Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Гриців В.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології», м.Івано-Франківськ від 13.02.2012р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012р.

у справі №5010/1061/2011-3/38

за позовом: ПАТ «Ідея Банк», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології», м.Івано-Франківськ

про: стягнення боргу за кредитним договором №507від 15.12.2006р.

за участю представників сторін:

від позивача: Кметь О.М. - представник

від відповідача: не з'явився

Позивачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання тричі не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р., у зв'язку із перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, в склад колегії замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Гриців В.М.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012р. у справі №5010/1061/2011-3/38 (суддя Фрич М.М.) позовні вимоги задоволено та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за договором №507 про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії від 15.12.06р., яка розрахована у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ долара США до гривні (7,9684 грн за 1 USD) станом на 11.05.11р., а саме: 1365968,68грн., - заборгованості по кредиту, 31570,92 грн. - заборгованості по процентах, 62542,14 грн. - пені, 14600,81грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також розглянено спір за відсутності представника відповідача, який клопотав про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак представник ПАТ «Ідея Банк» в судовому засіданні усно заперечував проти доводів скаржника та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Враховуючи, що ухвалою суду від 03.04.2012р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Двічі за клопотанням скаржника розгляд справи було відкладено та за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012р. у справі №5010/1061/2011-3/38 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ АКБ "Прикарпаття" (пізніше змінено назву на ПАТ "Плюс Банк", а згодом на ПАТ "Ідея Банк") та ТзОВ "Європейські будівельні технології" було укладено договір №507 про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії від 15 грудня 2006 року (далі - Договір). Відповідно до п.1.1 Договору банк (позивач) відкриває мультивалютну револьверну кредитну лінію з можливістю одержання траншів кредиту в гривнях та доларах США на поточні потреби в сумі, еквівалентній 240 000,00 доларів США терміном до 15.12.09 зі сплатою 16 процентів річних (у випадку користування траншами кредиту у гривні) та 12 процентів річних (за користування траншами кредиту в доларах США) .

Відповідно до п.1.3 Договору підставою для надання кожного траншу кредиту є лист позичальника із зазначенням бажаної валюти траншу кредиту і документ, що підтверджує цільове використання кредиту.

13 червня 2008 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої з 18.06.08 збільшено плату за користування кредитом а саме - 18% річних в гривні та 14% річних в доларах США .

15 грудня 2009 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої пролонговано дію Договору до 15.12.11 з встановленням плаваючої процентної ставки за траншами, виданими в доларах США, у розмірі 18% річних та із встановленням графіку погашення залишку кредиту у сумі 240 000,00 доларів США .

На виконання умов договору позивачем надано кредит відповідачу, що підтверджується листами відповідача №б/н від 15.12.06р. та №б/н від 20.12.06р., копії яких містяться в матеріалах справи, та ордерами-розпорядженнями №1, №2 про видачу кредиту.

Відповідач, в порушення умов договору, не повернув отримані кошти у встановлені договором терміни, внаслідок чого станом на 11.05.11р. виникла заборогованість по кредиту в розмірі 1365968,68грн. та 31570,92грн. - заборгованість по процентах, що підтверджується розрахунком заборогованості по кредиту.

Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1365968,68грн. та 31570,92грн. - заборгованості по процентах, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Розділом 5 договору №507 встановлено, що за несвоєчасне надходження платежів на рахунок банку позичальник сплачує пеню у розмірі:

-за несвоєчасну чи неналежну сплату процентів за користування кредитом та передбачених договором комісій - 0,5 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочки;

-за несвоєчасне чи неналежне погашення кредиту - 0,5 відсотка від суми заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.

Згідно розрахунків позивача сума пені за несвоєчасну сплату відсотків становить 62542,14грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою вих. №07.3.3.-87 від 20.01.11р. (а.с.22) про повернення всієї суми кредитних коштів, про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору. Проте, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст. 346 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1365968,68грн. - заборгованості по кредиту, 31570,92грн. - заборгованості по процентах, 62542,14грн. - пені та відшкодування судових витрат.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права здійснено розгляд справи за відсутності представника відповідача, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.01.2012р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 17.01.2012р., про що належним чином повідомлено учасників судового процесу (а.с.74). Зважаючи на заяву ТзОВ "Європейські будівельні технології" про відкладення розгляду справи (а.с.69), яка була задоволена судом, ухвалою від 17.01.2012р. розгляд справи відкладено на 26.01.2012р., про що повідомлено відповідача належним чином, так як в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення цієї ухвали ТзОВ "Європейські будівельні технології" 24.01.2012р. (а.с.74). Зважаючи на викладене, доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхилено через їх безпідставність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу ТзОВ «Європейські будівельні технології» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012 року у справі №5010/1061/2011-3/38 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Європейські будівельні технології" залишити без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2012р.