9/118-2642 Про визнання недійсним договору підряду - 23.04.2009 Прийняття

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до приватного малого підприємства "ВАМС" про визнання недійсним договору підряду від 14.06.2005р. №770/1-453.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.09.2008р. (суддя Кропивна Л.В.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсною як таку, що суперечить закону умову, яка викладена у п.1.3 укладеного 14.06.2004р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Приватним малим підприємством "ВАМС" договору підряду №770/1-453, і за якою на всі види робіт Підрядником встановлено гарантійний термін один рік з дня здачі об'єкту.

В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. (головуючий Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та визнати договір підряду від 14.06.05р. №770/1-453 недійсним повністю.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 14.06.05р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" через обласну Тернопільську філію АКБ "Укрсоцбанк" та приватним малим підприємством "ВАМС"укладено Договір підряду №770/1-453, згідно умов якого відповідач "ВАМС"(підрядник) зобов'язався виконати реконструкцію приміщень з добудовою паливної та влаштування мансардних приміщень Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"(замовника) загальною вартістю 276716 грн.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" звернувся із позовом про визнання недійсним зазначеного Договору підряду №770/1-453, оскільки всупереч вимог ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 877, ч.1 ст. 881 Цивільного кодексу України спірний договір не передбачає строків початку виконання робіт; порядку матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником; не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, а отже згідно ч. 2 ст. 180 вказаного кодексу не може вважатися укладеним.

Крім цього, позивач зазначає, що згідно вимог ч.1 ст. 884 ЦК гарантійний строк виконаних робіт за договором будівельного підряду становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом, тоді як п.1.3 Договору підряду від 14.06.05 р. №770/1-453 передбачено умову про гарантійний термін один рік з дня здачі об'єкту на всі види робіт ПМП "ВАМС".

Чинність правочину означає визнання за ним якостей юридичного факту, який породжує правовий результат, настання якого бажали суб'єкти правочину.

З аналізу ст. 203 Цивільного кодексу України вбачається, що дійсність правочину визначається встановленою законодавцем системою умов, а саме: законністю змісту, можливістю фізичних та юридичних осіб до участі у правочині, відповідність волі та волевиявлення, дотримання форми правочину.

Законність змісту правочину означає його відповідність вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно частини 1 статті 884 ЦК України гарантійний строк виконаних робіт за договором будівельного підряду становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Натомість в суперечить даній нормі сторони в п.1.3 Договору підряду від 14.06.05 р. №770/1-453 передбачили гарантійний термін один рік з дня здачі об'єкту на всі види робіт, що суперечить вимогам ч.1 ст. 884 Цивільного кодексу України і обмежую відповідальність виконавця робіт та права позивача.

При таких обставинах, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для визнання даного пункту договору недійсним в порядку ст. 207 ЦК України.

Щодо доводів позивача про відсутність у договорі умов про строк початку виконання робіт то вони, як встановили суди, не відповідають дійсності, з огляду на положення пунктів 3.2. та 4.1. договору, за якими початок виконання робіт підрядником пов'язаний із сплатою замовником підряднику авансу у розмірі 30% від договірної вартості робіт впродовж чотирьох днів від дня укладення договору, а кінцевий строк виконання цих робіт визначено вказівкою на дату - 31 грудня 2005 р.

А відсутність інших умов на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, не пов'язане законом із дійсністю правочину.

За таких обставин, враховуючи, те що оспорюваний договір підряду загалом, крім пункту 1.3 який визнається судом недійсним, відповідає вимогам чинного законодавства суди попередніх інстанцій не знайшли правових підстав для визнання договору підряду №770/1-453 недійсним в повному обсязі, так як недійсність однієї умови договору не тягне його недійсність в цілому при його відповідності закону в інших частинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій щодо визнання договору підряду №770/1-453 від 14.06.2005р. недійсним лише в частині пункту 1.3 такими, що зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України (1798-12) щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, оскільки в інших частинах оспорюваний договір відповідає вимогам закону.

Щодо доводів касаційної скарги позивача, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р. у справі №9/118-2642 залишити без змін.