Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.,

Суддів: Ліпчанської Н.В.,

Лисенко В.А.,

При секретарі Подуст Л.В.,

(розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 371 від 23.05.2012р. колегію суддів у складі: Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф. замінено на колегію суддів у складі: Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А.)

за участю представників сторін:

від прокуратури - Коломійчук І.О.,

від позивача -Ткаченко Г.С., Єремов М.С.,

від відповідача -Толпєєв А.С.,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 20.02.2012р.

по справі № 17/272/09-нр

за позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства "Українські ковбаси"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Лорд"

про стягнення боргу,

Першим заступником прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" заявлено позов, з урахуванням уточнених позовних вимог (т.4 а.с.43-44), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство "Українські ковбаси"2 134 912, 04 грн., з яких: 1626768,52 грн. -основний борг, 157151,08 грн. - пеня, 271999,78 грн. - індексації від суми боргу, 78992,66 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.02.2012р. (суддя Давченко Т.М.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Миколаївської області оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог послався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник ТОВ ТПК "Лорд" своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не сповістив. Додаткових документів не надавав. Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та відповідність чинному законодавству прийнятого рішення, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та що встановлено місцевим господарським судом, 05.03.2007р. листом за №27 ЗАТ "Українські ковбаси" звернулося до ВАТ НАК "Украгролізинг" з проханням поставити на умовах фінансового лізингу обладнання виробництва торгівельно-промислової компанії "Лорд", а саме: 1. Ємність СМВУ 220.19.В12, ТУ У 30397047 001 2000, загальною вартістю 1085000,00 грн.; 2. Ємність СМВУ 110.К.2Н.4Т.ЗС506 АР-П, загальною вартістю 2984000,00 грн.; 3. Ємність СМВУ 110.К.4Н.2Т.ЗО-106, загальною вартістю 1528000,00 грн.

02.10.2007р. між ВАТ НАК "Украгролізинг" (Лізингодавець) та ЗАТ "Українські ковбаси" (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №14-07-643 фл, за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Додатком № 1 до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" визначено найменування предмета лізингу - зерносховище СМВУ 110.К.2Н.4Т.ЗС506 АР-П, загальною вартістю 2984000,00 грн. (разом з ПДВ), назву постачальника - ТОВ ТПК "Лорд", місце розташування предмету лізингу на дату передачі -ТОВ ТПК "Лорд", що знаходиться за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 19.

Відповідно до п. 2.1 договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904 (1904-2003-п) .

Згідно з п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (тристоронній акт), що укладається у п'яти автентичних примірниках.

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмету лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", передача предмета лізингу здійснюється на умовах ЕХW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Умовами п. 3.2. договору сторони передбачили, що лізингодавець зобов'язаний відповідно до вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу згідно з переліком, встановленим додатком до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу".

Згідно до п.п. 3.2.1 та 3.2.2 договору зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 договору. При цьому лізингодавець зобов'язався не втручатися у вибір лізингоодержувача щодо постачальників предмета лізингу та визначення специфікації предмету лізингу.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору з моменту підписання тристороннього акту одержання предмету лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: 1) відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; 2) винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмету лізингу, черговість сплати лізингових платежів: перший платіж через шість місяців від дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожен один місяць, термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом підписання тристороннього акту, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Пунктом 4.3 договору передбачено, що лізингоодержувач після укладення договору перераховує на рахунки лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмету лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ, та в частині винагороди в розмірі 7% відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу по тристоронньому акту за умови укладення останнім на користь лізингодавця договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 договору.

18.04.2005р. між ВАТ НАК "Украгролізинг" та ТОВ ТПК "Лорд" укладено договір поставки (купівлі-продажу) №05-445/6, за яким останнім поставлялася продукція різним лізингоодержувачам, починаючи з 2005 року.

На виконання умов договору фінансового лізингу №14-07-643 фл від 02.10.2007р. ЗАТ "Українські ковбаси" сплатило попередній лізинговий платіж, передбачений п. 4.3 договору, у розмірі 447600,00 грн. -15% вартості предмету лізингу та 177548,00 грн. -7% винагороди.

За тристороннім актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №10 від 09.11.2007р., передбаченим умовами договору фінансового лізингу №14-07-643 фл від 02.10.2007р. та умовами договору поставки (купівлі-продажу) №05-445/б від 18.04.2005р., а також видатковою накладною №202 від 09.11.2007р. та довіреністю ЗАТ "Українські ковбаси" на отримання матеріальних цінностей серії ЯНШ №706369, ТОВ ТПК "Лорд" та ВАТ НАК "Украгролізинг" передали, а ЗАТ "Українські ковбаси" прийняло предмет лізингу -зерносховище СМВУ 110.К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П, загальною вартістю 2 984000,00 грн.

