Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.

Розглянувши апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2012року

по справі №5006/21/24/2012 /суддя Забарющий М.І./

за позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп»м. Донецьк

про стягнення 66 665,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -за довіреністю №Н-01/112 від 18.01.2012 р.

від відповідача -не з»явився

Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп»м. Донецьк штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній №34308817 маси вантажу у розмірі 66 665,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2012 року по справі №5006/21/24/2012 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" штраф в сумі 66 665,00 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 1 609,50 грн.

Дане рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2012року у справі №5006/21/24/2012, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та постановити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- висновки суду не відповідають обставинам справи;

- при визначенні розміру штрафу судом не враховано факту неналежного контролю та виконання вимог законодавства залізницею при прийнятті вантажу до перевезення, що є підставою для зміни рішення;

- збитків залізниця не зазнала, а тому розмір штрафу повинен бути зменшений.

18 червня 2012 року представником відповідача -адвокатом ОСОБА_2 надано клопотання про перенесення розгляду справи.

Судовою колегією відхилено клопотання відповідача від 18.06.2012р. про перенесення розгляду справи у зв'язку з виникненнями у його представника -адвоката ОСОБА_2 складнощів робочого характеру, з огляду на таке.

За приписами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідачем не надано доказів викладених у згаданому клопотанні.

Крім того, відповідачем не надано доказів неможливості прийняття участі у судовому засіданні 18.06.2012 р. іншим представником ніж ОСОБА_2

Також, ухвалою від 06.06.12 р. не визначена явка представників сторін обов»язковою.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2012 р. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст. 4- 4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

29 вересня 2011року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп»(далі - вантажовідправник) на адресу ПАТ «МК «Азовсталь»(далі - вантажоодержувач) за залізничною накладною № 34308817 у вагоні № 60658655 на станцію призначення -Сартана Донецької залізниці, відвантажило вантаж -«брухт чорних металів, не пойменований в алфавіті».

На станції Сартана Донецької залізниці на вимогу одержувача вантажу на підставі ст. 52 Статуту залізниць України (457-98-п) на справних 150-тонних вагонних вагах вантажоодержувача залізниця здійснила контрольну перевірку маси вантажу, завантаженого у вагон № 60658655. В результаті перевірки виявилось: вага брутто становить 94 300кг, тара - 23 500кг, нетто - 70 800кг, що більше проти даних залізничної накладної на 2 800кг. Факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 60658655 даним, зазначеним у накладній № 34308817, засвідчено комерційним актом БН 721177/346 від 04.10.2011р., де зазначено: навантаження в вагоні навалом, нижче рівня бортів 200-300мм, пакетована, маркування білою фарбою; над 1 люком пакети нещільно прилягають до двері, видно вантаж дрібної фракції, мається поглиблення 300 х 2 700 х 1 500мм, маркування відсутнє; двері глухі, люка укручені; технічно справний.

Згідно п.27 Правил видачі вантажів надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. В даному випадку норма надлишку становить 136кг, що менше виявленого надлишку - 2 800кг.

Згідно п. 1.3. Інструкції "Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті", затвердженої Наказом Міністерства транспорту України № 279 від 05.04.2004року (z0527-04) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2004року за N 527/9126 (z0527-04) , для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, застосовуються тензометричні та механічні ЗВВТ таких типів: вагонні ваги і товарні ваги,за результатами зважування на яких оформляються перевізні документи. Вагонні ваги можуть бути призначені для зважування із зупинкою або під час руху. Використання ЗВВТ інших типів для визначення маси вантажів, що перевозяться залізницями, повинно бути узгоджене з Укрзалізницею. Всі ваги повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових та нормативно-технічних актів. (далі Інструкція ). Відповідно до п. 3.1., 4.2., 4.3. цієї Інструкції ЗВВТ, які використовуються для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, повинні бути повірені органами, акредитованими на право проведення повірки, у відповідності до вимог ДСТУ 2708, ГОСТ 8.453, ГОСТ 7328, ГОСТ 29329, ГОСТ 30414, НД 32 УЗ 0023.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (457-98-п) (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовґязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць (457-98-п) вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 (z0863-00) , якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць (457-98-п) . Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р. (z0565-02) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855 (z0567-02) , комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно із ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць (457-98-п) за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (457-98-п) (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку провізна плата -13 333,00 грн., отже, сума штрафних санкцій у даному випадку складає: (13 333,00 грн. х 5) = 66 665,00 грн.

Статтею 37 Статуту залізниць (457-98-п) передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082 (z0861-00) , вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту (457-98-п) залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст. 26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць (457-98-п) передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р. (z0565-02)

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, в звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць (457-98-п) , позовні вимоги є обґрунтованими.

15 травня 2012 року відповідач заявив клопотання про зменшення розміру стягуваємого штрафу, зазначивши про те, у даному випадку відповідачем не заподіяно позивачу збитків.

Судова колегія вважає, що згадане клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваємого штрафу підлягає відхиленню, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем винятковості випадку для зменшення розміру стягуваємого штрафу.

Крім того, судова колегія звертає увагу на ті обставини, що перевищення маси вантажу у залізничному вагоні понад його вантажопідйомності впливає на безпеку руху на залізниці.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає залишенню в силі.

Тобто, доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2012 року по справі №5006/21/24/2012 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2012 року по справі №5006/21/24/2012 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду