5011-41/1278-2012 Про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля - 08.08.2012 Прийняття

У лютому 2012р. Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами Договором купівлі-продажу №1106711 від 30.12.2010р. у розмірі 924 920,49 грн., з яких: 878 900,00 грн. основного боргу, 40 429,40 грн. інфляційних нарахувань, 27 306,10 грн. 3% річних та 67 554,90 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Договором в частині повної та своєчасної оплати вартості переданого йому у власність автомобіля вартістю 878 900,00 грн., що станом на день підписання Договору становила 110 000,00 доларів США.

Враховуючи, що відповідно до п.5.1.1 Договору відповідач зобов'язувався сплатити вартість автомобіля протягом одного банківського дня, утім, станом на день подачі позову, вказував позивач, покупець свої грошові зобов'язання не виконав, вартість автомобіля не оплатив.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати товару (автомобіля) позивач нарахував та просив стягнути із ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» 40 429,40 грн. інфляційних нарахувань і 27 306,10 грн. 3% річних за період з 01.01.2011р. по 13.01.2012р., а також 67 554,90 грн. пені за період прострочення з 01.08.2011р. по 31.01.2012р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-41/1278-2012.

Відповідач позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що позивач усупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав своїх зобов'язань щодо передачі відповідачу разом із автомобілем всіх необхідних документів, в тому числі видаткової та податкової накладної. Крім того, відповідач вказував на відсутність у нього оригіналу укладеного між сторонами Договору.

У зв'язку з наведеним, на думку відповідача, позивач позбавлений права вимагати оплати вартості переданого на виконання Договору купівлі-продажу автомобіля, а також сплати інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.

06.04.2012р. відповідач подав господарському суду заяву, в якій повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог із позивачем на суму 186 010,54 грн., у зв'язку з чим заявлена позивачем у даній справі сума основного боргу має бути зменшена на суму зобов'язань, що припинилися шляхом зарахування.

20.04.2012р. позивач надав господарському суду письмові пояснення, в яких зазначив про зменшення суми заборгованості відповідача на суму 89 269,91 грн. у зв'язку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог. Таким чином, позивач уточнив розмір заявлених ним вимог та просив стягнути із відповідача 799 880,00 грн. основного боргу 40 429,40 грн. інфляційних нарахувань, 25 488,64 грн. 3% річних та 59 122,75 грн. пені.

Уточнений розрахунок позовних вимог був прийнятий господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-41/1278-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Спичак О.М., судді: Смирнова Ю.М., Шаптала Є.Ю.) позовні вимоги задоволені частково, визначено до стягнення із ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» на користь ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» 799 700,00 грн. основного боргу, 30 761,50 грн. інфляційних нарахувань та 23 314,98 грн. 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зі змісту судового рішення вбачається, що місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу у заявленому позивачем розмірі (з урахуванням уточненого розрахунку), а саме: 799 880,00 грн., утім, у резолютивній частині судового рішення помилково зазначено, що до стягнення із відповідача підлягає основний борг у розмірі 799 700,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення із відповідача інфляційних та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань слід відраховувати з 31.01.2011р., оскільки вважав, що кінцевим строком виконання договірних зобов'язань є дата закінчення строку дії цього Договору.

Відхиляючи заперечення відповідача щодо не передання позивачем необхідних документів, господарський суд вказав, що згідно відомостей, наданих Управлінням державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві автомобіль, за який відповідач не розрахувався із позивачем, був проданий третій особі та зареєстрований на ім'я Буртового О.А.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 31.01.2011р. по 12.01.2012р., господарський суд дійшов висновку про стягнення із відповідача 30 761,50 грн. інфляційних нарахувань та 23 314,98 грн. 3% річних.

Висновок місцевого господарського суду щодо відмови у стягненні із відповідача 67 554,90 грн. пені умотивована тим, що заявлений позивачем період її нарахування - з 01.08.2011р. по 31.01.2012р. визначений поза межами встановленого ч.6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив прийняте місцевим господарським судом рішення у даній справі в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти новий судовий акт, яким стягнути із відповідача 789 630,39 грн. основного боргу, а в іншій частині позову відмовити.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на невірно зроблені судом першої інстанції розрахунки основного боргу, що підлягає до стягнення із ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє», оскільки, за оцінкою апелянта, розмір основного боргу з урахуванням проведених сторонами зарахувань зустрічних однорідних вимог становив 789 630,39 грн.

Крім того, скаржник вважав, що господарський судом не було надано належної правової оцінки тій обставині, що позивач не передав разом із автомобілем усіх необхідних документів, в тому числі видаткової та податкової накладних, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості належним чином оформити здійснення відповідної фінансової операції.

Умотивовуючи наявність підстав для скасування судового рішення в частині стягнення із відповідача інфляційних та 3% річних, апелянт зазначав, що прострочення оплати вартості автомобіля відбулося не з його вини, тому підстави для покладення на нього відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України, відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. №5011-41/1278-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Тищенко О.В., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 08.08.2012р.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не направив.

31.07.2012р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, призначеного на 08.08.2012р., у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання його представників.

Однак, у призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін. Представник відповідача не наполягав на відкладенні судового розгляду, у зв'язку з чим судова колегія визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти новий судовий акт, яким стягнути із ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» 789 630,39 грн., а в іншій частині у задоволенні позову відмовити. Крім того, представник відповідача просив апеляційний господарський суд зобов'язати позивача надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» оригінал видаткової та податкової накладної на автомобіль, який був предметом укладеного між сторонами Договору №1106711 від 30.12.2010р.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Водночас, представник позивача заперечив проти задоволення вимог представника відповідача про зобов'язання ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» надати видаткову та податкову накладну на автомобіль, оскільки ці вимоги не були пред'явлені до позивача у встановленому законодавством порядку і не підлягають вирішенню у межах розгляду даної справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» (далі - покупець, відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС» (далі - продавець, позивач) був укладений Договір №1106711 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язувався передати автомобіль марки «СHEVROLET», модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: 1GBSHDC41B1106711 у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти автомобіль від продавця, зазначений у додатку до цього Договору та сплатити останньому грошові суми, які передбачені п.п. 2 та 5 цього Договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору вартість автомобіля складала 732 416,67 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 146 483,33 грн., а всього - 878 900,00 грн., що станом на 30.12.2010р. становило в еквіваленті 110 000,00 дол. США.

