727/6878/17 Про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку пенсії особі, яка працювала у податковій міліції - 10.04.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (головуючий суддя Сапальова Т.В., судді: Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б.) у справі №727/6878/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку пенсії,

У липні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (надалі - відповідач, Головне УПФ), в якому просив:

- зобов'язати Головне УПФ включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення в сумі 10698,27 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 23484,78 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 19536,78 грн.;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії із врахуванням при розрахунку індексації грошового забезпечення в сумі 10698,27 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 23484,78 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 19536,78 грн. з дати її призначення.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, хоча позивач отримував їх за останні 24 місяця перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 16 травня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації (з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року про виправлення описки).

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 15 травня 2017 року наказом в.о. начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області № 52-0 ОСОБА_1 був звільнений з податкової міліції через хворобу.

З 16 травня 2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії. Пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) (надалі - Закон № 2262-XII (2262-12) ), яка розрахована з грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за високі досягнення у праці, щомісячної премії.

Відповідно до довідки ГУ ДФС в Чернівецькій області про додаткові види грошового забезпечення за №260/М від 7 червня 2017 року позивачу в період з 1 квітня 2015 року по 15 травня 2017 року, серед іншого, також нарахована: індексація в сумі 10698,27 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 23484,78 грн., матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 19536,78 грн. З вищенаведених сум було утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

13 червня 2017 року позивач звернувся із заявою до Головного УПФ про включення йому до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, індексації в сумі 10698,27 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 23484,78 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 19536,78 грн. та проведення перерахунку пенсії з урахуванням зазначених сум з дати її призначення.

Листом від 26 червня 2017 року за №169/М-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовлено ОСОБА_1 у включенні зазначених вище сум для проведення перерахунку пенсії з посиланням на відсутність підстав, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства. Окрім того, відповідач вказав, що провести перерахунок пенсії позивача на підстав грошових документів, поданих безпосередньо пенсіонером або будь-якою іншою особою, підстав немає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови Головного УПФ, оскільки індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на соціально-побутові потреби є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення і не передбачені частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, що виключає їх врахування при призначенні пенсії.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, вказав, що отримані позивачем виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація оплати праці) є складовими грошового забезпечення особи, на які нараховані та сплачені страхові внески на державне соціальне страхування, а тому повинні бути включені для визначення розміру пенсії. При цьому суд керувався висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ (2011-12) ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ (2262-12) , який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ (2017-14) ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ (1282-12) ).

Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII (2011-12) або Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу №638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 3 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ (2262-12) та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ (2011-12) , яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ (2017-14) , Закону № 1282-ХІІ (1282-12) , та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині зобов'язання Головного УПФ включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в частині відсутності підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі постанови суду першої інстанції в цій частині.

Натомість, рішення апеляційного суду про задоволення позову в частині зобов'язання Головного УПФ включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення, є правильним, а тому в цій частині його слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 350, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року у справі №727/6878/17 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 16 травня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, залишивши в силі постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2017 року про відмову в задоволенні позову в цій частині вимог.