Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Розпорядженням №02.03-10/197 від 22.04.2009р. у зв'язку із поверненням з відрядження судді Першикова Є.В., відпусткою судді Ходаківської І.П. та короткостроковою відпусткою судді Кравчука Г.А. змінено склад колегії суддів у справі №26/346 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя – Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

У вересні 2008 року приватне підприємство "Перша Алчевська недержавна залізнична експедиційна контора" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача 4 282,74грн. вартості недостачі прокату чорних металів у вагоні №66680851 за залізничною накладною №50184685.

Позовна заява вмотивована тим, що факт незбереження вантажу під час перевезення підтверджується комерційним актом №АЭ879961/204/5 від 08.03.2008р., тому відповідно до вимог ст.ст.110, 111, 113, 114 Статуту залізниць України відповідальність повинна покладатись на залізницю, а також тим, що відповідач претензію визнав на суму 3 042,75грн. з врахуванням 0,5% норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, з чим не погоджується позивач.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2008р. (суддя Пінчук В.І.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 282,74грн. вартості недостачі прокату чорних металів та судові витрати, посилаючись на те, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором перевезення, тим самим спричинив збитків позивачу, при цьому, стягненню підлягають збитки без застосування граничного розходження визначення маси нетто 0,5 % від ваги нетто вантажу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції повністю і припинити провадження по справі в частині стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 3 042,75грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. (судді Ропій Л.М., Буравльов С.І., Попікова О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2008р. скасовано та прийнято нове рішення, яким припинено провадження по справі в частині стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 3 042,75грн., а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що відповідач перерахував позивачу вартість недостачі вантажу у сумі 3 042,75грн., тому судом припинено провадження по справі в цій частині позовних вимог, а щодо іншої частини позовних вимог, то згідно із ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення і тому судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, приватне підприємство "Перша Алчевська недержавна залізнична експедиційна контора" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 05.03.2008р. закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод" зі станції Ясиновата Донецької залізниці у вагоні №66680851, згідно залізничній накладній №50184685 відправило прокат чорних металів у кількості 60 800 кг. на станцію Вишневе Південно-Західної залізниці приватному підприємству "Перша Алчєвська недержавна залізнична експедиційна контора".

На станції Знаменка Одеської залізниці 07.03.2008р. у вагоні №66680851 були виявлені ознаки незбереження вказаного вантажу при перевезенні, про що був складений акт загальної форми №4270 від 07.03.2008р., в якому зазначено, що у вказаному вагоні було виявлено на одній пачці розірвані всі дротові та строповочні ув'язки, переривається маркування коричневою краскою, мається доступ до вантажу, що підтверджується комерційним актом АЄ№879961/204/5 від 08.03.2008р., який був складений після встановлення нестачі вантажу у кількості 1050 кг.

При видачі вантажу на станції призначення Вишневе Південно-Західної залізниці приватному підприємству "Перша Алчєвська недержавна залізнична експедиційна контора" була здійснена перевірка вантажу, про що зроблений запис в розділі "Ж" комерційного акту АЄ№879961/204/5 від 08.03.2008р., а саме зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Судом першої інстанції встановлено, що власником зазначеного вантажу є приватне підприємство "Вахта-Плюс", згідно договору на постачання металопродукції №07/10-15 від 22.10.2007р., який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Україна" (постачальник) та приватним підприємством "Вахта-Плюс" (покупець), а приватне підприємство "Перша Алчєвська недержавна залізнична експедиційна контора" виступило вантажоодержувачем, згідно договору №34-05 від 16.01.2007р. та залізничної накладної №50184685 від 05.03.2008р.

Згідно рахунку-фактури №01444 від 05.03.2008р. закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" ціна тонни сталі відвантаженої у вагоні №6668085, без ПДВ складає 3 399,00грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що борг відповідача перед позивачем, згідно розрахунку позивача складає 4 282,74грн.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно із ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (нестачу) прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що нестача виникла з незалежних від них причин.

Статтею 114 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, у тому числі за нестачу в розмірі дійсної вартості нестачі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, але з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що відповідно до ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 105 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно із ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.03.2008р. на станції Знаменка Одеської залізниці у вагоні №66680851 були виявлені ознаки незбереження вантажу –прокату чорних металів у кількості 1 050 кг, вказана недостача вантажу виникла при перевезенні залізницею внаслідок того, що залізниця не забезпечила належне збереження цього вантажу при перевезенні. ДТГО "Південно-Західна залізниця" визнала частково зазначений позов відносно незбереження вантажу при перевезенні та 22.10.2008р. здійснила перерахування коштів (збитків) на загальну суму 7 570,68грн., яка складає: 4 527,90грн. - перерахована сума по визнаній претензії згідно повідомлення №36 від 14.08.2008р.; та 3 042,75грн. - перерахована сума по визнаній претензії згідно повідомлення №35 від 14.08.2008р.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач перерахував збитки за договором перевезення в розмірі 3 042,75грн., що підтверджується платіжним дорученням №5289 від 22.10.2008р. після звернення позивача з позовом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що провадження в цій частині підлягає припиненню, за відсутністю предмета спору, на підставі п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відносно залишкової суми збитків в розмірі 1 239,99грн. (4 282,74 грн. –3042,75 грн. = 1 239,99 грн.) судом апеляційної інстанції зазначено, що згідно із п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644 (z0861-00) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за №862/5083 (z0862-00) , вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси нетто для вантажу, який перевозився згідно залізничної накладної № 50184685.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що норма недостачі складає: 60800 кг (маса нетто), х 0,5% = 304 кг. Недостача по комерційному акту складає 1050 кг. Недостача з урахуванням норми недостачі: 1 050 кг. –304 кг. = 746 кг. - недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки залізницею відповідно до ст.114 Статуту залізниць України.

746 кг. х 3 399,00грн. = 2 535,65грн., де 3 399,00грн. - вартість 1 тони вантажу без ПДВ згідно рахунка-фактури №01444 від 05.03.2008р. 2 535,65грн. з урахуванням ПДВ = 3 042,78грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що застосування 0,5% при розрахунку є правомірним і законним, відповідно, дійсна вартість недостачі вантажу складає 3 042,78грн., та відшкодуванню підлягають збитки саме у розмірі 3 042,75грн., які і були перераховані позивачу відповідно до платіжного доручення №5289 від 22.10.2008р., а тому суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції повністю та припинення провадження у справі в частині стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 3 042,75грн. та відмови в задоволенні у іншій частині позову.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Перша Алчевська недержавна залізнична експедиційна контора", оскільки судом апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу приватного підприємства "Перша Алчевська недержавна залізнична експедиційна контора" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. у справі №26/346 залишити без змін.