Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддів Радіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Серган О.Г., представник за дов. від 30.12.11р. № юр/5980 від відповідача: Кучарський М.О., представник за дов. від 03.04.12р. № 20-12 «Д» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м.Донецьк в особі Виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької областівід25.06.2012 рокуу справі №5006/20/28/2012 (суддя Огороднік Д.М.)за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м.Донецьк в особі Виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» м.Краматорськ до відповідача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі м. Краматорськ про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11226 грн.57 коп., інфляційних витрат у розмірі 2227грн.50коп. та 3% річних у розмірі 958 грн.43 коп.

23.04.2012 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго»м.Донецьк в особі Виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа»м.Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»м. Горлівка в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі м. Краматорськ про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11226грн.57коп., інфляційних витрат у розмірі 2227грн.50коп. та 3% річних у розмірі 958грн.43коп ( а.с.2).

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2012р. у справі №5006/20/28/2012 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі м. Краматорськ на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» 3% річних у сумі 630грн.62коп, інфляційні витрати у розмірі 2016грн.72коп. та 294грн.82коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.75-78).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог було проведено до подачі позовної заяви до суду, а тому позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 11266грн.57коп. не підлягають задоволенню. Стосовно стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність їх нарахування та стягнення внаслідок невиконання відповідачем саме грошового зобов»язання, при цьому, звернувши увагу на невірно визначений позивачем період, яким закінчується нарахування 3% річних та інфляційних витрат

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в особі Виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа»м.Краматорськ звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2012р., а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с. 88-89).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не правомірно відмовив у стягненні заборгованості у розмірі 11266,57грн. за договором №28 від 10.10.2005р., з посиланням на проведення між позивачем та відповідачем заліку зустрічних однорідних вимог та одночасно з відмовою у стягненні з відповідача боргу за поставлену теплову енергію в сумі 11266,57грн. перерахував заявлені до стягнення інфляційні та 3% річних.

Апелянт зауважив, що для зарахування зустрічних однорідних вимог на підстави заяви відповідача за № 54/ис2601 від 11.04.2011р. була відсутня така умова як однорідність вимог, а відтак, на його думку, вимоги про стягнення основного боргу та про стягнення інфляційних витрат є юридично неоднорідними, оскільки правова природа їх виникнення є різною.

Від відповідача, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 02.08.2012р. №03юр-7237/12, в якому останній просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду -без змін (а.с.96).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, при цьому звернувши увагу на те, що кінцевою датою періоду нарахування 3% річних та інфляційних повинна бути дата розірвання договору між сторонами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши уповноважених представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду повинно бути залишено без змін з огляду на наступне.

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго»є юридичною особою (ідентифікаційний код 03337119) згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, здійснює свою діяльність на підставі Статуту (а.с.31-33).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою (ідентифікаційний код 00131268), що підтверджено випискою із ЄДРПОУ та Статуту (а.с.52-54).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» Краматорські електричні мережі, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»(далі - споживач) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго»«Краматорськміжрайтепломережа»(далі -енергопостачальна організація) було укладено договір про постачання теплової енергії та гарячої води №28/401, за умовами якого теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення -в період опалювального сезону; гаряче постачання -протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (а.с.12-13).

Енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі: письмового звернення споживача про припинення теплопостачання (п.5.1.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що енергопостачальна організація письмово повідомляє споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (ПО) розрахунковим способом (п.6.1 договору).

Згідно п.6.3 договору встановлено, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно до 25-го числа поточного місяця подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії.

Відповідно до п.6.5 договору, при відсутності приладів обліку або виході його з ладу -кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Згідно п.7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підписання договору (без ПДВ): 2,45 грн. -за 1 кв.м опалювальної площі, 79, 40 грн. за 1 Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період: 1703,96 кв.м х 2,45 грн. = 4174,7грн. + 834,94грн. (20% ПДВ) = 5009,64грн. (відповідно до розшифровки вартості опалювальної площі споживача). У випадку зміни цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України або іншими органами влади, тариф може змінюватися без погодження зі споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.2 договору)

Відповідно до п. 7.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця (п.7.6 договору)

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 10.10.2006р. (п. 11.1 договору). Пунктом 11.2 договору передбачені випадки припинення дії договору.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов»язку повної сплати спожитої енергії (п.11.3 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Договір підписаний обома сторонами з протоколом узгодження розбіжностей, скріплений печатками.

