КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2012 № 16/5026/1727/2011
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs26532263) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Черкаської області (rs21343523) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Калатай Н.Ф.
Рябухи В.І.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
Від позивача: Юдицький О.В. (ліквідатор);
ОСОБА_3 (дов. №6123-Д/14-10-08-2102 від 01.02.2012);
Від відповідача: не з'явився;
Від третіх осіб: 1. не з'явився;
2. не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р.
у справі № 16/5026/1727/2011 (суддя - Спаських Н.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» (далі - ВАТ «Шрамківський цукровий завод»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз трейд» (далі - ТОВ «Союз трейд»)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» (далі - ТОВ «ЛЛЛ»)
2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4
про визнання права власності на майно та витребування майна із чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р. у справі №16/5026/1727/2011 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р. у справі №16/5026/1727/2011 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті рішення посилання суду першої інстанції на те, що «положення ст. 1212 Цивільного кодексу України про витребування майна неможливо застосовувати до випадків, коли особа придбала майно за договором, але його не було судом визнано недійсним чи розірвано», не відповідає змісту ст. 1212 Цивільного кодексу України і не відповідає тексту ст. 1212 Цивільного кодексу України, наведеного самим суддею в рішенні.
Крім того, суд не врахував, що положення ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України розповсюджуються не тільки на правовідносини із повернення виконаного за недійсним правочином, а і на витребування майна із чужого незаконного володіння, та до того ж, суд не врахував, що за приписами ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Скаржник зазначає, що Договір купівлі-продажу №05/06 від 05.06.2006 року, який укладений між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Союз-Трейд", є нікчемним право чином, спрямований на порушення положень закону, ст. 658 Цивільного кодексу України, згідно якого продавцем за договором може виступати особа, що є власником майна. Це випливає із загального правила, встановленого ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України про те, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Договір купівлі-продажу №05/06 від 05.06.2006 року спрямований на протиправне позбавлення ВАТ «Шрамківський цукровий завод» належного йому майна, тобто, укла дений з порушенням публічного порядку, є нікчемним і не може породжувати правових наслідків щодо передачі права власності на спірне майно іншим власникам.
В свою чергу, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що він має право на застосування 10-річного строку позовної давності для витребування майна у відповідача на підставі ч. 4 ст. 258 Цивільного кодексу України, що «позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину».
В подальшому, через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача надав доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р., в якому вказує, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року та постанова Вищого господарського суду України від 11.04.2012 року по спра ві №17/5026/1369/2011 мають преюдиційне значення при розгляді даної справи №16/5026/1727/2011.
Крім того, у вказаному доповненні зазначено, що в апеляційній скарзі №6160/14-10-08-2102 від 14 лютого 2012 року ВАТ «Шрамківський цукровий завод» в п.2 прохальної частини помилково вказано: «залізнична колія довжиною 400м», замість «залізнична колія довжиною 4000м», яка була предметом договору купівлі-продажу між ТОВ «ЛЛЛ» та ТОВ «Союз-Трейд».
Ухвалою від 02.03.2012 було призначено справу до розгляду на 28.03.2012р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 №01-22/9 введено до складу судової колегії замість судді Ропій Л.М. суддю Калатай Н.Ф.
В судове засідання 28.03.2012 представник позивача з'явився, представники відповідача та третіх осіб не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 07.05.2012.
В судове засідання 07.05.2012 представники позивача з'явилися, представники відповідача та третіх осіб не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції").
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Черкаської області за наявними у справі матеріалами без представників відповідача та третіх осіб.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом ВАТ «Шрамківський цукровий завод» до ТОВ «Союз трейд» про визнання права власності на спірне майно - тепловоз, дрезина, залізнична колія довжиною 4000 м ( полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м, шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 160 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шкалою 20 см) на піщаній подушці 20 см.-стрілочні переводи та протиугони відсутні, залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м, полотно з рейок типу Р-43 ( з рейкових ланцюгів по 12,5 м.) шпали дерев'яні стандартні типу ПА ( по 1600 на 1 км. полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см) на піщаній подушці ( 20см) - стрілочні переводи та протиугони відсутні та витребування його з чужого незаконного володіння ТОВ "Союз-Трейд".
