Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням від 19.09.2008 господарського суду Автономної Республіки Крим в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 24.11.2008 Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2008 скасовано. Позовні вимоги задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу № 16 від 03.10.2006 укладений ПП "Кварта ДН" та ЗАТ "Агрофірма "Крим".

Визнано за ПП "Кварта ДН" право власності на нежитлові будови, які складаються з: літер "К" - основне, загальною площею 925,2 кв.м., літер "З" -основне, загальною площею 230,8 кв.м, літер "Л" - основне, загальною площею 524,4 кв.м, літер "М" - основне, загальною площею 91,4 кв.м, літер "Н" - будова, загальною площею 9,0 кв.м, літер "Е"- туалет, загальною площею 7,2 кв.м та знаходяться за адресою: м.Сімферополь, пров.Лавандовий,2/6.

Постанова мотивована тим, що відповідно ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Сторонами за договором зобов?язання в частині сплати предмету договору і передачі майна виконано, однак ЗАТ "Агрофірма Крим" ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "СНС-ЛТД"звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить постанову скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити в силі посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, зокрема, ст. 89 Господарського кодексу України, ст.ст. 215, 220 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарським судом встановлено, що 15.09.2006 ЗАТ "Агрофірма Крим" та ПП "Кварта ДН" уклали договір № 16 купівлі –продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого, ПП "Кварта ДН" придбав у ЗАТ "Агрофірма Крим" нежитлові будівлі за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2/6, та належить ЗАТ "Агрофірма "Крим" на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 29.07.1999.

Пунктом п. 1.3 договору сторони передбачили, що право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна переходить до ПП "Кварта ДН" з моменту підписання акту приймання - передачі векселя від покупця продавцю.

Господарським судом також встановлено, що свої забов?язання стосовно оплати предмету договору і передачі майна сторонами за договором виконано у повному обсязі.

За ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Дана стаття встановлює виключний перелік договорів купівлі-продажу, які укладаються в письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець забовязався повідомити продавця не менш як за 7 днів про нотаріальне посвідчення угоди.

Відповідно до п.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

Таким чином, важливим в даному випадку для вирішення спору є те, чи дійсно був наявний факт ухилення однієї з сторін від нотарільного посвідчення даного договору купівлі - продажу, а в даному випадку відповідача (продавця ).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ухвалами господарського суду від 11.08.2008 та 02.09.2008 позивача було зобов?язано надати докази неявки відповідача в нотаріальну контору, докази призначення 10.10.2006 о 12 год 00 хв. нотаріусом у м. Сімферополі по вул. Жуковського, 1, нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу. Однак, вказаних доказів позивачем господарському суду не надано.

За змістом ч.3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, за ч.1 ст. 210 Цивільного кодексу України такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

Однак, чинним Цивільним кодексом України (435-15) не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію.

Таким чином, господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що у сторін за договором взагалі не було наміру нотаріально оформляти вказаний договір, у відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки, позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач намагався ухилитися від нотаріального посвідчення даного договору.

До того ж, господарським судом також встановлено, що ТОВ "СНС-ЛТД" є співвласником разом з ЗАТ "Агрофірма Крим" об'єкту нерухомості, розташованого у м. Сімферополь, пр. Лавандовий, 2/6.

Відповідно до ст. 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Однак, відповідно до ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Відповідачем не надано господарському суду доказів у підтвердження того, що ним повідомлено співвласника про намір продати свою частку об'єкту нерухомості за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2/6, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Севастопольським апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню, а рішення як законне та обґрунтоване, залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 - ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 24.11.2008 Севастопольського апеляційного господарського суду зі справи № 2-27/8434.1-2007 скасувати.

Рішення від 19.09.2008 господарського суду Автономної Республіки Крим з даної справи залишити без змін.