24/5009/2114/11 Про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню - 16.05.2012 Прийняття

головуючого судді:Зубченко І.В.суддів:Бойко І.А., Мартюхіної Н.О.за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю №192/10 від 29.03.2012р. від відповідача:ОСОБА_5 за довіреністю №1558 від 21.11.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», м. Мелітополь, Запорізька областьна ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р.про визнання наказу таким, що не підлягає виконаннюу справі №24/5009/2114/11 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, м. Мелітополь, Запорізька область (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», м. Мелітополь, Запорізька область) простягнення 4263077,60грн.за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», м. Мелітополь, Запорізька область

14 лютого 2012 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», м. Мелітополь, Запорізька область про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №24/5009/2114/11 заяву ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» залишено без задоволення, посилаючись на те, що із змісту положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011р. №3319 (3319-17) та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) вбачається, що списується заборгованість за природний газ, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, при цьому списання здійснюється усіма учасниками процедури шляхом створення комісії із складенням відповідного протоколу. Датою списання є дата затвердження протоколу. Отже, списаною вважається заборгованість, яка списана ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», так і ТОВ «Мелітопольські теплові мережі». З наданих сторонами документів слідує, що процедура списання не завершена, а проведена тільки ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», тому суд першої інстанції не знайшов достатніх правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Між тим, слід зазначити, що розгляд вказаної заяви господарським судом Запорізької області здійснено з порушенням десятиденного строку, встановленого ч.3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»з ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №24/5009/2114/11 не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати прийняту ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою визнати наказ господарського суду Запорізької області від 19.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що із змісту положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) вбачається, що списанню підлягає як заборгованість з пені та штрафних санкцій, яка на момент набрання законної сили вказаним Законом була встановлена рішенням суду, так і така, щодо якої процедура судового врегулювання спору тільки була розпочата або не розпочата взагалі. Заборгованість ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»з пені та штрафних санкцій за рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 підлягає списанню, оскільки вона нарахована на заборгованість за природний газ, спожитий відповідачем протягом листопада-грудня 2009 року, січня-квітня 2010 року та не сплачена станом на 04.06.2011р. - на дату набрання чинності цим Законом. Необхідність вжиття заходів зі списання сум вказаної заборгованості є обов'язковою для ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», адже на обов'язковість такого списання вказує п.2.2. ст.2 наведеного Закону.

На виконання положень Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою КМУ від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) відповідачем для списання заборгованості перед позивачем було створено комісію, яка вирішила списати несплачену заборгованість з оплати пені, штрафних і фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції) за договором №06/09-1542-ТЕ-14 від 23.09.2009р. згідно рішення суду по даній справі в загальній сумі 942263,86грн., а потім листом №1184 від 27.09.2011р. направлено на адресу позивача Протокол списання заборгованості №1/2 від 26.09.2011р. Учасники процедури списання списують заборгованість самостійно і тільки зобов'язані подати кредиторам відповідну інформацію. Отже, заборгованість зі сплати пені та фінансових санкцій в сумі 942263,86грн. згідно з судовим рішенням є списаною з дати затвердження протоколу, тобто 26.09.2011р.

Водночас, ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»платіжним дорученням №338 від 07.02.2012р. сплатило судові витрати за рішенням господарського суду Запорізької області по даній справі у сумі 25736грн.

За таких обставин обов'язок боржника за наказом від 19.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 відсутній. Однак, вищезазначені обставини не були прийняті судом першої інстанції до уваги, що, на думку скаржника, є порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно положень ч.1 ст. 106 ГПК України ухвали про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, при цьому, відповідно до частини 3 зазначеної статті, до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду замість копій матеріалів справи надійшла справа №24/5009/2114/11, що є порушенням приписів ч.1 ст. 106 ГПК України, яке могло затягнути розгляд судом першої інстанції інших звернень сторін або ВДВС, які надійшли до суду під час перебування справи в апеляційній інстанції та розгляд яких можливий лише при наявності матеріалів справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. у справі №24/5009/2114/11 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Бойко І.А., Мартюхіна Н.О.

