КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
15.05.2012 № 5011-22/1804-2012
|
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Яковлева М.Л.
Корсакової Г.В.
секретар судового засідання Марченко Ю.І.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.05.2012 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Залізниче» Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі № 5011-22/1804-2012 ( суддя - Самсін Р.І.)
за позовом Комунального підприємства «Залізниче» Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про внесення змін до договору
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство «Залізниче» Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» внести зміни до договору від 01.10.08 р. № 310088 про постачання теплової енергії у гарячій воді шляхом укладання Додаткової угоди.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.12 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 23.03.2012 року по справі № 5011-22/1804-2012 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі заявник просить відновити пропущений строк на оскарження рішення суду.
Апеляційна скарга позивача вмотивована тим, що судом при винесенні рішення не враховано істотну зміну обставин, що впливають на інтереси сторін, та на підставі яких мають бути внесені зміни до договору.
У зв'язку із перебуванням судді Жук Г.А. на лікарняному, розпорядженням Секретаря палати від 15.05.12 року до складу судової колегії введено суддю Корсакову Г.В.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12)
.
01 жовтня 2008р. між АЕК "Київенерго" та КП "Залізничне" Солом'янської районної у місті Києві ради укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310088, на умовах якого відповідачем здійснюється постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 2.2.2 договору від 01.10.2008 року постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача:
- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком "споживача" за розрахунковий період (місяць);
- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок…
Посилаючись на те, що згідно п. 1.3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997р. № 80 (ra0080017-97)
"Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" платежі за комунальні послуги від населення щоденно розщеплюються Головним інформаційно-обчислювальним центром КМДА, розподілені суми перераховуються на рахунки підприємств -постачальників житлово-комунальних послуг, позивач відзначає про необхідність врахування такого порядку розрахунків і при виконанні договору укладеного між сторонами.
Оскільки головним споживачем послуг які надаються на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310088 від 01.10.2008р. є населення, а неузгодженість порядку розрахунків призводить до несвоєчасного здійснення розрахунку за теплову енергію згідно умов договору, позивач звернувся до ПАТ "Київенерго" з листом (пропозицією) № 1137 від 01.12.2011р. про внесення змін до договору, шляхом виключення пп. 1 п. 2.3.5 договору № 310088 від 01.10.2008р. та про доповнення договору пунктом 2.3.8 та п. 1 п. 10 додатку № 2 до договору в запропонованій редакції.
У відповіді на лист позивача відповідач повідомив, що пункти зазначені в додатковій угоді є неприйнятними для Київенерго, відповідно СВП "Енергозбут" ПАТ "Київенерго" не може підписати запропоновану угоду (лист за вих. № 048-21-659 від 20.01.2012р.).
Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як зазначає позивач в апеляційній скарзі, укладаючи договір № 310088 від 01.04.08 року сторони розраховували на його належне виконання і досягнення поставлених цілей. Про те, під час виконання договору виявилися обставини(особливий порядок сплати мешканцями за послуги з централізованого опалення, встановлений Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 27.01.97 року №80 (ra0080017-97)
), які істотно впливають на інтереси сторін.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною або у разі істотної зміни обставин.
Згідно з приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто, на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність законодавчих підстав, передбачених ст. ст. 651, 652 ЦК України.
Звертаючись з позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на зміну істотних обставин. Зміна обставин є істотною, якщо вона змінилася настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали його б на інших умовах. Однак, колегією суддів вказані в апеляційній скарзі обставини до уваги не приймаються, оскільки на момент укладання типового договору на постачання теплової електроенергії у гарячій воді № 310088 від 01.10.08 року Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.01.97 року №80 (ra0080017-97)
вже існували, через що не може бути визнано підставою зміни істотних обставин.
Посилання позивача на положення статті 188 ГК України як на підставу своїх вимог не може вважатися достатнім і повним, оскільки стаття 188 ГК України передбачає лише процедуру розірвання договору, а, як зазначено вище, правові підстави для такого розірвання викладені в положеннях ст. ст. 651, 625 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та вважає, що доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду апеляційної інстанції.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 23 березня 2012 року у справі № 5011-22/1804-2012 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства «Залізниче» Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі № 5011-22/1804-2012 - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.03.12 року у справі № 5011-22/1804-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-22/1804-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Тарасенко К.В.
Яковлев М.Л.
Корсакова Г.В.
|