Пунктом 5.1.1. Договору встановлено, що суму передплати, яка складає 100% вартості автомобіля і дорівнює 878 900,00 грн. покупець зобов'язувався сплатити протягом одного банківського дня, згідно рахунку продавця.

Відповідно до п.3.4 Договору приймання автомобіля здійснюється сторонами за кількістю та якістю. У разі прийняття автомобіля, продавець та покупець складають акт прийняття-здачі автомобіля, який є додатком №3 і невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно наявної у матеріалах справи копії двосторонньо підписаного Акту прийому-передачі від 30.12.2010р. позивач передав, а відповідач без претензій та будь-яких зауважень прийняв автомобіль марки «СHEVROLET», модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: 1GBSHDC41B1106711.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині передачі товару у власність відповідача (покупця за Договором), у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок розрахуватися у встановлені Договором строки за переданий йому товар.

Згідно поданих позивачем уточнень сума зобов'язань ТОВ «Автомобільна група «Каділак, Шевролє» перед ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» за Договором була зменшена на 89 269,91 грн. у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме боргу ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» перед ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» за Договором про надання послуг №3-10 від 09.12.2010р. на суму 89 269,91 грн., що складається з основного боргу у розмірі 79 020,00 грн., пені у розмірі 8 432, 15 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 1 817, 46 грн.

Таким чином, позивач просив стягнути із відповідача 799 880,00 грн. основною боргу, 40 429,40 грн. інфляційних нарахувань, 25 488,64 грн. 3% річних та 59 122,75 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Доказів оплати вартості переданого відповідачу у власність автомобіля (з урахуванням проведених сторонами зарахувань зустрічних однорідних вимог на суму 89 269,91 грн.) матеріали справи не містять.

При цьому судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відхилення у зв'язку з недоведеністю наведених у заяві від 06.04.2012р. (а.с.141-142) доводів відповідача щодо зарахування, окрім заявлених позивачем однорідних зустрічних позовних вимог на суму 89 269,91 грн., додатково вимог на суму 94 955,04 грн. на підставі усної домовленості між засновниками ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» та ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє».

Умотивовуючи наявність підстав для скасування судового рішення в частині стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 799 880,00 грн., апелянт вказував на невиконання позивачем, як продавцем за Договором, своїх зобов'язань з передачі разом із товаром усіх необхідніих документів, передачених п.3.3 Договору.

Відповідно до п.3.3 Договору продавець передає покупцю одночасно із автомобілем його приналежності та наступні докумети: акт приймання-передачі автомобіля, СМR-автомобільна накладна (копія), ВМД - вантажна митна декларація, сертифікат відповідності (копія), податкова накладна, накладна на автомобіль, сервісна книжка, керівництво по експлуатації та інша бортова література російською та українською мовою.

За приписами ч.2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 666 ЦК України встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч.2 ст. 666 ЦК України).

Доказів відмови відповідача від Договору та повернення позивачу товару - автомобіля марки «СHEVROLET», модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: 1GBSHDC41B1106711 господарському суду не надано.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вимоги відповідача про зобов'язання позивача надати видаткову та податкову накладну на автомобіль, який був предметом укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу, не підлягають розгляду в межах провадження у даній справі, оскільки вони не були заявлені відповідачем у встановленому законом порядку.

Крім того, в силу ч.3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції законно та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення із відповідача основного боргу у сумі 799 880,00 грн., однак допустив у п.2 резолютивної частини рішення описку, помилково зазначивши, що до стягнення підлягає 799 700,00 грн. основного боргу. Вказана описка господарського суду підлягає виправленню у порядку ст. 89 ГПК України.

Оскільки відповідач у встановлені Договором строки за переданий йому товар не розрахувався він вважається боржником, який прострочив виконання свого зобов'язання.

В силу ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконаний судом першої інстанції перерахунок заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 23 314,98 грн. та інфляційних у розмірі 30 761,50 грн., судова колегія визнала його арифметично вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, пунктом 6.3 Договору встановлено, що у разі порушення зообов'язання покупцем щодо терміну оплати, передьаченого п.5.1.1 Договору, продавець має право в оддносторнньому порядку відмовитися від виконання свого зобов'язання та розірвати даний Договір після настання строку оплати покупцем згідно п.5.1.1 цього Договору на наступний день, або стягнути із покупця пеню у розмірі 10% від вартості автомобіля, вказаної у п.2.1 даного Договору за кожен день прострочення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач з урахуванням положень ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нарахував та просив стягнути із відповідача 67 554,90 грн. пені за період прострочення з 01.08.2011р. по 31.01.2012р.

Однак, місцевим господарський судом правомірно встановлено, що заявлений позивачем період нарахування пені суперечить приписам ч.6 ст. 232 ГК України, положеннями якої передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Натомість, визначений позивачем період нарахування пені - з 01.08.2011р. по 31.01.2012р. виходить за межі встановленого зазначеною правовою нормою шестимісячного строку, протягом якого може нараховуватися пеня за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1106711 від 30.12.2010р.

Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого місцевим господарським судом законного та обґрунтованого рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» на рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-41/1278-2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-41/1278-2012 - без змін.