24/5009/6421/11 Про стягнення заборгованості за договором на використання електричної енергії - 21.05.2012 Прийняття

головуючого: суддів Стойка О.В. Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.Представники сторін: від позивача:ОСОБА_4, за довіреністю;від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_5, за довіреністю; ОСОБА_6, особисто; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 р. (підписано 15.03.2012 р.)у справі № 24/5009/6421/11 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до відповідачів :1. Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, смт. Балабино Запорізької області про стягнення 42 072,42 грн.

У жовтні 2011 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя (позивач) із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя (відповідач 1) про стягнення з відповідача 42 072,42 грн. основного боргу за спожиту електроенергію за договором від 25.06.1999р. № 4690.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2012р. залучено в якості другого відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.08р. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Відповідача 1 на користь Позивача 20 080,31 грн. основного боргу.

Відповідач 1, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення пропущеного строку, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі або припинити провадження у справі.

Судова колегія задовольнила вищенаведене клопотання, приймаючи до уваги те, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі та порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у припиненні провадження по справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, через припинення підприємницької діяльності відповідача 1 24.10.2011р.

Відповідач 1 в апеляційній скарзі також зазначив, що при розгляді справи №16/102/10 Позивач стверджував, що загальна заборгованість за використану електроенергію по об'єкту: АДРЕСА_3 утворилась лише за період з 01.08.09р. по 22.09.09р. і склала 4 710,02 грн, а до цього моменту спожита на об'єкті електрична енергія сплачувалася в повному обсязі.

Представник Відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник Позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. змінено склад судової колегії, суддю Діброва Г.І. було змінено на суддю Бойченко К.І.

Відповідач 2 до судового засідання не з'явився, про причини неявки судову колегію не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача 2, що не скористався своїм правом участі в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.1999р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір на користування електричною енергією № 4690 (далі-Договір) з додатками, згідно розділу 1 якого Позивач здійснює поставку електричної енергії за регульованими тарифами у відповідності з умовами договору на об'єкт Відповідача-1 - магазин, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрична, 124 (далі-спірний об'єкт), а Відповідач 1 своєчасно здійснює оплату за використану електричну енергію та виконує інші умови даного договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Відповідач 1 зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію і потужність та інші платежі за розрахунковий період згідно діючого в той період тарифам, індексам цін згідно з рішеннями законодавчих органів виключно в грошовій формі.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що кожний місяць до 14 години другого робочого дня, наступного за звітним місяцем (звітним періодом) Відповідач 1 направляє свого представника у відділ збуту для пред'явлення звіту (рапорту згідно Додатку 12) про спожиту електроенергію (активну та реактивну) за розрахунковий період, документів підтверджуючих оплату за спожиту електроенергію за розрахунковий період та отримання платіжних документів для оплати електроенергії у наступному звітному періоді.

Згідно п. 4.3. Договору, остаточний розрахунок за електроенергію та потужність, оплата за споживання та генерацію реактивної електроенергії, що розраховані по наданому згідно п. 4.2 рапорту (звіту), а також інші платежі за розрахунковий період здійснюються за платіжним вимогам - дорученням, що направляються Відповідачу 1 Позивачем.

Відповідач 1 здійснює оплату у 5-ти денний строк після дати, вказаній у платіжному документі (п. 4.4.).

Пунктом 10.1 Договору № 4690 від 25.06.1999р. узгоджено, що Договір укладено на строк до 31.12.2000р., вступає в силу з моменту підписання та вважається щорічно продовженим якщо за місяць до закінчення цього строку не надійде заяви однієї з сторін про відмову від договору або його перегляд.

Як вбачається з матеріалів справи, на спірному об'єкті було встановлено та опломбовано розрахунковий прилад обліку САЧ И672 №478209, за показами якого здійснювалися розрахунки за спожиту електричну енергію.

Так, за наданим позивачем рапортом про спожиту електроенергію за лютий 2007 року, що підписаний сторонами, відповідачем спожито 1009кВт електричної енергії на суму 401,75 грн., що оплачена в повному обсязі, із зазначенням показів приладу обліку «005009».

Предметом позову є вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 42 072,42 грн. за спожиту електричну енергію за період з 01.03.2007р. по 22.09.2009р., суму якої Позивач нарахував в порядку п. 6.39. Правил, виходячи з середньодобового об'єму споживання енергії за попередній розрахунковий період та потужності енергоприладів, у зв'язку з тим, що Відповідач-1 не з'являвся у зазначений період для виконання розрахунків за електроенергію.

