КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2012 № 12/539-20/130-2012
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs21829552) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs27030368) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs23705012) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Новікова М.М.
при секретарі Загрунній Л.І.
за участю представників
від позивача: Пархомчук С.О., дов. б/н від 01.03.2012р.
ОСОБА_7., дов. б/н від 01.03.2012р.
від відповідача-1: Лучка І.Ю., дов. № 16-8/6276-с від 01.09.2011р.
від відповідача-2: Картушин Д.М., дов. б/н від 21.03.2012р.
від третьої особи-1: ОСОБА_7., дов. 1416 від 02.04.2012р.
від третьої особи-2: ОСОБА_7., дов. б/н від 10.02.2012р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді
товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ»
на рішення Господарського суду м. Києва
від 24.04.2012р.
у справі № 12/539-20/130-2012 (суддя Палій В.В.)
за позовом Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді
товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ»
до 1) Державної служби інтелектуальної власності України
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія
Маркет»
третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на
стороні позивача 1) ОСОБА_6
2) Товариство з обмеженою відповідальністю
«Донецький лікеро-горілчаний завод «ЛІК»
про визнання недійсним повністю міжнародних реєстрацій
№ 811365, № 817635
ВСТАНОВИВ:
Асоціація малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» звернулась з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просив суд визнати міжнародні реєстрації від 19.08.2003р. № 811365 та № 817635 словесних торговельних марок "Беленькая" та "Belenkaya", зареєстрованих на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант Алко", повністю недійсними в Україні щодо усіх товарів 33 класу МКТП та зобов'язати відповідача-1 повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання зазначених міжнародних реєстрацій від 19.08.2003р. № 811365 та № 817635 повністю недійсними в Україні, а також зобов'язати відповідача-1 опублікувати в офіційному бюлетені "Інтелектуальна власність" відомості про визнання цих же міжнародних реєстрацій недійсними в Україні; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамант Алко" використовувати торговельні марки "Беленькая" та "Belenkaya" будь-якими способами та в будь-якій формі на території України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2008 у справі № 12/539 (суддя Прокопенко Л.В.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано міжнародні реєстрації від 19.08.2003р. № 811365 на знак "БЕЛЕНЬКАЯ" та № 817635 на знак "Belenkaya" повністю недійсними в Україні. Зобов'язано відповідача-1 повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання міжнародних реєстрацій №811365 та №817635 на знаки повністю недійсними в Україні. Зобов'язано відповідача-1 опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання міжнародних реєстрацій №№ 811365, 817635 на знаки повністю недійсними в Україні. В іншій частині, а саме в частині вимоги щодо заборони використовувати зазначені торговельні марки, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2012р., Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамант Алко" відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного для подання апеляційної скарги строку та залишено її без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2012р. у справі №12/539 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Маркет"(правонаступника відповідача-2 по справі) задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2008р. у справі №12/539 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.04.2012 року у справі № 12/539-20/130-2012 у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Асоціація малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2012 року у справі № 12/539-20/130-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 у справі № 12/539-20/130-2012, у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. було прийнято до провадження та призначено на 06.06.2012р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 12/539-20/130-2012 було відкладено розгляд справи на 25.06.2012р., в зв'язку з залученням третіх осіб.
Розпорядженням секретаря судової палати від 25.06.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Дзюбко П.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 у справі № 12/539-20/130-2012 було відкладено розгляд справи на 06.08.2012р. та продовжено строк розгляду справи.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 15.03.2002р. позивачем було подано заявку № 2002032105 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА", згідно з якою відповідачем-1 видано позивачу свідоцтво України від 15.07.2004р. № 41443 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА" відносно товарів 32, 33 та 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі -МКТП).
Відповідач-2 є власником міжнародних реєстрацій від 19.08.2003р. № 811365 на знак "БЕЛЕНЬКАЯ" (яка діє на території України в повному обсязі з 19.08.2003р.) та № 817635 від 19.08.2003р. на знак "Belenkaya" (яка діє на території України в повному обсязі з 19.08.2003р.), що зареєстровані відносно товарів 33 класу МКТП "горілка". Дані відомості викладені з урахуванням інформації, яка була чинною станом на час звернення позивача з позовом до суду до фактичного виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №12/539 від 05.08.2008р., яке скасовано.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що торговельні марки відповідача-2 є такими, що не відповідають умовам надання правової охорони, так як є схожими настільки, що їх можна сплутати із торговою маркою "БІЛЕНЬКА" (свідоцтво України №41443), яка зареєстрована за позивачем. Також, позивач зазначає, що правова охорона, надана в Україні торговельним маркам відповідача-2, була надана внаслідок подання міжнародних заявок на реєстрацію цих торговельних марок (з поширенням її реєстрації) на Україні з порушенням прав позивача на торговельну марку за свідоцтвом України №41443.
Звернення з позовом до суду позивач обґрунтовує необхідністю захисту виключних прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України №41443, які були порушені наданням відповідачем-1 правової охорони торговельним маркам відповідача-1 за міжнародними реєстраціями. Це, в свою чергу, позбавляє позивача виключного права, передбаченого абзацами 4 та 5 ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" забороняти використовувати позначення, схожі із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно таких самих та споріднених (однорідних) з можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідач-1 в своїх поясненнях зазначив, що експертиза знаків "БЕЛЕНЬКАЯ" та "Belenkaya" за міжнародними реєстраціями була проведена закладом експертизи у повній відповідності до вимог Закону (3689-12) та Правил, тому, підстави для задоволення позову відсутні. Також, що надання правової охорони оспорюваним міжнародним реєстраціям жодним чином не може порушувати прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який з 25.02.2008р. не є власником свідоцтва України №41443 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА".
Згідно ст. 158 Господарського кодексу України Торговельна марка, право на яку належить кільком особам, - це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об'єднання підприємств (торговельна марка об'єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб'єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 428 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.
Згідно наданих відповідачем -2 бібліографічних даних щодо свідоцтва України №41443 на знак для товарів і послуг, власником зазначеного свідоцтва з 25.02.2008р. є не позивач - Асоціація малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", а фізична особа ОСОБА_6 та ТОВ "Донецький лікеро-горілчаний завод "Лік".
Відповідно до ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовом, посилався на те, що він є власником свідоцтва України № 41443 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА". В процесі розгляду справи позивач не змінював ні предмет, ні підстави позову.
Згідно з ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" позивач не має права вимагати захисту прав на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА" за свідоцтвом України №41443, власником якого позивач,оскільки станом на час нового розгляду справи №12/539-20/130-2012, він таким не є.
Чинним господарським процесуальним кодексом України не передбачено вчинення такої процесуальної дії, як заміна неналежного позивача на належного.
Посилання позивача на ліцензійний договір № ТМ-41443 від 28.01.2012р. на право використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 41443, укладений між ТОВ Донецький лікеро-горілчаний завод «ЛІК» та Асоціацією малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ», не спростовує висновку суду першої інстанції, оскільки на даний договір позивач в суді першої інстанції не посилався, як доказ він до суду не надавався і не був предметом дослідження в суді першої інстанції.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року у справі № 12/539-20/130-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32- 34, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року у справі № 12/539-20/130-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 12/539-20/130-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
Новіков М.М.