11/315/08 Про визнання права власності - 22.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Первомайської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009року у справі № 11/315/08 Господарського суду Миколаївської області за позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Первомайськдизельмаш", Миколаївська область, до Первомайської міської ради, Миколаївська область, про визнання права власності,

за участю представників:

позивача –Кучер В.Л. (дов. від 30.01.2007 №37/421)

відповідача –не з'явився

У вересні 2008 року позивач –АТВТ "Первомайськдизельмаш" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Первомайської міської ради про визнання права власності.

Вказував, що 17.09.1985 рішенням Первомайської міської ради народних депутатів №604 визнано право власності машинобудівного заводу імені 25 Жовтня на житлові будинки, розташовані на території міста Первомайськ згідно додатку №1, зокрема на будинок під №3 по вул. Базарна.

Машинобудівний завод імені 25 Жовтня згідно рішення Первомайської міської ради народних депутатів від 4.01.1993 №2 перейменовано в орендне підприємство "Первомайськдизельмаш", яке в подальшому в процесі приватизації перетворено у АТВТ "Первомайськдизельмаш".

Рішенням Первомайської міської ради №7 від 23.06.2000 на виконання Указу Президента України №648/99 від 15.06.1999 "Про прискорення передачі об'єктів соціальної інфраструктури права державної власності у комунальну власність" (648/99) на підставі акту приймання-передачі від 03.04.2001 від АТВТ "Первомайськдизельмаш" в комунальну власність міста Первомайськ передано житловий фонд з інженерними мережами, зокрема будинок під №3 по вул. Базарна.

Посилаючись на ст. 4 Житлового кодексу України, згідно якої до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, –позивач просив визнати за ним право власності на приміщення магазину, площею 89, 5 кв.м., що розташоване в будинку під №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року (суддя Василяка К.Л.), яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року (колегія суддів у складі: Таценко Н.Б. –головуючий, Мишкіної М.А., Журавльова О.О.) позов задоволено.

Постановлено визнати за АТВТ "Первомайськдизельмаш" право власності на приміщення магазину площею 89,5 кв.м., що розташоване в будинку під №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ.

Рішення мотивовані посиланнями на ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності", ст. 4 Житлового кодексу України та передачу від АТВТ "Первомайськдизельмаш" в комунальну власність міста Первомайськ лише житлового фонду, до якого не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені, зокрема для торговельних потреб.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильно застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ст. 101 ГПК України, просив рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення та постанова зазначеним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами 17.09.1985 рішенням Первомайської міської ради народних депутатів №604 визнано право власності машинобудівного заводу імені 25 Жовтня на житлові будинки, розташовані на території міста Первомайськ згідно додатку №1, зокрема на будинок під №3 по вул. Базарна.

Згідно рішення Первомайської міської ради народних депутатів від 4.01.1993 №2 Машинобудівний завод імені 25 Жовтня перейменовано в орендне підприємство "Первомайськдизельмаш", яке в подальшому в процесі приватизації перетворено у АТВТ "Первомайськдизельмаш".

Рішенням Первомайської міської ради №7 від 23.06.2000 на виконання Указу Президента України №648/99 від 15.06.1999 "Про прискорення передачі об'єктів соціальної інфраструктури права державної власності у комунальну власність" (648/99) надано згоду прийняти у власність м. Первомайськ 29 житлових будинків загальною площею 61154, 92 кв.м., що належать до державного житлового фонду і знаходяться на балансі АТВТ "Первомайськдизельмаш", у тому числі зовнішні мережі та інженерні споруди, необхідні для обслуговування загального житлового фонду.

08.08.2001 рішенням Первомайської міської ради №406 затверджено акти прийому –передачі житлового фонду з інженерними мережами від 01.08.2001 в комунальну власність міста Первомайська.

Відповідно до акту приймання –передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність 3.04.2001 комісія, яка створена відповідно до рішення виконкому Первомайської міської ради №60 від 13.02.2001 провела обстеження житлового будинку під №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ та встановила, що загальна площа будинку складає –2022 кв.м., площа допоміжних приміщень загалом складає 1067 кв.м, а саме: 216 кв.м. –підвалів та 851 кв.м. горищ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору є визнання права власності позивача на приміщення магазину, площею 89,5 кв.м., що розташоване в будинку під №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ, який переданий у комунальну власність міста.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій посилались на ст. 4 Житлового кодексу України та виходили з того, що в комунальну власність міста було передано державний житловий фонд до якого не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних потреб, а тому спірне приміщення магазину залишилось у власності позивача, як правонаступника машинобудівного заводу імені 25 Жовтня.

З даними висновками у повному обсязі погодитись не можна, оскільки вони суперечать ст. 43 ГПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірне приміщення є нежилим, призначене для торговельних потреб та використовується як магазин.

За таких обставин, господарські суди правильно виходили з того, що приміщення магазину, площею 89,5 кв.м. в будинку під №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ є окремим індивідуально визначеним майном, яке не входить до житлового фонду і не підлягало передачі на підставі рішення Первомайської міської ради №7 від 23.06.2000 "Про передачу житлового фонду у комунальну власність міста Первомайська та створення житлово-комунального підприємства "Побут -2" ".

Разом з тим, висновок господарських судів про визнання права власності позивача на спірне приміщення є передчасним, оскільки він не обґрунтований посиланнями на норми матеріального права та достовірно встановлені обставини справи.

Так, задовольняючи позов, господарські суди виходили виключно з того, що згідно вимог чинного законодавства спірне приміщення не входить до житлового фонду і не могло бути передано в комунальну власність міста в складі жилого будинку №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ, а тому залишилось у власності позивача, як правонаступника машинобудівного заводу імені 25 Жовтня, який до початку приватизації перейменовано у орендне підприємство "Первомайськдизельмаш".

При цьому, суди попередніх інстанцій не встановили чи належало спірне приміщення на праві власності заводу та чи є позивач правонаступником вказаного права.

Посилання господарських судів на рішенні Первомайської міської ради народних депутатів №604 від 17.09.1985 " Про визнання права власності заводу імені 25 Жовтня на житловий фонд", згідно якого за заводом визнано право власності на жилі будинки, що розташовані на території міста Первомайська згідно додатку №1, зокрема на будинок під №3 по вул. Базарна в м. Первомайськ є необґрунтованим, оскільки суперечить ст. 4 Житлового Кодексу УРСР та попереднім судовим висновкам про неможливість передачі у складі житлового фонду нежилого приміщення, яке використовується для торговельних потреб.

Крім того, господарські суди всупереч ст. 38, 43 ГПК України не витребували матеріалів приватизації орендного підприємства "Первомайськдизельмаш" у АТВТ "Первомайськдизельмаш" та не встановили правонаступником яких прав та обов'язків є новоутворене товариство та яке майно увійшло до статутного фонду ВАТ.

З'ясування зазначених обставин має важливе значення для встановлення дійсного власника спірного приміщення та правильного вирішення спору, з огляду на те, що в силу ст. 392 ЦК України лише власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв'язку з наведеним рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити власника спірного майна, дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 -111-12, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1.Касаційну скаргу Первомайської міської ради задовольнити частково.

2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009року та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року у справі № 11/315/08 скасувати.