Відповідач 1 проти заявлених позовних вимог заперечує та посилається на те, що він припинив споживання електричної енергії у зв'язку з продажем об'єкту (магазину) Відповідачу 2 за нотаріально посвідченим договором купівлі -продажу від 04.05.2007р.

Наданий Позивачем розрахунок вартості спожитої на об'єкті Відповідача-1 електричної енергії судова колегія вважає безпідставним за наступних підстав.

За змістом п. 6.1 Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ №28 від 31.07.96 р. (z0417-96) в редакції, що діяла на момент проведення перевірки (далі -Правила), обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно до вимог п. 6.11 Правил в редакції, що діяла на спірний період, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.

Пунктом 6.13 Правил встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Доводи щодо порушення відповідачем обов'язків на оплату позивач обґрунтовує не оплатою лише платіжної вимоги - доручення № 4690/11 від 22.09.2011р. на суму 42 072,42 грн. за спожиту електроенергію згідно з договором № 4690 від 25.06.1999р. за період з 01.03.2007р. по 22.09.2009р.

Доказів направлення Відповідачу-1 платіжних вимог -доручень відповідно до вимог п. 4.3. Договору, а саме остаточних рахунків за кожний розрахунковий період в межах спірного періоду Позивачем не надано.

Крім того, зазначена вимога не є остаточним розрахунком в розумінні вищевказаних вимог Правил та Договору, що передбачають остаточність такого рахунку саме за певний розрахунковий період (що складає один місяць), а не період в два с половиною роки.

Інших доказів споживання електричної енергії на об'єкті відповідача-1 на спірну суму у спірний період -позивачем не надано.

Згідно зі ст. 526. ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів того, що відпводіачем-1 не сплачувалися правомірні вимоги на підставі спірного Договору та Правил -позивачем не надано, отже і факту порушення відповідачем-1 вимог Договору в цій частині -не встановлено.

Відповідно до п. 6.39. Правил користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 (z1399-05) ), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Позивачем жодних доказів неможливості отримання даних про спожиту електричну енергію на спірному об'єкті не надано, про наявність таких не заявлено.

В судовому засіданні 21.05.2012р. відповідач-1 посилався на доступність розташування розрахункового засобу обліку та відсутність перешкод до його огляду позивачем. Зазначені ствердження позивачем не спростовано.

Тільки лише невиконання Відповідачем 1 вимог договору щодо надання обсягів споживання електричної енергії не є обставиною, що свідчить про неможливість їх отримання, оскільки за вищевказаними вимогами п.6.11 Правил позивач не позбавлений можливості сам їх отримати.

Отже позивачем нараховане відповідачу до сплати вартість спожитої електричної енергії з порушенням вищевказаних вимог Правил.

Згідно до наявного в матеріалах справи акту (а.с.29 т.1) від 23.09.2009 року, що складений позивачем в однобічному порядку, здійснено відключення електроустановки магазина за адресою вул. Електрична, 124 через заборгованість за використану електричну енергію та плановий платіж.

Будь-яких зауважень щодо стану та показів приладу обліку, акт не містить.

Крім того, в матеріалах даної справи наявні повідомлення позивача про перевищення на спірному об'єкті договірних величин споживання електричної енергії у червні 2008 року, оригінали квитанцій від 12.08.08р. на суму в 3 096,84 грн., 09.09.08р. на суму в 1 899,28 грн. по оплаті за споживання електричної енергії по спірному об'єкту, акт візуального зняття показань вже іншого розрахункового приладу обліку типу САЧ-И678 за № 322890 на об'єкті відвідача-1 від 17.06.2008 року, рапорти за спожиту електричну енергію за травень, серпень 2008 року з відміткою позивача (а.с. 119-126 т. 1).

Зазначені обставини також свідчать про те, що Позивач свідомо надає неправдиві відомості щодо неможливості отримати дані про спожиту електричну енергію на спірному об'єкті в спірний період. Крім того, як вбачається із наданих актів, на спірному об'єкті у спірний період вже був встановлений інший прилад обліку, покази якого бралися Позивачем для розрахунку.

Також рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 61/102/10 від 01.08.2011р. встановлений факт продажу Відповідачем-1 спірного приміщення за договором 04.05.2007 року Відповідачу-2.

