Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колядко Т.М. суддів Приходько І.В., Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача: не з"явився від відповідача: не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. що мешкає у м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2012р. по справі № 11/79пд (Москаленко М.О.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що мешкає у м. Луганськ довідділу реклами Луганської міської ради м. Луганськ про визнання договору № 376 від 17.05.2007р. недійсним

Господарський суд Луганської області (суддя Москаленко М.О.) рішенням від 02.03.2012р. відмовив у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, що мешкає у м. Луганськ (далі -ФОП ОСОБА_4) до Відділу реклами Луганської міської ради м. Луганськ про визнання недійсним договору № 376 від 17.05.2007р. «Про надання в тимчасове користування та використання місць(я), для розташування спеціальних(ої) конструкцій(ії), що використовується для розміщення рекламо носіїв(ія), які(е) перебувають(є) у комунальній власності територіальної громади м. Луганська»(далі - Договір).

Рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог та неможливістю визнання договору недійсним у зв'язку з припиненням його дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення від 02.03.2012р. просить скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, заявник вважає, що господарським судом безпідставно не враховано, що спірний Договір не відповідав чинному законодавству на момент його укладення, оскільки Рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради № 115 від 13.04.2007р., про затвердження Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів визнано в судовому порядку протиправним і скасовано, оскільки суперечило Закону України «Про рекламу» (270/96-ВР) та Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 (2067-2003-п) .

Крім того, на думку заявника скарги, висновок господарського суду, що спірний Договір може бути визнан недійсним лише на майбутнє, є хибним.

Відповідач доводи апеляційної скарги вважає безпідставним, а рішення суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання сторони своїх представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши доводи апеляційної скарги не знайшла підстав для її задоволення з врахуванням наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції між відповідачем як Робочим органом та позивачем як Користувачем укладений договір № 376 від 17.05.2007 "Про надання в тимчасове користування та використання місць(я) для розташування спеціальних(ої) конструкцій(її), що використовується для розміщення рекламоносіїв(ія), які(е) перебувають(є) у комунальній власності територіальної громади м. Луганська".

Пунктом 1.1 даного Договору визначено, що відповідач згідно рішень виконкому Луганської міської ради № 142/50, 142/55, 142/54, 142/52, 142/49, 142/48 від 16.05.2007 про надання позивачеві дозволів на розміщення зовнішньої реклами передає, а позивач приймає за актом приймання-передачі (а.с. 14) в тимчасове платне користування рекламні місця, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська.

Строк дії Договору з 17.05.2007 до 17.05.2008р, доказів продовження строку сторонами суду не надано.

Згідно з п. 4.2. Договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська визначається згідно Порядку встановленому рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради і складає 11979,97 грн., в тому числі 20% 97грн. на місяць.

Вказаний розрахунок плати за договором, здійснений на підставі Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.04.2007 № 115.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14.08.2007 по справі № 2а-642/2007 Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.04.2007 № 115. визнано протиправним і скасовано.

Звертаючись з позовом ФОП ОСОБА_4 підставою визнання Договору недійсним визначив факт визнання в судовому порядку недійсним та скасування як незаконного рішення виконкому Луганської міськради №115 від 13.04.2007р.

Згідно ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 вказаного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. (ст. 59 Закона України від 21.05.1997, № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні")

Рішення виконкому №115 від 13.04.2007р., яким затверджено Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів скасовано постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14.08.2007р. по справі № 2а-642/2007.

Таким чином, рішення виконкому Луганської міськради № 115 від 13.04.2007р. є недійсним та скасовано з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду та було чинним на дату укладення спірного Договору.

Тому колегія суддів погоджується з правовою оцінкою підстав позову наданою господарським судом першої інстанції, а також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо хибності висновку суду про неможливість визнання Договору недійсним та припинення його на майбутнє.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Ця норма кореспондується із ч.2 ст. 236 ЦК України, яка передбачає, що коли за недійсним правочином права та обов"язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

З врахуванням викладеного підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 102, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що мешкає у м. Луганськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2012р. у справі № 11/79пд залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Надрук.: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Дон. обл.