ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
19.04.12 Справа № 5015/7253/11
|
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого судді -Кравчук Н.М.суддів Гнатюк Г.М. Данко Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) «Інтеркомсервіс+»б/н від 06.03.2012р.
у справі № 5015/7253/11
на ухвалу господарського суду Львівської області від 28.02.2012р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі №10/233 (10)
за позовом приватного підприємства «Бізнес-СВ»(надалі ПП «Бізнес-СВ»), м. Львів
до відповідача виконавчого комітету Сокальської міської ради (надалі ВК Сокольської міської ради), м. Сокаль, Львівська область
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1 -ПП «Інтеркомсервіс+», с. Муроване, Пустомитівський
район, Львівська область
2 -товариство з обмеженою відповідальністю «Ітреком-Сервіс»
(надалі ТзОВ «Інтерком-Сервіс»), м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 3 -Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів
за участю представника прокуратури Львівської області та РВ ДМ України
у Львівській області
про визнання недійсним рішення ВК Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.2010 р. «Про затвердження Акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна»; визнання недійсним рішення ВК Сокальської міської ради Львівської області № 387 від 02.11.2010 р. «Про реалізацію відходів виробництва ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна»; визнання права власності приватного підприємства «Бізнес-СВ»на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шламонакопичувачах за адресою: Львівська область, м. Сокаль, вул. Яворницького,105.
з участю представників сторін:
від прокуратури: Макогон Ю.І. -прокурор;
від позивача: ОСОБА_3 -представник (довіреність від 22.11.2011р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: ОСОБА_4 - адвокат; ОСОБА_5 - представник (довіреність в матеріалах справи);
від третьої особи-2: ОСОБА_6 -представник (довіреність від 12.05.2011р.);
від третьої особи-3: не з'явився;
від ФДМУ: ОСОБА_7 -представник (довіреність №18-11-00014 від 03.01.2012р.).
Керуючись рішенням зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. голова Львівського апеляційного господарського суду 19.04.2012р. у зв`язку з відпусткою судді Мирутенка О.Л. розпорядився ввести у склад колегії суддів по розгляду вищезазначеної апеляційної скарги замість судді Мирутенка О.Л. суддю Данко Л.С.
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України (1798-12)
представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) (суддя Довга О.І.) позовні вимоги ПП «Бізнес-СВ»до ВК Сокальської міської ради задоволено повністю. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.2010 р. "Про затвердження Акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна". визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 387 від 02.11.2010 р. "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна". визнано за приватним підприємством "Бізнес-СВ" право власності на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шламонакопичувачах за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул. Яворницького,105 (том І -а.с. 78-81). Дане рішення набрало законної сили (том ІІ -а.с. 111-114, 164-167).
29.11.2011р. заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду із заявою про перегляд вищезгаданого рішення за нововиявленими обставинами (том ІІІ - а.с. 10-13). Дана заява мотивована тим, що 31.10.2011 року до прокуратури області надійшов лист №10-11-06235 регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, у якому повідомлялось про те, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про відходи", Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий, а також в інших випадках, передбачених законом. Залізоцинковмісні шлами, які були накопичені за період функціонування ДП "Сокальський завод хімічного волокна" в процесі перетворення останнього у відкрите акціонерне товариство не увійшли до його статутного капіталу і залишились у державній власності. Управління майном, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу господарського товариство, здійснює відповідний орган приватизації, а тому, на думку прокурора, суд першої інстанції при прийнятті вищезазначеного рішення, протиправно, всупереч закону, визнав право власності за ПП «Бізнес-СВ» на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шламонакопичувачах, розташованих у м. Сокалі по вул.. Яворницького, 105.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2012р. у
справі 5015/7253/11 (суддя Довга О.І.) по перегляду рішення від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) за нововиявленими обставинами дане рішення залишено без змін (том ІІІ -а.с. 88-92).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, третьою особою - ПП «Інтеркомсервіс+» подано апеляційну скаргу, в якій ухвалу суду вважає необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ПП «Бізнес-СВ» про визнання за ним права власності на залізоцинковмісні відходи ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна», що розташовані в трьох шламонакопичувачах за адресою: м. Сокаль, вул.. Яворницького, 105, Львівської області та відмовити у визнанні недійсними вищезазначених рішень ВК Сокольської міської ради. Зокрема скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції зазначені в листі РВ ФДМУ по Львівській області № 10-11-06235 обставини про залишення відходів технологічного виробництва штучних волокон ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» у державній власності, як такі, що не увійшли до статутного капіталу, розглядалися судом лише, як черговий доказ, а не як істотна нововиявлена обставина, а вивчення вказаних обставин призвело б до потреби встановлення законності набуття права власності ПП «Бізнес-СВ» на вищевказані залізоцинковмісні відходи.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.04.2012р. Ухвалою суду від 05.04.2012 р. продовжено строк розгляду спору та справу відкладено на 19.04.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, наведених скаржником заперечив, вказану апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився, відзиву на апеляційну скаргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату. час та місце розгляду справи.
Представники третьої особи -1 - ПП «Інтеркомсервіс+» доводи апеляційної скарги підтримали та наполягають на її задоволенні. Окрім того, представником ПП «Інтеркомсервіс+» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що останній не ознайомлений з запереченнями на апеляційну скаргу, поданими представником позивача в судовому засіданні 05.04.2012р., що унеможливлює його належне вивчення та оцінку при підготовці до судових дебатів.