10.09.2006р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №341 до договору, яка зумовлена прийняттям Краматорською міською радою рішення №378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води" від 06.09.2006р. без зауважень та заперечень (а.с.17).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №341 від 10.09.2006р. до договору, п.7.1 договору викладено у наступній редакції: тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 5,38грн. -за 1 кв.м опалювальної площі, 174,54грн. -за 1 Гкал.

Додатковою угодою №3 від 26.03.2007р. до договору № 28 від 10.10.2005р., на виконання рішення №121 від 21.03.2007р. Краматорської міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 06.9.2006 № 378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води", сторони внесли зміни у п. 7.1 договору, а саме, тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 7,35грн. -за 1 кв.м опалювальної площі, 262,69грн. -за 1 Гкал (а.с.20).

20.03.2008р., у зв'язку з рішенням Краматорської міської ради від 19.3.2008р. №144 "Про внесення змін до рішення виконкому від 06.09.2006р. № 378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води", сторонами укладено, підписано та скріплено печатками додаткову угоду №4 (а.с.21).

Згідно п.1 додаткової угоди №4 від 20.03.2008 у п. 7.1 договору внесено наступні зміни: тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 11,78грн. -за 1 кв.м опалювальної площі, 388,93грн. -за 1 Гкал.

Додатковою угодою № 7 від 02.03.2009р. до договору про постачання теплової енергії та гарячої води №28 від 10.10.2005р. сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: «Цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2009р.»(а.с.24, зворотній бік)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 09.11.2009р., згідно п.5.1.1 договору, надіслано на адресу позивача угоду про розірвання договору, яка підписана сторонами та завірена печатками підприємств (а.с.26).

09.11.2009 року між сторонами підписана угода про розірвання договору №28/401 від 10.10.2005р., згідно з п. 1 якої, споживач і постачальник у зв'язку з встановленням автономного опалення за адресою: вул. Шкадінова, 2, м. Краматорськ, дійшли згоди розірвати договір №28/401 від 10.10.2005 р. про постачання теплової енергії та гарячої води, укладений між енергопостачальною організацією та споживачем (а.с.26, зворотній бік).

Пунктом 2 угоди про розірвання договору визначено, що з моменту набрання чинності цією угодою, зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договору.

Таким чином, строк дії договору закінчився 30.09.2009р. на підставі угоди про розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, 16.12.2008р. об'єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписано сторонами без зауважень (а.с.5).

Сторонами за умовами договору була передбачена 100% передоплата вартості теплової енергії (п.7.3 договору).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору, позивачем у квітні 2009р. подано теплову енергію до об'єкту відповідача, на сплату вартості якої останньому було виставлено акт-рахунок №28-4 від 21.04.2009р. на загальну суму 11266,57грн. (а.с.3).

Вказаний акт -рахунок відповідачем у встановлені законом строки, не оплачений.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Аналогічні положення містить ст. 173 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується постачання теплової енергії у квітні 2009р. на загальну суму 11266,57грн. з ПДВ, та відсутність оплати її вартості відповідачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 11266,57грн.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору щодо своєчасної оплати вартості теплової енергії, спожитої у квітні 2009 року у розмірі 11266,57грн.

В той же час, відповідач заперечує проти наявності заборгованості, посилаючись на заяву від 11.04.2011 року про залік зустрічних однорідних вимог, а саме вимог позивача за договором про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у квітні 2009 року у розмірі 11266,57грн. та вимог відповідача до позивача про стягнення заборгованості по інфляційним витратам у розмірі 11266,57грн. за рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №10/173.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №10/173 позовні вимоги ВАТ «Донецькобленерго»м.Горлівка в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі м.Краматорськ до ОКП «Донецьктеплокомуненерго»м.Донецьк в особі виробничої одиниці «Краматорськміськрайтепломережа»м.Краматорськ задоволені частково, стягнуто з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 231012,21грн. за договором про постачання електричної енергії №637від 12.05.2003р., за спожиту активну електроенергію в сумі 33800грн. за Додатковою угодою №152-Г від 01.08.2007р. до договору; інфляційні витрати в сумі 35556,70грн., 3% річних у сумі 5527,23грн. В решті вимог щодо стягнення пені в розмірі 37421,11грн. та 7% штрафу в сумі 17945,35грн. відмовлено ( а.с.59-61).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2011р. Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист надіслано на адресу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" заяву №54/ис2601 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011р. та угоду про залік взаємних вимог від 11.04.2011р. (а.с.49-50)