Підставою до порушення провадження вказаної справи з'явився позов Позивача до Відповідача-1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за спірним об'єктом, але за договором № 4690 від 19.03.2007р за період з 01.08.2009 року по 22.09.2009 року в сумі 4710,02 грн. Позивач стверджував, що вказаний договір виконувався сторонами до спірного періоду, за період 01-04.08.09 року Відповідачем-1 надавалися покази розрахункового обліку, а решту періоду розраховано відповідно до вимог п.6.39 Правил.

Тим же рішенням суду встановлений факт підписання Позивачем з невідомою особою від імені Відповідача-1 вказаного договору № 4690 від 19.03.2007р. про постачання електричної енергії на спірний же об'єкт, судом в задоволенні позову відмовлено на підставі того, що зазначений договір Відповідачем-1 не підписувався, а отже і не укладався, що виключає підстави до стягнення боргу на його підставі.

Однак зазначеним рішенням суду договір № 4690 від 19.03.2007р в передбаченому законом порядку не визнано недійсним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що Позивач, укладаючи з невідомою особою новий договір № 4690 від 19.03.2007р та постачаючи на його підставі електричну енергію на спірний об'єкт до моменту відключення 23.09.2009 року, відмовився від договору за тим же номером по постачанню електричної енергії на той же об'єкт від 25.06.1999 року, а Відповідач-1, відчужуючи спірне приміщення за договором від 04.05.2007 року -припинив споживання електричної енергії за вказаним договором, внаслідок чого договір 25.06.1999 року № 4690 припинив свою дію.

За приписами п. 6.18 Правил користування електричною енергією, у разі звільнення займаного приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника електричної енергії не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем для звільнення приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії, у такому разі, зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором.

Доказів вчасного виконання Відповідачем-1 вказаного обов'язку останнім не надано.

За змістом того ж пункту Правил, в разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення постачальника електричної енергії та остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Отже, виходячи із змісту п. 6.18 Правил, Відповідач-1 був зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на спірному об'єкті електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов укладеного з ним договору від 25.06.1999 року, але на спірний період даний договір вже припинив свою дію, отже і вимагати оплату на його підставі з боку Відповідача-1 Позивач не має підстав.

Ті обставини, що Позивач, укладаючи новий договір на спірний об'єкт, не пересвідчився в особі споживача, свідчать про недбалість відповідних посадових осіб Позивача, а отже і фактичне постачання електричної енергії на такій підставі відноситься до його власного комерційного ризику, покладення на Відповідача-1 обов'язку відшкодувати такі наслідки не засновано на законі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що докази припинення договору № 4690 від 25.06.1999р. в узгодженому сторонами порядку відсутні, не дослідивши обставини відмови позивача від його дії внаслідок укладення нового договору № 4690 від 19.03.2007р., а також не взяв до уваги ту обставину, що після закінчення чергового річного строку дії Договору від 25.06.1999р. на 2007 рік (п.10.1), він взагалі не міг бути продовжений на подальший спірний період, оскільки сторонами не виконувався.

Також суд прийшов до хибного висновку, що позивачем дотримано вимоги Договору від 25.06.1999 року у спірний період, що на його підставі постачалася електрична енергія на спірний об'єкт, що її обсяг вірно визначений позивачем на підставі вимог Правил та Договору, що право останнього на отримання спірної суми порушене Відповідачем-1.

Зазначені висновки суду спростовуються матеріалами справи за вищенаведених підстав.

Разом з тим, є вірними висновки суду першої інстанції щодо відмови в припиненні провадження у справі на підставі п. 6. ч. 1 ст. 80 ГПК України через втрату Відповідачем-1 статусу суб'єкту підприємницької діяльності, оскільки позов поданий до суду до зазначеної події, а також суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову Відповідача-2, оскільки підставою до позову зазначений договір від 25.06.1999 року, за яким Відповідач-2 стороною не був.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 р. у справі №24/5009/6421/11 слід скасувати в частині стягнення з відповідача 20 080,31 грн. основного боргу, а також розподілу судових витрат через невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справ.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в повному обсязі .

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 804,75 грн. слід покласти на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 р. у справі №24/5009/6421/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення 20 080,31 грн. основного боргу.

В задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення основного боргу -відмовити в повному обсязі.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 р. у справі №24/5009/6421/11 -залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного підприємця ОСОБА_6 (69093, АДРЕСА_1; АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - судовий збір у розмірі 804,75 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати поворотний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.