Згідно зі ст. 77 ГПК господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні.
У відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, зокрема сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Колегія суддів, порадившись, ухвалила клопотання ПП «Інтеркомсервіс+» відхилити з огляду на те, що таке є немотивованим, оскільки останній мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, проте, всупереч вищенаведеним нормам процесуального права, своїм правом не скористався.
Представник третьої особи-2 -ТзОВ «Інтерном-Сервіс» в судовому засіданні проти доводів, наведених скаржником, заперечив та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Третя особа -3 Державна екологічна інспекція у Львівській області в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Представник прокуратури в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ч.1 ст. 113 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ч.1 ст. 113 ГПК України, чинної на момент подання заяви про перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2007 р. за нововиявленими обставинами).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: 1- їх існування на час розгляду справи, 2- що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, 3- істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належним чином.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту), зокрема не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається з поданої заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, прокурор, як на нововиявлену обставину покликається на лист РВ ФДМУ у Львівській області за № 10-11-06235 від 27.10.2011р., у якому повідомлялось про те, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про відходи", Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий, а також в інших випадках, передбачених законом. Залізоцинковмісні шлами, які були накопичені за період функціонування ДП "Сокальський завод хімічного волокна" в процесі перетворення останнього у відкрите акціонерне товариство не увійшли до його статутного капіталу і залишились у державній власності.
Прокурор зазначає, що згідно Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12)
відчуження майна, що перебуває у державній власності здійснюється шляхом його приватизації. Державну політику в сфері приватизації здійснює Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Відповідно до "Положення про управління майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом ФДМУ та Мінекономіки №908/68 від 19.05.1999 року (z0414-99)
, управління майном, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу господарського товариство, здійснює відповідний орган приватизації.
Наказом ФДМУ від 07.06.2001 № 990 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, включено об'єкт - залізоцинковмісні шлами, що знаходяться на балансі ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" (м. Сокаль, вул.Яворницького, 105). Регіональним відділенням на виконання даного наказу прийнято рішення (наказ № 617 від 14.06.2001року) про приватизацію цього об'єкта шляхом продажу на аукціоні. Інформацію про продаж на аукціоні шламів ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" опубліковано у газеті "За вільну Україну" №114 від 12-13.10.2001 та в офіційному виданні ФДМУ "Відомості приватизації"№ 40 від 17.10.2001. Аукціон проводився через 30 календарних днів після публікації інформації у газеті "Відомості приватизації" у філії "Львівський аукціонний центр"ДАК "НМАЦ". Однак даний аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв покупців.
Таким чином, прокурор у вказаній заяві звертає увагу на те, що РВ ФДМУ по Львівській області не завершений процес приватизації залізоцинковмісних шламів.
Як видно з матеріалів справи, приймаючи вищезазначене рішення в частині визнання за ПП "Бізнес-СВ" права власності на залізоцинковмісні відходи, місцевий господарський суд з посиланням на статті 316, 317, 328 ЦК України виходив з того, що ПП "Бізнес-СВ" набуло право власності на підставі укладеного між ним та ТОВ "Інтерком-Сервіс" договором купівлі-продажу від 25.12.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого під № 5153, відповідно до п. 1.1. якого позивач у справі набув у власність три шламонакопичувачі із залізоцинковмісними відходами виробництва хімзаводу, що знаходяться по вул. Яворницького, 105 у м. Сокаль, Львівської області на території колишнього ДП "Каскад" ВАТ "Сокальський завод хімволокна", які містять залізоцинкові відходи виробництва хімзаводу. Відповідно до 11.1. договору покупцеві -ПП «Бізнес СВ» відомо, що в придбаних шламонакопичувачах знаходяться відходи виробництва хімзаводу, які повинні бути утилізовані.
З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що викладені у вищезазначеному листі РВ ФДМУ по Львівській області обставини не спростовують того факту, що ПП «Бізнес-СВ» набуло право власності на залізоцинкові відходи на підставі укладеного 25.12.2009р. договору купівлі-продажу, який станом на момент розгляду заяви прокурора є чинним.
Окрім того, виходячи з вищенаведених норм права, суд апеляційної інстанції вважає, що лист РВ ФДМУ по Львівській області від 27.10.2011р. № 10-11-06235 не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України (1798-12)
.
Також слід зазначити, що наведена у листі інформація нічим не підтверджується. Зокрема заявником не надано доказів, того, що станом на момент укладення договору купівлі-продажу відходів, останні перебували у державній власності чи перебувають зараз, оскільки з долучених представником прокуратури Львівської області до матеріалів апеляційного провадження копій архівних документів стосовно майна, яке увійшло до статутного капіталу ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» не вбачається, що спірні відходи не увійшли до статутного фонду товариства.
Беручи до уваги наведене та аналізуючи вищенаведені норми права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що обставини, на які покликається заступник прокурора Львівської області, як на нововиявлені, не є такими в розумінні ст. 112 ГПК України (1798-12)
, а тому місцевим господарським судом правомірно залишено рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд прийняв ухвалу з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року у справі № 5015/7253/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12)
.
3. Справу передати на розгляд до господарського суду Львівської області.
|
Головуючий суддя
судді
|
Кравчук Н.М.
Гнатюк Г.М.
Данко Л.С.
|