26/355 Про стягнення вартості недостачі металу –швелера у вагоні - 23.04.2009 Прийняття

Розпорядженням № 02.03-10/197 від 22.04.2009р. у зв'язку із поверненням з відрядження судді Першикова Є.В., відпусткою судді Ходаківської І.П. та короткостроковою відпусткою судді Кравчука Г.А. змінено склад колегії суддів у справі № 26/355 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія "(ВАТ "УГМК") звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" та Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення 33566,82 грн. вартості недостачі металу –швелера у вагоні № 68730464, по накладній № 50768075.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" відвантажив на адресу позивача по залізничній накладній № 50768075 у вагоні № 68730464 швелер масою 64940 кг навалом, а на шляху перевезення та на станції призначення при отриманні вантажу встановлено недостачу маси 8340 кг, вартість якої з вирахуванням норми втрати при перевезенні 0,5% становить 33 566,82грн., які позивач просив стягнути з відповідального відповідача.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.10.2008, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2009, позовні вимоги задоволені за рахунок перевізника –стягнуто з ДТГО "Південно-західна залізниця" на користь ВАТ "УГМК" 33566,82 грн. збитків від недостачі металу та судові витрати. В позові до ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані посиланням на ст.110 Статуту залізниць України, згідно з якою залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно Правилами іншому підприємству.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДТГО "Південно-західна залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неправильну оцінку обставин справи, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог до Південно-західної залізниці відмовити.

Касаційна скарга вмотивована неправильним застосування ст.110 Статуту залізниць і незастосуванням до спірних правовідносин ст.24 та ст.111 Статуту залізниць, помилковим тлумаченням приписів ст.129 Статуту залізниць, а також тим, що судові рішення ґрунтуються на припущеннях.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягають частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що на виконання Договору № 2003-105пстАМК від 07.07.2003, укладеного між Корпорацією "Індустріальний Союз Донбасу" та ВАТ "УГМК", по залізничній накладній ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" відвантажив зі станції Комунарськ Донецької залізниці на станцію Київ-Московський Південно-Західної залізниці на адресу ВАТ "УГМК" по залізничній накладній № 50768075 у напіввагоні № 68730464 профіль фасонний стальний швелер №18 марка сталі 3пс.

Під час перевезення вантажу на станції Основа Південної залізниці при проході вагону через тензометричні ваги на підставі акту загальної форми № 17771 від 09.06.2008 було проведено контрольне зважування вантажу, внаслідок чого виявлено вагову недостачу в кількості 8340 кг, що зафіксовано комерційним актом БИ № 457933/46 станції Основа Південної залізниці.

При видачі вантажу вантажоодержувачу ВАТ "УГМК" на станції Київ-Московський Південно-Західної залізниці різниці проти комерційного акту не виявлено, про що був зроблений запис у розділі "Ж" комерційного акту.

З урахуванням норми недостачі при перевезенні ( суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), встановленої п.27 Правил видачі вантажів в розмірі 0,5 %, понаднормативна недостача становить 8015 кг .

Дійсна вартість однієї тони вантажу становить 4188 грн. з ПДВ, що підтверджується довідкою вантажовідправника від 07.07.2008, а вартість вантажу, якого недостало, становить 33566,82 грн.

Покладаючи відповідальність за вагову недостачу вантажу на перевізника, суди виходили із приписів ст. ст.110, 113, 114 Статуту залізниць України, згідно з якими залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно Правилами іншому підприємству у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, пошкодження виникли з незалежних від неї причин. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу також передбачена ч.2 ст. 924 Цивільного кодексу та ч.1 ст. 314 Господарського кодексу України.

Однак, висновки судів про вину залізниці у ваговій недостачі вантажу є передчасними, винесеними по неповно встановленим обставинам справи.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, перелік таких доказів установлено статтями 130 та 133 Статуту залізниць. При цьому накладна, вантажна(квитанція про приймання вантажу до перевезення), багажна, вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі, про що додатково зазначено у п.3.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 (v_225600-08) .

Оригінали залізничної накладної та комерційного акту в матеріалах справи відсутні, в порушення приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій не витребували у позивача належні докази по справі.

Згідно із ст. 909 Цивільного кодексу, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.22 Статуту залізниць укладення вантажовідправником із перевізником договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача у відповідності із приписами Правил оформлення перевізних документів. Перевізник –залізниця може нести відповідальність лише проти відомостей, зазначених у договорі перевезення –залізничній накладній.

Обґрунтовуючи вину залізниці у ваговій недостачі вантажу, суд першої інстанції зазначив, що ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" здійснив завантаження відправленого позивачу вантажу відповідно до Правил перевезення вантажів, зокрема, останнім метал було сформовано у зв'язки, обв'язано металевим дротом в 2 нитки в 5 місцях під ломик, відповідно до вимог ГОСТ. Метал було завантажено у чотири яруса. У двох нижніх ярусах знаходились зв'язки металу довжиною 4-7м, у двох верхніх ярусах довжиною 7-10 м. Вагон було оглянуто на обмінному пункті станції "Восточная" та відправлено на залізницю.

Однак, в порушення п.3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України судом не зазначено, з якого розділу залізничної накладної № 50768075 вбачаються ці відомості, в той час як в накладній відправник визначив кількість місць – "навал".

Апеляційний суд, повторно розглядаючи справу, також не встановив всі обставини укладеного договору перевезення, обмежився констатацією, що у комерційному акті відсутній детальний опис стану вантажу, не вказано, чи правильно навантажений та розміщений вантаж, нічого не вказано про стан захисного маркування.

Пункт 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу( розділ 15 Правил перевезень вантажів) встановлює, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

При цьому Правила оформлення перевізних документів (розділ 4 Правил перевезень вантажів) не передбачають обов'язкового внесення відправником в залізничну накладну відомостей про застосування захисного маркування.

Висновки судів про те, що відповідач-2 передав вантаж залізниці для перевезення без маркування, а тому суди дійшли висновку, що маркування було нанесено під час здійснення перевезення після вилучення однієї пачки металу та виявлення залізницею нестачі частини вантажу, - ґрунтуються суто на припущеннях.

У відповідності із ст.24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей під час перевезення, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються відправником у накладній, однак, не зобов'язана перевіряти кількість та масу всіх вантажів, які приймає до перевезення.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій не було витребувано належні докази, було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та прийняте рішення та постанова не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2009р. у справі № 26/355 та рішення господарського суду м. Києва від 16.10.2008 скасувати.