ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2009 р.
№ 20/122
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року у справі № 20/122 Господарського суду Донецької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, Донецька область, до Приватного підприємця ОСОБА_1, Донецька область, про стягнення 12 562,98 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явилися;
відповідача -не з'явилися;
встановив:
У травні 2008 року позивач -Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 562,98 грн.
Вказував, що 24 липня 2001 року між ним (постачальником) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживачем) укладено договір № 117 на користування електричною енергією, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати електроенергію в порядку та строки передбачені договором.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у травні 2006 року під час перевірки об'єкту відповідача уповноваженими представниками ВАТ "Донецькобленерго" виявлено порушення споживачем Правил користування електричною енергією, що полягало у самовільному приєднанні об'єкту відповідача до його електричних мереж про що складено акти порушень Правил користування електричною енергією № 000523АА від 4 травня 2006 року на загальну суму 12 562,98 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, позивач просив стягнути з відповідачів 12 562,98 грн. вартості недоврахованої електричної енергії та судові витрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22 липня 2008 року (суддя Донець О.Є.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 12 562,98 грн. недоврахованої електричної енергії, 125,63 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване посиланнями на доведення порушень відповідачем Правил користування електричною енергією та виникнення у останнього обв'язку оплатити вартість недоврахованої електричної енергії.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року (колегія суддів у складі: Стойка О.В. -головуючий, Діброви Г.І., Шевкова Т.А.) рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
Постанова мотивована посиланнями на неналежне оформлення акту про порушення "Правил користування електричною енергією" від 4 травня 2006 року № 000523 та на неправильне застосування положень п. 1.2.8, 1.2.9, 2.8, 2.9 Методики обчислення обсягу електричної енергії і, як наслідок, порушення порядку притягнення до відповідальності за самовільне підключення до об'єктів електроенергетики.
У касаційній скарзі ВАТ "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ч. 4 ст. 105 ГПК України, п. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 778 ЦК України, -просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 липня 2001 року між ВАТ "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж (постачальником) та ПП ОСОБА_1 (споживачем) укладено договір № 117 на користування електричною енергією, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати електроенергію в порядку та строки передбачені договором.
З матеріалів справи вбачається і судами встановлено, що 4 травня 2006 року представниками позивача було складено акт № 000523 про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року, яке виявилось у самовільному приєднанні прихованої електричної проводки до засобу обліку. Даний протокол був підписаний відповідачем без застережень.
Як встановлено судами, розрахунок кількості недоврахованої електроенергії по акту № 000523 обчислювався позивачем на підставі Методики затвердженої Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 і згідно рішення комісії від 6 лютого 2008 року, що викладено в протоколі № 000523АА від 6 лютого 2008 року. В результаті такого розрахунку кількість недоврахованої електроенергії склала 46 354 кВт та мала бути сплачена позивачем в сумі 12 562,98 грн., на підставі рахунку від 6 лютого 2008 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Всупереч зазначеним вимогам закону позивач не довів правильності зробленого ним розрахунку кількості недоврахованої електроенергії по акту № 000523 від 4 травня 2006 року, спожитої ПП ОСОБА_1 і не надав суду переконливих доказів щодо обгрунтованості застосування ним під час здійснення вказаного розрахунку Методики обчислення обсягу електричної енергії, а саме: не встановлено технічних параметрів самовільного приєднання до електричних мереж позивача та не вказано про наявність чи відсутність порушення схеми обліку.
Відповідно до п. 6.41. Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що акт № 000523 від 4 травня 2006 року не можна вважати належним доказом порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, оскільки, по-перше -він не містить посилань на зміст конкретного правопорушення, визначеного Правилами КЕЕ, а по-друге -акт не містить вихідних даних, на підставі яких можна розрахувати об'єм недоврахованої електричної енергії.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам чинного законодавства та грунтуються на матеріалах справи.
Посилання касаційної скарги на неправомірність висновків судів щодо залишення поза увагою акту № 000523 від 4 травня 2006 року та виписаного рахунку на підставі рішення комісії від 6 лютого 2008 року не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено апеляційним судом, зазначений рахунок не відповідає вимогам пунктів 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією з тих підстав, що останній направлено відповідачу 5 травня 2006 року, тобто до прийняття рішення на засіданні комісії позивача.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Інші доводи наведені у касаційній скарзі зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. - 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року у справі № 20/122 залишити без змін.
Головуючий:
Н. Дунаєвська
Судді:
І. Волік
Н. Мележик