Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У липні 2008р. фізична особа –підприємець Гноєвих Ольга Іванівна (далі –Підприємець) звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просила (з урахуванням заяви від 12.08.2008р.) визнати за нею право:

–на одержання в оренду (у тому числі збір, розробку та підготовку у встановленому порядку усієї документації, необхідної для укладення договору оренди) земельної ділянки площею 0,69га, розташованої за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1, для створення та обслуговування комплексу об'єктів рекреаційного призначення;

–на розробку проекту землеустрою по відведенню у довгострокову оренду земельної ділянки площею 0,69га, розташованої за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1, шляхом звернення до розробників документації з землеустрою, які на договірних засадах, без дозволу Чорноморської селищної ради (далі –Рада), мають право на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.

Позовні вимоги Підприємець, посилаючись на норми Земельного кодексу України (2768-14) , Цивільного кодексу України (435-15) та Закону України "Про землеустрій" (858-15) , обґрунтовував тим, що він є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1, у зв'язку з чим має право на оренду вказаної ділянки, проте Рада ігнорує його звернення з приводу оренди.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2008р. (суддя ІллічовМ.М.) позовні вимоги Підприємця задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Підприємцем у позовній заяві.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2008р. (колегія суддів: ФенькоТ.П., ЗаплаваЛ.М., ОстаповаК.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2008р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Підприємця відмовлено. Постанова мотивована тим, що позовні вимоги Підприємця заявлено передчасно та вони є необґрунтованими.

Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2008р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2008р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунтовує тим, що господарським судом другої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було безпідставно застосовано ст.ст. 26, 33 та 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зроблено висновки, які суперечать ст.ст. 16 та 392 Цивільного кодексу України.

Рада не скористалась правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємця до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною першою ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) випливає, що підприємства та організації мають право звертатись до господарського суду з позовною заявою за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Між тим, господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Підприємця, не з'ясував, чи існує з боку Ради порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів Підприємця, пов'язаних з заявленими позовними вимогами про визнання за ним права на одержання в оренду (у тому числі збір, розробку та підготовку у встановленому порядку усією документації, необхідної для укладення договору оренди) земельної ділянки площею 0,69га, розташованої за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1, для створення та обслуговування комплексу об'єктів рекреаційного призначення та права на розробку проекту землеустрою по відведенню у довгострокову оренду земельної ділянки площею 0,69га, розташованої за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1, шляхом звернення до розробників документації з землеустрою, які на договірних засадах, без дозволу Ради, мають право на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.

Проте, апеляційним господарським судом на підставі матеріалів справи встановлено, що з боку Ради відсутній факт порушення або оспорювання права Підприємця на одержання в оренду та розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,69га, розташованої за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1, що підтверджується рішеннями Ради №2397 від 11.04.2008р. та №2578 від 11.06.2008р., якими створена тимчасова комісія з розгляду відповідних клопотань Підприємця, а також продовжена її робота у зв'язку зі зміною клопотання в частині площі земельної ділянки, необхідної для відведення.

Крім того, господарським судом другої інстанції також встановлено, що рішенням Ради №2594 від 18.08.2008р. "Про розгляд заяв фізичної особи –підприємця Гноєвих Ольги Іванівни вх. №Г-416 від 21 березня 2008 року, вх. №Г-617 від 22 квітня 2008року, вх. №Г-1263 від 18 серпня 2008року" Підприємцю було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6854га для обслуговування існуючих будівель комплексу рекреаційного призначення у зв'язку з ненаданням викопіювання з генерального плану смт.Чорноморське або іншої містобудівної документації, документів, що обґрунтовують розмір і надання земельної ділянки, яке Підприємець не оскаржив у судовому порядку, право на яке надається ст. 123 Земельного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що суб'єктивне право на земельну ділянку, в тому числі на праві оренди, виникає і реалізується особою на підставах і в порядку, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом (2768-14) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до п."а" та п."в" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

П.34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Зі змісту вказаних норм законодавства України випливає, що розпорядження землями територіальних громад міста, у тому числі –вирішення питань про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок та про надання земельних ділянок у користування, віднесено до виняткової компетенції відповідної міської ради, яка реалізує її шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях.

Таким чином, спонукання (зобов'язання) міської ради передати в користування земельну ділянку суперечить зазначеним правовим нормам та є порушенням виключного, передбаченого Конституцією України (254к/96-ВР) , права органу місцевого самоврядування на здійснення ним від імені Українського народу права власності та управління землями, яке підлягає захисту.

Однак, наведене не було враховано господарським судом Автономної Республіки Крим при вирішенні даного спору, про що правильно зазначив Севастопольський апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2008р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємця не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу фізичної особи –підприємця Гноєвих Ольги Іванівни залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2008р. у справі №2-12/7766-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим –без змін.