Позовні вимоги мотивовані тим, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ним та у добросовісного набувача (ст. 387, 388 Цивільного кодексу України); особа повинна повернути безпідставно набуте нею майно (ст. 1212 Цивільного кодексу України) та просив задовольнити позов також і на підставі положень про застосування наслідків нікчемного правочину (ст. 216 Цивільного кодексу України).
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовної заяви та зазначає, що придбання спірного майна є правомірним (як добросовісним набувачем) і просить застосувати позовну давність до вимог позивача, який ще з 2006 року знав про своє порушене право як підприємство, а не як арбітражний керуючий, яких було на заводі декілька.
У відзиві на позов третя особа - ТОВ "ЛЛЛ" підтримує позов, посилається на те, що порядок продажу майна банкрута повинен здійснюватися із суворим дотриманням процедур передбачених нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) . Такі процедури сторонами не були дотримані, майно продано з порушенням чинного законодавства.
Третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 відзиву на позов не надала, тобто, не скористалася процесуальним правом, передбаченим нормами ГПК України (1798-12) .
Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції про відмову у позові з наступних підстав:
ВАТ "Шрамківський цукровий завод" було утворено в процесі приватизації шляхом перетворення із Державного підприємства "Шрамківський цукровий завод". До майна, переданого до статутного фонду новоствореного підприємства, було передано: залізнична дорога під'їзна, довжина земельного полотна 4,5 км. в середині заводу (всього 29 км.); багатний шар 74 км, піщана подушка товщиною 30 см., ущільнена бутовим камінням 1926 р.в.; залізничний шлях 1993 р.в., три тепловози та дрезина.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 07.11.2002 року ВАТ "Шрамківський цукровий завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
09.03.2004 року між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та ТОВ "ЛЛЛ" було укладено договір купівлі-продажу підприємства-банкрута, що посвідчений нотаріально. Відповідно до додаткової угоди до даного Договору, яка посвідчена нотаріально 30.04.2004 року, сторонами погоджено перелік майна, яке продається і до якого входить "залізнична колія літ. ІІ". З наданих позивачем схем розташування приміщень ВАТ "Шрамківський цукровий завод" вбачається, що дана колія була розміщена на території заводу. Інші об'єкти залізничного транспорту предметом Договору купівлі-продажу від 09.03.2004 року не стали.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 року третю особу по справі ТОВ "ЛЛЛ" також було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
При здійсненні процедури ліквідації ТОВ "ЛЛЛ", між цим підприємством та ТОВ "Союз-Трейд" було укладено простий письмовий Договір купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 року, за умовами якого відповідачу по справі було продано тепловоз, дрезину, залізничну колію довжиною 4000 м ( полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м, шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 160 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шкалою 20 см) на піщаній подушці 20 см.-стрілочні переводи та протиугони відсутні, залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м, полотно з рейок типу Р-43 (з рейкових ланцюгів по 12,5 м.) шпали дерев'яні стандартні типу ПА (по 1600 на 1 км. полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см) на піщаній подушці (20см) - стрілочні переводи та протиугони відсутні. Залізничні колії розміщені в смт. Шрамківка Драбівського р-ну Черкаської області в напрямку ВАТ "Шрамківський цукровий завод" від ст. Кононівка Драбівського р-ну Черкаської області від позначки вістря пера стр. № 8. На виконання даного договору купівлі-продажу сторонами складено акт приймання-передачі від 30.06.2006 року.
Позивач вказує, на те, що не існує підтверджуючих документів про правомірність набуття ТОВ "ЛЛЛ" спірного майна у власність (яке позивач отримав від ФДМУ в процесі своєї приватизації), а тому продаж ним цього майна на користь ТОВ "Союз-Трейд" є незаконним. Крім того, ухвалою від 25.01.2011 року Господарським судом Черкаської області було визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та ТОВ "ЛЛЛ". Ухвалу залишено без змін.