Пославшись на те, що ЗАТ "Українські ковбаси" належним чином не виконувало зобов'язання зі сплати лізингових платежів, передбачених пунктом 3.5.3 договору фінансового лізингу від 02.10.2007р. №14-07-643 фл, укладеного між ВАТ "НАК "Украгролізинг" та ЗАТ "Українські ковбаси"(попередник ТОВ АП "Українські ковбаси"), та додатку №2 до цього договору, Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ВАТ "НАК "Украгролізинг" з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), про стягнення з ТОВ АП "Українські ковбаси" 2134912,04 грн., з яких: 1626768,52 грн. -основний борг по сплаті лізингових платежів, 157151,08 грн. - пеня, 271999,78 грн. - індексація від суми боргу, 78992,66 грн. - 3% річних.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, проти позову заперечує, мотивуючи тим, що лізингодавцем неналежно виконаний договір фінансового лізингу від 02.10.2007р. №14-07-643 фл, так як останній не передав предмет лізингу - зерносховище СВМУ 110К.2Н.4Т.3С 500.АР-П в стані, необхідному для використання за призначенням. До того, ТОВ АП "Українські ковбаси" вказує на те, що будівлі та споруди зерносховищ приймаються за актом виконаних робіт, а обладнання приймається за відповідними накладними при наявності товаросупровідних документів, між тим, в матеріалах справи відсутні вказані документи, що дає можливість зробити висновок про неотримання лізингоодержувачем кінцевої мети лізингу - зерносховища. Фактично та юридично лізингоотримувач не отримав за договором фінансового лізингу №14-07-643 фл від 02.10.2007р. обладнання зерносховища, передбаченого договором, але сумлінно виконував оплату за зобов'язанням перед лізингодавцем, про що вказує довідка КРУ від 24.11.2008р.

Крім того, відповідач послався й на те, що ним умови договору поставки, укладеного між позивачем та постачальником не схвалювались, а накладна №202 від 09.11.2007р. та довіреність ЗАТ "Українські ковбаси" є підробленими. Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки №10 від 09.11.2007р. не є належним доказом у справі, так як вказаний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: в акті відсутня інформація щодо місця його складання та особи, яка від імені ВАТ НАК "Украгролізинг" підписала акт, на час оформлення акту зерносховище лізингоодержувачу не передавалося з тих підстав, що акт було підписано одночасно з підписанням договору фінансового лізингу від 02.10.2007р. До того ж, як зазначив відповідач, за актом передавалася сільгосптехніка, але зерносховище не є сільгосптехнікою, крім того, до вказаного акту не було надано позивачем таких документів, як: супроводжувальні документи, пакувальні ярлики, квитанції станції (порту) призначення про перевірку ваги вантажу, пломби від товарних місць, оригінал транспортного документу, документи, що підтверджують повноваження представника, виділеного для приймання товару, акт двостороннього приймання, інші документи, що підтверджують якість і комплектність товару. ТОВ "Українські ковбаси" зауважує і на тому, що воно не відмовлялося від сплати лізингових платежів, а лише просило позивача перерахувати вартість платежів відповідно до фактично отриманого обладнання, з урахуванням понесених ним збитків, однак, позивачем ніяких дій вчинено не було, що і спричинило призупинення цих платежів.

Третя особа проти позову заперечує, пояснюючи, що відповідачу була поставлена вся продукція обумовлена умовами договору лізингу №14-07-643 фл від 02.10.2007р.

Вирішуючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що статтею 12 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що предмет лізингу підлягає реєстрації у випадках і в порядку, передбачених законом.

Положеннями статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець зобов'язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Отже, як зробив висновок місцевий суд, у лізинг повинно передаватися майно, яке можна використовувати за його цільовим призначенням.

Як було обґрунтовано встановлено місцевим судом з пояснень сторін, та що підтвердили сторони в апеляційній інстанції, зерносховище знаходилось в розібраному стані, отже на момент передачі фактично не могло виконувати свої функції за призначенням - зберігання зерна, виходячи з того, що зерносховищем є спеціально обладнане місце для зберігання зерна.

Крім того, як правильно зазначив місцевий суд, у матеріалах справи є акт встановлення технічного стану та комплектації зерносховищ СМВУ, отриманих відповідачем за договором фінансового лізингу від 15.07.2009р., підписаний комісією позивача і скріплений печаткою останнього, згідно якого зерносховище поставлено у неповному обсязі, у зв'язку з чим його не можна зібрати та використовувати за призначенням.

Таким чином, аналізуючи норми законодавства, місцевий суд дійшов висновку, що при передачі у лізинг об'єктів нерухомого майна, зокрема зерносховища, останнє повинно належати лізингодавцю на праві власності та існувати у стані, необхідному для використання за призначенням, а власником такого майна лізингодавець стає після закінчення будівництва споруди зерносховища, введення його в експлуатацію та проведення державної реєстрації.

