Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

Військовий радгосп "Білоцерківський" в особі ліквідатора у лютому 2008 року звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (надалі -ВДВС Білоцерківського МУЮ), Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі - ПП ОСОБА_1) про визнання недійсними прилюдних торгів від 23.02.2005 щодо продажу їдальні, свідоцтва про право власності, виданого ОСОБА_1 04.03.2005, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про відновлення становища, яке існувало до продажу з прилюдних торгів їдальні, і оформлення свідоцтва про право власності та про повернення об'єкту нерухомості радгоспу.

Позов вмотивовано тим, що торги від 23.02.2005 були проведені ВДВС Білоцерківського МУЮ з грубим порушенням вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) ; за заниженою ціною, що унеможливило погашення заборгованості підприємства по заробітній платі; без дотримання порядку проведення торгів (подачі заявок на участь, публікації оголошення тощо), встановленого статтею 66 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено Спеціалізоване державне підприємство "Укрспец'юст" в особі Київської обласної філії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2008 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-ІІ залучено приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М. та Комунальне підприємство Київської обласної ради "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2008 залучено до участі у справі в якості відповідача Спеціалізоване державне підприємство "Укрспец'юст" (надалі -СДП "Укрспец'юст").

Рішенням господарського суду Київської області від 18.07.2008 (суддя: Рябцева О.О.) у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що:

- майно придбано приватним підприємцем з прилюдних торгів у порядку, встановленому для виконання судових рішень, і покупець є добросовісним набувачем;

- торги відбулися без порушення порядку їх проведення;

- дія Закону України "Про введення мораторію на примусову реаліза-цію майна" не розповсюджується на реалізацію майна боржника у випадку виконання ВДВС рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

За апеляційною скаргою Військового радгоспу "Білоцерківський" вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2008 (судді: Мельник С.М. -головуючий, Гаврилюк О.М., Писана Т.О.) залишено без змін з тих же підстав.

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі Військовий радгосп "Білоцерківський" просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник наводить наступні твердження:

- ДВС не надано доказів щодо виконання нею стягнення за рахунок спірного майна для погашення заборгованості по заробітній платі;

- статтею 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" передбачена заборона відчуження об'єктів нерухомого майна, що забезпечує ведення виробничої діяльності підприємства, якою є їдальня;

- відчужене на торгах майно має статус військового згідно зі статтею 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" і на нього не може бути звернуто стягнення, а військовий радгосп як підприємство Міністерства оборони України відповідає за своїми зобов'язаннями лише в межах коштів, які надходять на його рахунок за відповідними статтями, а у разі недостатності цих коштів відповідальність несе Міністерство оборони України.

У відзиві на касаційну скаргу КП Київської обласної ради "Білоцерківське МБТІ" просить розглянути справу без участі його представника.

За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду касаційної інстанції 06.04.2009 була оголошена перерва до 21.04.2009, про що сторони повідомлені та вчинили відповідний напис на зворотній стороні ухвали суду від 25.02.2009 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідачів-І та ІІ, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій:

- на виконанні ВДВС Білоцерківського МУЮ перебувало зведене виконавче провадження по стягненню з Військового радгоспу "Білоцер-ківський" заборгованості, у т.ч. по заробітній платі, яке боржником не було добровільно виконано;

- 27.10.2003 у межах указаного виконавчого провадження державним виконавцем було складено акт опису і арешту майна на двоповерхову будівлю їдальні, площею 1330 кв.м.;

- на виконання договору, укладеного з СДП "Укрспец'юст", 23.02.2005 були проведені прилюдні торги, за результатами яких об'єкт нерухомості -їдальню придбала ПП ОСОБА_1, яка згідно протоколу визнана переможцем та якій видано свідоцтво про право власності від 04.03.2005 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при реалізації на прилюдних торгах нерухомого майна Військового радгоспу "Білоцерків-ський" -їдальні не допущено порушень чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно зі статтю - 111-7 Господарського процесуального кодексу України,- переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є, зокрема, вимога про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна та застосування правових наслідків їх недійсності у зв'язку з порушенням законодавства щодо порядку їх проведення: Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Порядок реалізації арештованого нерухомого майна врегульований Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 (z0745-99) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 745/4038 (z0745-99) , (надалі -Положення № 68/5) .

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 (z0865-99) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за №865/4158 (z0865-99) , (далі -Інструкція №74/5) передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині 8 статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Згідно з пунктом 3.5 Положення № 68/5 спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації.

У пункті 3.6. указаного Положення зазначено, що зміст інформаційного повідомлення повинен містити, зокрема: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; суму реєстраційного та гарантійного внесків учасника прилюдних торгів; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах та інше.

Відповідно до пункту 3.11 Положення № 68/5 спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Пунктом 3.12 цього Положення передбачено, що для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації заяву про участь у прилюдних торгах та документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків.

За змістом статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій неповно перевірили всі суттєві обставини справи, зокрема, чи відповідають проведені 23.02.2005 торги вимогам, зокрема, статей 50, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", Положенню № 68/5, пунктам 5.11, 5.12.3 Інструкції №74/5 (z0865-99) .

Враховуючи те, що постановою господарського суду Київської області від 25.01.2007 у справі №185/2б-2005/14 Військовий радгосп "Білоцерківський" визнано банкрутом, призначено ліквідатором радгоспу арбітражного керуючого Павленка В.І., отже, позивач знаходиться у процедурі банкрутства, яка регулюється спеціальним законом, а тому положення Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) слід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , господарським судам слід було надати належну правову оцінку доводам Військового радгоспу "Білоцерківський" стосовно дії мораторію відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) щодо зведеного стягнення на майно державного підприємства.

Оскільки Статут Військового радгоспу "Білоцерківський" свідчить про те, що останній заснований на майні Міністерства оборони України і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України, господарським судам слід було з'ясувати питання, який саме орган повинен надавати відповідний дозвіл на відчуження державного майна.

До того ж судами не перевірено, чи відповідають дійсності твердження Військового радгоспу "Білоцерківський" про те, що майно має статус військового.

Колегія суддів також зазначає, що позов містить декілька вимог, які господарськими судами попередніх інстанцій не розглянуті, що суперечить статті 84 Господарського процесуального кодексу України та роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", згідно якого рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати обставини, додатково перевіряти докази, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, при якому суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Військового радгоспу "Білоцерківський" -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 18.07.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2008 у справі № 185/2б-05/14-203/14-08/15 -скасувати.

Справу передати до господарського суду Київської області на новий розгляд.