Даний факт підтверджений і судом першої інстанції, який вказав на те, що що ТОВ "ЛЛЛ" не був законним власником спірного майна (бо у нього відсутні жодні правоустановлюючі документи на це майно), а тому й не мав права продавати його від свого імені на користь ТОВ "Союз-Трейд" (а.с. 126 т.2).
Крім того, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що правомірним власником спірного майна був ВАТ "Шрамківський цукровий завод", який придбав його в процесі приватизації, що підтверджується інвентаризаційними описами майна, що передавалося до статутного фонду позивача, схемами розташування майна на території заводу, тим, що це майно дійсно стосувалося виробничої діяльності заводу ( а.с. 28-38 том 1) та відсутністю доказів про те, що спірне майно було придбано з будь-яких підстав (приватизація, цивільні договори та ін.) іншими особами, в т.ч. й ТОВ "ЛЛЛ".
Відповідно до ст.30 Закону України "Про відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвен таризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.
Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.
У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон).
Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) .
Враховуючи вищезазначене, продаж майна банкрута повинен здійснюватися з суворим дотриманням відповідних процедур.
В свою чергу, дана процедура сторонами не була дотримана, тобто, майно було продано з порушенням законодавства про банкрутство та цивільного законодавства України, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ "ЛЛЛ" не був законним власником спірного майна (бо у нього відсутні жодні правоустановлюючі документи на це майно), а тому й не мав права продавати його від свого імені на користь ТОВ "Союз-Трейд".
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЛЛЛ" здійснив продаж майна, яке є предметом спору, не будучи його власником та не маючи на предмет спору правовстановлюючих документів.
В справі №18-01/3626 про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ» відсутні оголошення про порядок продажу майна,склад, умови та строки придбання майна, докази проведення інвентаризації, докази надання згоди комітетом кредиторів банкрута, в зв'язку з чим ТОВ «Союз-Трейд» не може бути добросовісним набувачем майна за Договором купівлі-продажу №05/06 від 05.06.2006р., оскільки йому було відомо, що ТОВ «ЛЛЛ» перебуває в процедурі банкрутства, для здійснення продажу майна банкрута необхідно погодження складу, умов продажу з комітетом кредиторів банкрута, законом вимагається проведення експертної оцінки та публікації оголошення про продаж майна.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження дотримання сторонами Договору купівлі-продажу №05/06 від 05.06.2006р. (ТОВ «ЛЛЛ» ТОВ «Союз-Трейд» ) усіх викладених в законі умов при здійсненні купівлі-продажу спірного майна.
Тобто, предметом даного позову ВАТ «Шрамківський цукровий завод» є майно, яке було передано Фондом державного майна України по Черкаській області до статутного фонду ВАТ «Шрамківський цукрозавод» та було продано арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ «ЛЛЛ» ТОВ «Союз-Трейд» згідно Договору купівлі-продажу №05/06 від 05.06.2006р.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2011р. було визнано недійсним Договір купівлі-продажу підпри ємства банкрута від 09.03.2004р., укладеного між ВАТ "Шрамківсь кий цукровий завод" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Захарчука В.С. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", посвід ченого 10.03.2004р. приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області, і зареєстрований в реєстрі №602, з додатковою угодою до договору купівлі-продажу підприємства банкрута від 10.03.2004 р., посвідченого 30.04.2004р. приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області, і зареєст рований в реєстрі №1090, та було зобов'язано кожну сторону повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину і актів приймання-передачі від 19.03.2004 р. та від 01.04.2004р. на його виконання.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.01.2011р. було залишено без змін.
Статтею 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Крім того, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2010р. по справі №18-01/3626, було припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ», в зв'язку з виявленням факту підробки протоколу зборів учасників ТОВ «ЛЛЛ» від 15.07.2007р. №2 про припинення фінансово-господарської діяльності товариства, його ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії.
Враховуючи зазначене, не будучи власником майна, ТОВ "ЛЛЛ" не мало права розпоряджатися цим майном, зокрема продавати його ТОВ "Союз-Трейд".
