Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ (далі - Ощадбанк), в особі філії Шахтарського відділення Ощадбанку № 6687, м. ІІІахтарськ Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2009

зі справи № 38/228пн

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську Донецької області, м. ІІІахтарськ Донецької області (далі –відділення виконавчої дирекції Фонду)

до Ощадбанку

про зобов’язання перерахувати суми зайво сплачених страхових виплат. Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача –не з’яв.,

відповідача –Махнача С.А., Колісника О.В,

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було про зобов’язання перерахувати суми зайво сплачених страхових внесків та суми індексації страхових виплат - 4 715 грн., які обліковуються на особистому рахунку Лебедєва М.І. у Шахтарському відділенні Ощадбанку № 6687/000.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2009 (суддя Радіонова О.О.) позов задоволено; Ощадбанк в особі його Шахтарського

відділення № 6687 зобов’язано перерахувати на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду суму зайво сплачених страхових виплат 4 715 грн., які обліковуються на особистому рахунку Лебедєва М.І. у названому відділенні Ощадбанку в особі Шахтарського відділення № 6687; стягнуто в доход державного бюджету України 102 грн. державного мита. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на приписи Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон), Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ), Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) виходив з обґрунтованості позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Ощадбанк в особі його Шахтарського відділення № 6687 просить оскаржуване судове рішення з даної справи скасувати та передати останню на новий розгляд до господарського суду Донецької області. Скаргу мотивовано прийняттям згаданого рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та за неповного дослідження обставин справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- громадянину Лебедєву М.І. як потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві відділенням виконавчої дирекції Фонду було призначено щомісячні страхові виплати з 01.03.2002. які він отримував від названого відділення;

- крім того, постановою від 08.09.2008 № 0564/4171.1/3 потерпілому Лебедєву М.І. було призначено та перераховано на особистий рахунок суму індексації щомісячних страхових виплат;

- відповідні кошти перераховувалися відділенням виконавчої дирекції Фонду на особистий рахунок потерпілого у Шахтарському відділенні Ощадбанку № 6687;

- громадянин Лебедєв М.І. помер 02.04.2008, про що відділенню виконавчої дирекції Фонду стало відомо від його близьких у жовтні 2008 року; оскільки до цього назване відділення не мало відомостей про його смерть, гроші після смерті Лебедєва М.І. продовжували перераховуватися на його рахунок;

- загалом після смерті Лебедєва М.І. у період з 03.04.2008 по 30.09.2008 відділення виконавчої дирекції Фонду перерахувало Шахтарському відділенню Ощадбанку № 6687 (філія № 6687/000) страхові виплати в сумі 4 715 грн., що підтверджується відповідною довідкою;

- сторонами у справі було укладено договір від 01.08.2007 № 61/07 про зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим;

- відділення виконавчої дирекції Фонду звернулося до Ощадбанку з листом, в якому просило повернути зайво перераховані кошти в зазначеній сумі, але Ощадбанк з посиланням на статтю 1071 ЦК України повідомив, що не може повернути кошти.

Відповідно до статті 40 Закону страхові виплати проводяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв’язку із страховим випадком.

З огляду па наведену норму Закону суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що суми страхових виплат призначених персонально Лебедєву М.І., після смерті останнього не підлягали перерахуванню на його рахунок.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1071 названого Кодексу передбачена можливість списання коштів з банківського рахунку без розпорядження клієнта па підставі, зокрема, рішення суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням відповідних законодавчих приписів місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Так, скаржник посилається на відсутність доказів, "що свідчили б про неналежне виконання обов’язків "ВАТ "Ощадбанк". Однак у даній справі, як вбачається з її з’ясованих місцевим господарським судом обставин, йдеться не про належне чи неналежне виконання названим банком своїх обов’язків, а про необхідність повернення зайво і помилково перерахованих коштів.

На дату розгляду даної справи місцевим господарським судом у останнього не було підстав для дослідження "питання включення до складу спадщини відповідних сум страхових платежів", оскільки із встановлених на той час обставин справи випливало, що зазначені суми, перераховані на особистий рахунок Лебедєва М.І. після його смерті, не стали власністю поіменованої особи та не повинні були входити до складу спадщини.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права, зокрема, встановлювати обставини справи, збирати, перевіряти та оцінювати докази в ній, в тому числі нові.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2009 зі справи № 38/228пп залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Шахтарського відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" № 6687 - без задоволення.