Згідно з вказаними вище заявою №54/ис2601 від 11.04.2011р. та угодою про залік взаємних вимог від 11.04.2011р. підприємство-боржник, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", за справою №10/173, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, вважається повідомленим про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Підставою для здійснення такого зарахування послужило наявність невиконаного судового рішення позивачем з одного боку та зобов'язання відповідача щодо сплати заборгованості за договором №28/401 на постачання теплової енергії та гарячої води -з другого.

Апелянт наполягає на тому, що для зарахування зустрічних однорідних вимог на підстави заяви відповідача від 11.04.2011р. № 54/ис2601 була відсутня така умова як однорідність вимог, оскільки, на його думку, вимоги про стягнення основного боргу та про стягнення інфляційних витрат є юридично неоднорідними з різною правовою природою їх виникнення.

Проте, колегія суддів вважає, що з таким висновком погодитися не можна з наступного.

Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України чітко визначено: для зарахування зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї сторони.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов»язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом цієї норми Закону зарахування зустрічної вимоги є односторонньою згодою, яка оформлюється заявою однієї сторони. У разі, якщо зарахування відбувається на вимогу однієї сторони, друга сторона може його оспорити, посилаючись на недійсність пред»явлених до зарахування вимог. Однак законодавством не передбачено можливості відмови від вчиненого стороною зарахування.

Обов»язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами по справі виникли грошові зобов'язання, як у даній справі так і за судовим рішенням у справі № 10/173, за яким грошове зобов»язання боржника не припинилося, оскільки кредитор реально кошти не отримав, тобто вимоги сторін є однорідними, зустрічними та строк виконання зобов'язань за обома вимогами настав.

Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежно від підстав виникнення зобов»язання.

Крім того, ст. 602 ЦК України не містить обмежень щодо зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення.

Якщо друга сторона не погоджується з проведеним зарахуванням, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не надано будь-яких доказів оспорювання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №№54/ис2601 від 11.04.2011р., вважається, що він погодився на зарахування цих вимог у вказаній сумі, а тому предмет спору у цій частині відсутній.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 11266,57 грн., оскільки взаємозалік зустрічних вимог на суму 11266,57 грн. на підставі заяви відповідача від 11.04.2011р № 54ис2601 відбувся у відповідності до вимог пп..3,5 ст. 203 ГК України та ст. 602 ЦК України, якою передбачено вичерпний перелік підстав, у разі яких не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в момент отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, між сторонами відбулася угода щодо повного погашення грошового зобов'язання за договором №28/401 на постачання теплової енергії та гарячої води зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Проведення заліку є підставою для припинення зобов'язань.

Крім того, позивач вимагав стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та погоджується колегією суддів, порушення виконання відповідачем грошового зобов»язання виникло, починаючи з 01 червня 2009р. та припинилось 12 квітня 2011р., тому саме за цей період позивач має право нарахувати інфляційні витрати та 3% річних.

За таких підстав, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних у розмірі 2016грн.72коп. та 3% річних у розмірі 630грн.62коп, розмір яких правильно розрахований судом першої інстанції, є законним та обґрунтованим.

Заперечення позивача щодо проведеного взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 11266,57грн., викладені у апеляційній скарзі, судовою колегією не приймаються до уваги з підстав, викладених вище та у зв»язку з тим, що діючим законодавством не передбачено порядку відмови від зарахування однорідних вимог, які виникають із зобов'язань на оплату теплової енергії.

Доводи відповідача про те, що інфляційні та 3% річних повинні бути нараховані до моменту розірвання договору колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з»ясуванням обставин справи, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись статями 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»м.Донецьк в особі Виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2012 року у справі №5006/20/28/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2012 року у справі №5006/20/28/2012 -залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Надр.5 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Донецької обл.