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Недобросовісний володілець зобов'я заний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним воло дільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витре бування цього майна (ст. 400 ЦК України).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №14-10-08/2102 від 17.03.2009 р. арбітражного керуючого Захарчука В.С. усунуто від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, ліквідатором ВАТ "Шрамківський цукровий завод" призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призна чення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржни ка, вживає заходів по забезпеченню його збереження; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Так, правомірним власником спірного майна був ВАТ "Шрамківський цукровий завод", який придбав його в процесі приватизації, що підтверджується інвентаризаційними описами майна, що передавалося до статутного фонду позивача, схемами розташування майна на території заводу, тим що це майно дійсно стосувалося виробничої діяльності заводу та відсутністю доказів про те, що спірне майно було придбано з будь-яких підстав (приватизація, цивільні договори та ін.) іншими особами, в т.ч. й ТОВ "ЛЛЛ".
В свою чергу, ТОВ «ЛЛЛ» незаконно відчужило ТОВ «Союз Трейд» майно, яке є власністю позивача.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що, оскільки позивач не є стороною договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 року, а тому не вправі вимагати визнання його недійсним та послався на п.27.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 (va120600-07) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", в якому зазначено, що господарським судам слід мати на увазі, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною.
Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову (оскільки на ці випадки існують спеціальні норми у ЦК України (435-15) - ст.ст. 387 та 388) (а.с.126, 127 т.2).
Також, суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що позивач має право на застосування до відповідача по справі для захисту своїх прав ст. 388 ЦК України про витребування майна у добросовісного набувача, бо майно із власності ВАТ "Шрамківський цукровий завод" вибуло поза його волею (а.с.127,128 т.2).
Отже, позивач, як правомірний власник, і звернувся до суду з позовом, саме в порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України та просив витребувати своє майно із чужого незаконного володіння від особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ним та у добросовісного набувача.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 (v0009700-09) «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1212 ЦК України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми даної статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійсне ний на підставі договору, делікту, закону тощо.
Так, суд першої інстанції при прийняті рішення не враховував, що положення ч.3 ст. 1212 ЦК України розповсюджуються не тільки на правовідносини із повернення виконаного за недійсним правочином, а и на витребування майна із чужого незаконного володіння.
Місцевий господарський суд також не врахував, що за нормами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач знав про перехід спірного майна до ТОВ «ЛЛЛ», пов'язував його з укладеним між сторонами Договором купівлі - продажу майна банкрута від 2004року та не вважав це протиправним та, знаючи про укладання Договору купівлі - продажу спірного майна від 05.06.2006р., не вжив жодних заходів щодо заявлення своїх прав на майно ні до ТОВ «ЛЛЛ», ні до ТОВ «Союз Трейд» в межах трирічної позовної давності, з огляду на наступне:
Згідно із ч.2 ст. 264 ЦК України визначає підставою для переривання перебігу позовної давності пред'явлення позову до одного із кількох боржників.
Позивач вважає, що ст. 264 ЦК України позовна давність для звернення ВАТ «Шрамківський цукровий завод» перервалась в день, коли позивач звернувся у справі про банкрутство з заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу підпри ємства банкрута від 09.03.2004 року, укладеного між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та ТОВ "ЛЛЛ"', тому позовна давність позивачем не спливла.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Остаточне рішення про визнання недійсним Договору купівлі-продажу підприємства банкрута від 09 березня 2004 року, укладеного між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та ТОВ "ЛЛЛ" у справі № 14-10-08/2102, було прийнято 26 жовтня 2011 року.
Тобто, перебіг позовної давності щодо захисту порушених майнових прав ВАТ «Шрамківський цукровий завод», заявлених в позовної заяві, почався з 01.06.2011 року, а не 05.06.2006, як вважає суд першої інстанції.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було досліджено обставин стосовно позовної давності у даній категорії спору, що призвело до до помилкового висновку, про відмову у позові в зв'язку з пропуском позовної давності з поважних причин.
В свою чергу, представником позивача було надано копію постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2012 року по спра ві №17/5026/1369/2011, дана постанова касаційної інстанції була досліджена в судовому засіданні колегією суддів та з якої вбачається, що в іншому судовому проваджені рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 у справі №17/5026/1369/2011 було відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Шрамківський цукровий завод» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання не дійсним договору застави майна з підстав спливу позовної давності. Дане рішення Київський апеля ційний господарський суд своєю постановою від 16.01.2012 у вказаній справі скасував.
Вищий господарський суд України в постанові від 11.04.2012 року у справі №17/5026/1369/2011 наголосив на тому, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року у справі №14-10-08/2102, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року, визнано недійсним Договір ку півлі-продажу підприємства - банкрута від 09.03.2004 року, укладеного між ВАТ «Шрамківський цукровий завод» і ТОВ «ЛЛЛ», разом із додатковою угодою до договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 10.03.2004року.
Касаційний суд зазначив, що відповідно до норм ст. 261 ЦК України позовна давність не спливла, а тому порушене право власності підлягає захисту.
В свою чергу, постанова Вищого господарського суду України від 11.04.2012 року по справі №17/5026/1369/2011 в установленому законом порядку набрала законної сили, а тому, є необгрунтованим і висновок місцевого господарського суду про сплив позовної давності, в межах якого ВАТ "Шрамківський цукровий завод" мав можливість звернутись з вимогою про захист порушеного права з огляду на обставини, встановлені Господарським судом Черкаської області у справі № 14-10-08/2102.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) ).
Оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області вказним вимогам не відповідає, а тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р. у справі №16/5026/1727/2011 підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, які є доведеними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України (1798-12) при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р. у справі №16/5026/1727/2011 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012р. у справі №16/5026/1727/2011 скасувати.
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Шрамківський цукровий завод» (смт.Шрамківка Драбівського району Черкаської області. вул.Леніна, 21 ідентифіка ційний код 00373445) право власності на наступне майно:
тепловоз, дрезина, залізничні під'їзні колії: залізнична колія довжиною 4000м. (по лотно з рейок типу Р-50. з рейкових ланцюгів по 12,5 м. шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 160 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шкалою 20 см) на пісчаній подушці 20 см.- стрілочні переводи та протиугони відсутні, залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м, полотно з рейок типу Р-43 (з рейкових ланцюгів по 12.5 м.) шпали дерев'яні стандартні типу ПА (по 1600 шт. на 1 км полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см) на пісчаній подушці (20 см) - стрілочні переводи та протиугони відсутні, загальною вартістю 57773,00 грн.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Трейд" (місце знаходження 08296. Київська обл., м.Ірпінь, вул.Радянська, 9 ідентифікаційний номер 30419154) наступне майно: залізнична колія довжиною 4000 м (полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м. шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 160 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шкалою 20 см) на пісчаній подушці 20 см.- стрі лочні переводи та протиугони відсутні, залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м, полотно з рейок типу Р-43 (з рейкових ланцюгів по 12.5 м.) шпали дерев'яні стан дартні типу ПА (по 1600 шт. на 1 км полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см) на пісчаній подушці (20 см) - стрілочні переводи та протиугони відсутні, загальною вартістю 57773,00 грн.. та передати майно Відкритому акціонерному товариству "Шрамківський цукровий завод" (місце знаходження Черкаська обл., Драбівський район. смт.Шрамківка, вул.Леніна. 21, ідентифікаційний код 00373445).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Трейд" (місце знаходження 08296. Київська обл., м.Ірпінь, вул.Радянська, 9 ідентифікаційний номер 30419154) на користь Відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод" (місце знаходження Черкаська обл., Драбівський район. смт.Шрамківка, вул.Леніна. 21, ідентифікаційний код 00373445) 1391,46 грн. - судових витрат за подання позову та 1609,50 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.
3. Матеріали справи №16/5026/1727/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді
Кондес Л.О.
Калатай Н.Ф.
Рябуха В.І.