Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Демидової А.М., Міщенка П.К.,

за участю представника відповідача –Гупала Т.В. дов. №292 від 30.03.2009 року,

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Агрофірма "Провесінь" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ТОВ "Фірма "Бомат" до ВАТ "Агрофірма "Провесінь" про стягнення суми,

У серпні 2008 року ТОВ "Фірма "Бомат" звернулась до господарського суду з позовом до ВАТ "Агрофірма "Провесінь" про стягнення 42 454,20 євро( в еквіваленті 302698,40 грн. за курсом 1Є:7,13 грн.) боргу, 34 897,30 євро (в еквіваленті 248818,10 грн.) пені.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 4 вересня 2008 року було порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21 жовтня 2008 року провадження у справі припинено з підстав п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки судом було встановлено, що сторони передбачили своєю угодою підсудність справи Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Чехії.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Бомат" на ухвалу господарського суду Львівської області від 21 жовтня 2008 року задоволено. Ухвалу суду скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Львівської області.

У касаційній скарзі ВАТ "Агрофірма "Провесінь" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року, а ухвалу господарського суду Львівської області від 4 вересня 2008 року залишити без змін.

Стверджує, що судом порушено положення ст. 80 ГПК України, оскільки в договорі між сторонами має місце арбітражне застереження, відповідно до якого спори між сторонами повинні розглядатись у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Чехії.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У разі зазначення в арбітражному застереженні неіснуючого органу, за умови відсутності застереження "ad hоc", таке арбітражне застереження є таким, що не може бути виконано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 серпня 2005 року між ТОВ "Фірма "Бомат" та ВАТ "Агрофірма "Провесінь" був укладений контракт №02/05, відповідно до умов якого продавець зобов’язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Пунктами 6.1, 6.2 даного контракту сторони дійшли згоди, що всі спори, які виникнуть з даного контракту, вирішуватимуться шляхом переговорів, у разі недосягнення згоди спір вирішується в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Чехії у відповідності з порядком розгляду спорів, встановлених у цьому суді.

Наведене свідчить, що сторони хотіли визначити постійний арбітражний орган, до якого вони будуть звертатись у разі виникнення спорів.

Вбачається, що доказів існування такого органу як Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Чехії сторони не надали.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до довідки Львівської торгово-промислової палати № 19-08-9/1562 від 16 грудня 2008 року в Республіці Чехія діє Арбітражний суд при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, яка набула чинності для України з 10 січня 1961 року,

"Суд Договаривающегося Государства, если к нему поступает иск по вопросу, по которому стороны заключили соглашение, предусматриваемое настоящей статьей, должен, по просьбе одной из сторон, направить стороны в арбитраж, если не найдет, что упомянутое соглашение недействительно, утратило силу или не может быть исполнено."

Отже, вбачається, що на дійсність арбітражного застереження безпосередньо впливає можливість виконання останнього сторонами, що, в свою чергу, безпосередньо залежить від вказівки правильної назви юрисдикційного органу або арбітражної інституції, яка буде розглядати спори.

Відтак, виходячи зі змісту Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (995_070) та враховуючи положення ст. 2, 4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж та Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) вбачається, що домовленість щодо арбітражного застереження повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони.

Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що в арбітражному застереженні сторони не визначили конкретно існуючої установи, яка буде розглядати спори між сторонами договору, що свідчить про нікчемність такого застереження в цій частині, у зв'язку з чим у цій частині арбітражне застереження ніяких обов'язків для сторін не тягне.

Судами встановлено, що позивачем у справі є юридична особа Чехії, а відповідач є резидентом України.

Відповідно до положень ст. 124 ГПК України господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України, дані положення кореспондуються з положеннями ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" .

Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 ГПК України

Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у порах що виникають, зокрема, при виконанні господарських договорів.

Наведене підтверджує те, що судом апеляційної інстанції було дано правильну юридичну оцінку положенням договору в частині недійсності арбітражного застереження щодо юрисдикційного органу та, у відповідності з ч. 3 ст. 2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень та ч. 1 ст. 12 ГПК України, правильно встановлено підвідомчість даного спору господарським судам України і, відповідно, відсутність належних підстав для застосування наслідків, визначених п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року –без зміни.