суму 4730 грн., № 183 від 20.05.2010р. на суму 4730 грн., № 258 від 10.06.2010р. на суму 4730 грн., № 365 від 14.07.2010р. на суму 4730 грн., № 452 від 10.08.2010р. на суму 4730 грн., № 567 від 15.09.2010р. на суму 4730 грн., № 659 від 11.10.2010р. на суму 4730 грн., № 773 від 15.11.2010р. на суму 4699 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 було встановлено, що сума у розмірі 85528,49 грн. є помилково нарахованою та сплаченою. Також, суд дійшов до висновку, що сплата КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" суми 37809 грн. за перевищення встановлених договірних величин електроспоживання була наслідком помилково складених та поданих рапортів про спожиту активну електричну енергію за лютий та березень 2010р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. у справі № 18/5009/3204/11, рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 -залишено без змін.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, грошові кошти у розмірі 123337,49 грн. безпідставно набуті відповідачем.
Відповідач доказів повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 123337,49 грн. не надав.
Отже, судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується судова колегія, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 123337,49 грн. є обґрунтованими.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на припинення зобов'язання шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача.
Позивач, не визнаючи наявність заборгованості перед відповідачем, стверджує про виконання зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії за січень 2010 р. належним чином.
Як вбачається з пояснення сторін предметом спору в цій частині є споживання електричної енергії на резервному вводі, що обліковується лічильником № 68389352.
Відповідно до п. 6.1. ПКЕЕ, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (z0417-96) , розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
За змістом п. 6.14 вказаних Правил (z0417-96) перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем останнього розрахунку.
Згідно п.2.2.2, 4.1 Договору на користування електричною енергією № 6881 від 22.03.2003р. для визначення обсягу спожитої активної електроенергії, перетоків реактивної електроенергії, щомісячно в останній день місяця в 24.00. споживач зобов'язується знімати та надавати в строки, передбачені в п. 4.2 даного договору, електропостачальній організації покази розрахункових приладів за всіма точками обліку, у т.ч. субспоживачів. Дата та час знімання показників є одночасно закінчення попереднього та початком наступного розрахункового періоду. Оплата за спожиту активну електроенергію здійснюється за розрахунковий період -місяць, який починається та закінчується
Позивач у підтвердження відсутності заборгованості за січень 2010 року надав акт прийому-передачі електричної енергії (т.2, а.с.70 ), з якого вбачається, що електроспоживання за спірним приєднанням у спірний розрахунковий період не відбувалося. Зміст наданих відповідачем позивачу рахунків за спірний період повністю підтверджує зміст вищевказаного акту прийому - передачі. Зазначені рахунки оплачені позивачем в повному обсязі.
Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції ніяких доказів щодо наявності іншої заборгованості за спожиту позивачем активну електроенергію за період з 01.01.2010 р. по 21.01.2010р. у встановленому Договором та Правилами користування електричною енергією порядку.
Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що обсяг спожитої електроенергії за січень 2010 року визначався шляхом вирахувань різниці в показах приладу обліку, зафіксованих актом від 21.01.2010 р. та актом від 12.08.2002 р., оскільки такого способу розрахунку обсягу спожитої електроенергії за розрахунковий період діючим законодавством, а також Договором не передбачено.
Крім того, акт від 21.01.2010 р. не може бути підставою для розрахунків за спірний період, оскільки не відповідає вищевказаним вимогам договору, не містить вказівку на початкові покази лічильника на початок розрахункового періоду, не встановлює узгоджений сторонами обсяг споживання електричної енергії за кожною точкою обліку, а є технічним актом огляду розрахункового засобу щодо встановлення його відповідності до умов нормативно-технічних актів (технічної перевірки).
За таких обставин судова колегія вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт наявності у позивача заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.2010 р. по 21.01.2010р.
Зауваження відповідача про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх порушених або оспорюваних прав, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги на підставі п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції".
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких електричних мереж, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 11 травня 2012 року по справі № 5009/1000/12 -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11 травня 2012 року по справі № 5009/1000/12 -залишити без змін.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий
Судді:
Н.М. Принцевська
Н.В. Ломовцева
Т.А. Шевкова
Надруковано 5 примірників:
1-позивачу;
1-відповідачу;
1-до справи;
1-ДАГС;
1-ГС