Представник скаржника у судовому засіданні 16.05.2012р. просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву боржника про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник стягувача у судовому засіданні 16.05.2012р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

За приписами ст. 101 ГПК України колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2011р. (повний текст підписано 16.08.2011р.) у справі №24/5009/2114/11 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж задоволено частково, стягнуто з відповідача суму пені у розмірі 256450,78грн., суму інфляційних витрат у розмірі 525256,50грн., суму 3% річних у розмірі 160547,58грн., суму державного мита у розмірі 25500грн., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3320813,74грн. провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2011р. виправлено описку в резолютивній частині рішення від 09.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 щодо зазначення стягувача.

19 серпня 2011 року на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2011р. у даній справі був виданий відповідний наказ щодо стягнення суми пені у розмірі 256450,78грн., суми інфляційних витрат у розмірі 525265,50грн., суми 3% річних у розмірі 160547,58грн., суми державного мита у розмірі 25500грн., суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн., який направлений стягувачу 17.10.2011р. згідно штампу вихідної кореспонденції, який міститься на зворотній стороні копії наказу відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. N75 (з подальшими змінами).

Між тим, слід зазначити, що повний текст рішення у цій справі підписаний з порушенням п'ятиденного строку, встановленого ч.4 ст. 87 ГПК України, а також в судовому наказі від 19.08.2011р. невірно визначено дату з якої рішення набирає законної сили, оскільки не враховано, що його повний текст було підписано 16.08.2012р.

14 лютого 2012 року від ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»до господарського суду Запорізької області надійшла заява про визнання наказу від 19.08.2012р. у справі №24/5009/2114/11 таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовану тим, що Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж було реорганізовано в ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків відповідача, а також тим, що заборгованість встановлена рішенням суду у справі підлягає списанню, відповідно до умов Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) . Посилаючись на вказане, відповідач зазначає, що цей наказ виконано у повному обсязі, оскільки заборгованість з пені, інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості повністю списана, відповідно Протоколу списання заборгованості №1/2 від 26.09.2011р. та платіжним дорученням №338 від 07.02.2012р. сплачено ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» судові витрати у сумі 25736грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2012р. у справі №24/5009/2114/11 здійснено процесуальну заміну відповідача -Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж його правонаступником -ТОВ «Мелітопольські теплові мережі».

Згідно з ч.2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Зі змісту частини 4 статті 117 ГПК України вбачається, що господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок». Отже, сфера дії зазначеного Закону розповсюджується на сторін у цій справі.

Відповідно до ст.2 цього Закону, підлягають списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997 року по 01 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) . Списання заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» №3319-VI від 12.05.2011р. (3319-17) вступив в дію 04.06.2011р.

Як вбачається з рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 присуджені до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, нараховані на заборгованість за поставлений у період з листопаду по грудень 2009 року, з січня по квітень 2010 року природний газ за договором поставки №06/09-1542-ТЕ-14 від 23.09.2009р. В частині стягнення заборгованості за поставлений газ у сумі 3320813,74грн. провадження у справі було припинено в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) , визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) .

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій направлених на вчинення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Відповідно умов п.6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) , згідно із Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, відповідно Протоколу засідання Комісії з питань списання заборгованості від 26.09.2011р. №1/2, заборгованість Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»з пені, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 942263,86грн., нарахованих на заборгованість за поставлений природний газ за договором №06/09-1542-ТЕ-14 від 23.09.2009р., встановлену рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11, була списана.

Протокол №1/2 засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ, затверджений директором Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж ОСОБА_7 та підписаний 26.09.2011р.

28 вересня 2011 року боржник направив стягувачу листа №1184 від 27.09.2011., в якому повідомив про списання заборгованості, разом з Протоколом №1/2 від 26.09.2011р.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно статті 605 ЦК України зокрема, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

Враховуючи визначений порядок списання заборгованості за спожитий природний газ, судова колегія вважає, що боржником проведені дії щодо списання наявної заборгованості з пені у розмірі 256450,78грн., інфляційних у розмірі 525265,50грн., 3% річних у розмірі 160547,58грн. (всього 942263,86грн.) за рішенням суду у даній справі відповідно до приписів Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) .

Судова колегія не бере до уваги заперечення позивача, оскільки відповідно до п.7 Порядку заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) .