Приймаючи до уваги вищезазначене, місцевий суд зробив висновок про те, що заявка лізингоотримувача на поставку зерносховища СМВУ 110. К. 2Н. 4Т. ЗС500 АР-П не може вважатися визначальною і достатньо інформативною, оскільки не містить посилань на індивідуальні властивості речі, враховуючи, що визначена індивідуальними ознаками річ, це річ, яка наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи конкретно її.

Що стосується Акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 09.11.07 №10, то, як правильно зробив висновок суд першої інстанції, він також не містить інформацію достатню для ідентифікування та індивідуалізації об'єкта, який передається за ним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, в розумінні ст. 33 ГПК України, що визначене у специфікації маркування зерносховища відповідає вимогам нормативних документів (технічним умовам, стандартам).

Крім того, як свідчать матеріали справи, для вирішення питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 у видатковій накладній № 202 від 09.11.2007р. самим ОСОБА_9 або іншою особою, місцевим судом призначалась судова почеркознавча експертиза.

Як вбачається з висновку експерта №2789 від 08.09.2011р., підпис від імені ОСОБА_9 в графі: "Одержав" видаткової накладної №202 від 09.11.2007р. виконані не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9

Що стосується доводів позивача стосовно відсутності відповідальності перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, тощо, то місцевий суд, не погоджуючись з даними доводами, врахував вимоги ст. 808 ЦК України та п.п. 2.5-2.7, 3.4 договору, відповідно до яких, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником), а порядок гарантійного обслуговування та відшкодування витрат і збитків, пов'язаних з ремонтом предмета лізингу у гарантійний період експлуатації, встановлюється відповідним договором поставки, лізингодавець звільняється від обов'язків та відповідальності щодо гарантійних зобов'язань постачальника та якості предмету лізингу, розрахунки по видатках, позовах і компенсаціях, пов'язаних із гарантіями та якістю предмета лізину, проводяться безпосередньо між лізингоодержувачем і постачальником, та, крім того лізингоодержувач має право пред'являти постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період тощо, однак лізингоодержувач не має права припиняти дію договору поставки між лізингодавцем і постачальником, або змінювати його умови, а також прийняв до уваги ряд листів: №14 від 16.01.2008р., №86 від 20.05.2008р., №71 від 07.04.2009р. та №75 від 08.04.2009р., що містяться в матеріалах справи, якими ТОВ АП "Українські ковбаси" зверталося до ТОВ ТПК "Лорд", в яких вказувало на недоліки поставленого обладнання та просило негайно їх усунути, однак, на які постачальник відповіді не надав.

Крім того, як правильно вказав суд, вищезазначені позивачем доводи щодо відсутності відповідальності перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, також підлягають відхиленню й з підстав того, що такі правовідносини ставлять сторін, зокрема лізингоодержувача, у нерівне по відношенню до лізингодавця становище, оскільки ТОВ АП "Українські ковбаси" не являється стороною у договорі поставки №05-445/б від 18.04.2005р., а тому, відповідно, не має можливості в повному об'ємі захистити свої права у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ ТПК "Лорд" своїх зобов'язань щодо якості та комплектності поставленого товару, так само як і ТОВ ТПК "Лорд", в свою чергу, не є стороною договору фінансового лізингу, хоча за умовами цього договору несе відповідні зобов'язання перед лізингоодержувачем.

Що стосується укладених ТОВ АП "Українські ковбаси" з ТОВ ТПК "Лорд" договорів №142/Е від 21.02.2008р. на виготовлення і поставку товару та від 22.02.2008р. №224/М на виконання робіт зі збирання обладнання, раніше виготовленого і поставленого, то, як також правильно встановив місцевий суд, дані договори не стосуються виконання робіт зі збирання зерносховища СМВУ 110. К. 2Н. 4Т. ЗС500 АР-П, що є предметом договору фінансового лізингу №14-07-643 фл від 02.10.2007р., укладеного між ВАТ НАК "Украгролізинг" та ЗАТ "Українські ковбаси".

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що умови договору фінансового лізингу щодо визначення предмету лізингу, способу виконання договору та умови передачі предмета лізингу не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

Висновки місцевого господарського суду підтверджується також додатково наданими відповідачем у апеляційну інстанцію доказами, які зареєстровані 22.05.21012 р. за вх. № 931/12, стосуються іншої справи, однак мають значення і для правильного вирішення даної справи. З прийнятим судом рішенням, яке основане на повному, всебічному та об'єктивному розгляді справи, повністю погоджується й апеляційна інстанція.

Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що суд першої інстанції безпідставно поклав відповідальність щодо якості, комплектності, справності предмета договору -лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію на позивача. Однак дані доводи апелянта спростовуються висновками, викладеними в рішенні господарського суду та даній постанові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.02.2012р. по справі № 17/272/09-нр залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області - без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

постанова підписана 28.05.2012 р.