Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У червні 2008 р. до господарського суду звернулось Товариство з позовом до Підприємства про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у сумі 4 223,35 грн.

Рішенням Донецького господарського суду від 29.09.2008 р. (суддя СгараЕ.В.) позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2009р. (судді: Стойка О.В., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 04.11.2005 р. представниками Товариства здійснено перевірку дотримання Підприємством Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 11.12.2003 р. № 1305 (z1179-03) (надалі –Правила), об'єкту –Бойлерна 21 з приладом обліку типу СА4-И672м № 714008, що розташований в пгт. Володимирівка. В результаті проведеної перевірки представниками позивача складено акт № 006509 про порушення відповідачем Правил шляхом порушення схеми приладу обліку по трьом фазам (електролічильник відключено від ввідного рубильника, підключено зварювальний апарат до нижніх губок ввідного рубильника).

На підставі вказаного акта на засіданні комісії Товариства складено Протокол № 63 від 14.05.2008 р., в якому відповідно до п.2.6. Методики здійснено нарахування об'єму недоврахованої електроенергії та визначено її вартість у розмірі 4223,35грн., внаслідок чого Товариством виставлено рахунок Підприємству.

Судами встановлено, що сторони в договірних правовідносинах з приводу постачання електроенергії не перебувають. Відповідачу постачання електричної енергії здійснює ТОВ "Сервіс-Інвест" за договором № 10034001 від 30.10.2005р. Бойлерна 21, яка розташована за адресою Гуртожиток №9, пгт. Володимирівка, знаходиться на балансі ТОВ "Великоанадольський вогнеупорний комбінат". З вказаним товариством у позивача існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії.

Як встановлено судами, рішенням Володимирівської селищної ради Волновахського району Донецької області від 31.08.2004 р. Бойлерна 21 передана в комунальну власність, про що складено акт приймання-передачі від 01.11.2004р.

Листом від 25.11.2004 р. ТОВ "Великоанадольський вогнеупорний комбінат" повідомив Докучаєвські електричні мережі про те, що право власності на Бойлерну 21 перейшло до Володимирівської селищної ради у зв'язку з чим комбінат просив з 01.11.2004р. виключити з його розрахункової відомості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 24.10.2005 р. Володимирівське домоуправління повідомило позивача про ліквідацію приєднання Бойлерна 21 та просило дозвіл на виключення з договору лічильника та його демонтаж в зазначеному приєднанні.

Згідно п. 4.3 Правил у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення Споживачем займаного об'єкта останній повідомляє про це Електропередавальну організацію за 7 днів і здійснює повний розрахунок згідно з умовами Договору до дня виїзду включно, після чого Електропередавальна організація припиняє передачу електричної енергії.

Суд апеляційної інстанції дійшов правомірних висновків, що позивачем вимоги вищезазначених приписів Правил виконані не були, хоча він отримав відповідне повідомлення колишнього споживача, а тому енергопостачання на відповідний об'єкт та його облік позивач здійснював безпідставно, всупереч Правилам та на свій господарський ризик.

Відповідно до п. п. 4.9, 4.10. Правил відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, згідно з відповідним договором.

Апеляційним судом правомірно враховано, що на момент перевірки відповідач не мав ніяких обов'язків перед позивачем з приводу постачання електричної енергії на даний об'єкт, зокрема у розумінні п. п. 4.9 - 4.10 Правил. Зазначене в акті правопорушення свідчить саме про порушення договірних обов'язків, зокрема, по зберіганню схеми обліку. Обставин пошкодження розрахункових засобів або пломб, цим актом не встановлено. Спірний акт не містить відомостей щодо вчинення відповідачем правопорушення за межами договірних відносин.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що вимоги заявлені Товариством про стягнення нарахувань за недораховану електричну енергію є безпідставними.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано необґрунтовані твердження місцевого господарського суду, а також обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. На підставі встановлених фактичних обставин судом апеляційної інстанції з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, підставно скасовано рішення місцевого господарського суду, обґрунтовано відмовлено в задоволені позову. Як наслідок, прийнята судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецьких західних електричних мереж залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2009р. у справі № 7/116 залишити без змін.