Отже, вказаними положеннями встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу.

Відповідно до п.8 Порядку, учасники процедури списання заборгованості подають протягом 10 днів після затвердження протоколу, але не пізніше 31.12.2011р., кредиторам інформацію про суми списаної (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розмірі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Таким чином, у Протоколі комісії учасника процедури списання заборгованості зазначаються суми списаної заборгованості за її видами, в тому числі основного боргу, пені, 3% річних та індексу інфляції, що нараховані за прострочення виконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки природного газу.

Пунктом 2.2. Закону України «Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ» (3319-17) встановлено умови списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованої підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплаченої на дату набрання чинності Законом (3319-17) . Таким чином, законодавством не встановлено обов'язкової вимоги до відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку підприємства на 01.01.2011р.

Незважаючи на те, що правильність суми заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованої боржнику, у випадку судового вирішення спору доводиться кредитором та встановлюється судом, однак розмір такої заборгованості визначається на підставі договорів, укладених між сторонами, відповідно до положень ЦК (435-15) та ГК України (436-15) .

Відповідно до договору №06/09-1542-ТЕ-14 від 23.09.2009р., укладеного між відповідачем та позивачем, остання партія товару повинна бути оплачена в строк до 10.05.2010р. Невиконання боржником зобов'язання у строк, встановлений договором, є його простроченням. Таким чином, заборгованість зі сплати пені, 3% річних, інфляційних втрат виникла, зокрема, з 11.05.2010р.

Отже, заборгованість зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, як така, що нарахована на заборгованість за спожитий природній газ у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р. та не сплачена на дату набрання чинності Законом, підлягає списанню в порядку, встановленому постановою КМУ №894 від 08.08.2011р. (894-2011-п)

Таким чином, зобов'язання боржника щодо пені, інфляційних та річних, відповідно до ст. 598 ЦК України, є припиненим на підставі встановленій законом, що є підставою визнати наказ в цій частині таким, що не підлягає виконанню.

З аналізу наведених вище норм, вбачається, що даний порядок регулює порядок списання заборгованості за спожитий газ, а не судових витрат по справі, що вірно враховував боржник, сплативши стягувачу платіжним дорученням №338 від 07.02.2012р. судові витрати у сумі 25736грн., тобто у даному випадку зобов'язання припинено добровільним виконанням боржника, що є підставою визнати наказ в цій частині також таким, що не підлягає виконанню.

У п.14 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) заборгованості встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документу.

В своїй заяві ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» просило визнати наказ господарського суду Запорізької області від 19.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 таким, що не підлягає виконанню, тобто повністю.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №24/5009/2114/11 не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування ухвали та прийняття нової ухвали, якою визнати наказ господарського суду Запорізької області від 19.08.2011р. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на позивача у сумі 536,50грн., а судовий збір у сумі 10,50грн. підлягає поверненню скаржнику як надмірно сплачений.

Так, згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (набрав чинності з 01.11.2011р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі ст.13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2012р. складає 1073 гривні. Відповідно до п.п.8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із апеляційних скарг на ухвалу суду підлягає сплаті 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, який наразі становить 536,50грн.

Підставами для повернення судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» є внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Підтвердженням зарахування судового збору до державного бюджету у сумі 547грн., сплаченого платіжним дорученням №1091 від 12.04.2012р. (оригінал, арк. спр. 10 том 2), за вказаними у ньому реквізитами, є відповідна відмітка банку, яка наявна на зворотній стороні платіжного доручення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», м. Мелітополь, Запорізька область на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №24/5009/2114/11 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №24/5009/2114/11 -скасувати.

Визнати наказ господарського суду Запорізької області від 19.08.2011р. у справі №24/5009/2114/11 про стягнення суми пені у розмірі 256450,78грн., суми інфляційних витрат у розмірі 525265,50грн., суми 3% річних у розмірі 160547,58грн., суми державного мита у розмірі 25500грн., суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»(72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, код ЄДРПОУ 05541114) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 536,50грн.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»(72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, код ЄДРПОУ 05541114) надмірно сплачений судовий збір у сумі 10,50грн.

Доручити господарського суду Запорізької області видати відповідний наказ.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.