Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-суддіДубник О.П.

суддівСкрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретаріГуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс технохім"б/н від 20.02.2012 року (вх. № 421 від 23.02.2012 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року

у справі № 5015/7165/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон Груп", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс технохім", м. Львів

про стягнення 23747,48 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача Кошеваров О.П. директор (протокол №1 від 07.09.2007 року).

Фіксування технічного процесу здійснювалося за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України (1798-12) ).

Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 13.03.2012 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року (суддя Козак І.Б.) задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон Груп"(надалі ТОВ "Карбон Груп") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс технохім"(надалі ТОВ "Фенікс технохім", апелянт, скаржник) та стягнено з останнього на користь позивача 23747,48 грн. боргу за продукцію та 1411 грн. в відшкодування витрат по сплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Фенікс технохім"оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, не доведено обставини, які мають значення для справи, грубо порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано фактичні обставини справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування наведених підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт зазначає, що позивачем порушено умови договору купівлі-продажу (надалі Договір), оскільки не надано відповідачу всіх належних за Договором супровідних документів, маркування продукції не відповідало вимогам чинного законодавства України, відсутні етикетки. Окрім цього, відповідач вказує на неналежну якість продукції, отриманої на підставі договору від 25.03.2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон Груп"у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вимоги та доводи апеляційної скарги є незаконними та необґрунтованими. Позивач зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву у даній справі, визнав факт поставки ТОВ "Карбон Груп"товару. Вказує, що факт отримання ТОВ "Фенікс технохім"товару підтверджується відмітками на видаткових накладних. Також, позивач зазначає, що відповідач частково оплатив 59802,50 грн., а 26.11.2009 року здійснив повернення товару на суму 50921,47 грн. У звязку з цим заборгованість апелянта становить 23747,48 грн. Окрім цього, ТОВ "Карбон Груп" зазначає, що доводи апелянта щодо поставки товару неналежної якості не є предметом розгляду існуючого спору.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року у цій справі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду в цій справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з позовної заяви, заяви про зменшення позовних вимог, ТОВ "Карбон Груп"просить стягнути з ТОВ "Фенікс технохім" 23747,48 грн. боргу, що виник на підставі договору купівлі-продажу товару від 25.03.2009 року, відповідно до якого Продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність Покупця (відповідача), а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.1.1. під "товаром"в рамках цього Договору, вважається продукція згідно Специфікації. Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна товару зазначаються у виставленому Продавцем рахунку.

Загальна вартість договору не встановлена і складається з сум накладних на отриманий Покупцем товар (п.2.1 Договору). Вартість тари, упаковки, маркування за договором включається в загальну ціну товару і повинні відповідати вимогам чинного законодавства України (п.2.2 Договору). Ціна товару та обєм вказується у Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору (п.2.3 Договору).

Датою передачі товару, відповідно до п.3.2 Договору, вважається дата вручення товару Покупцеві, що підтверджується підписанням накладної на товар. Графік та обєми відвантажень зазначені у Додатку 1, який є невідємною частиною Договору (п.3.3 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам, встановленим державними стандартами, які діють в Україні сертифікатами відповідності та/або санітарно-гігієнічними висновкам, що є невідємною частиною цього договору. У разі, якщо товар не підлягає обовязковій сертифікації в Україні, Продавець зобовязується надати відповідний лист від відповідного державного органу сертифікації.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснює покупець згідно з Інструкціями "Про порядок прийняття товару ВТП і ТНС по якості"та "Про порядок приймання ВТП і ТНС по кількості", затвердженими постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (va007400-66) та від 15.06.1965р. №П-6 (va006400-65) (п. 5.3 Договору).

Перехід права власності відбувається в момент передання товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної або поданням довіреності (п. 8.1 Договору).

Відповідно до п. 9.1.2 Договору Покупець зобовязується сплатити Продавцеві 50% від повної суми вартості товару на 21 календарний день з дати отримання товару згідно накладних. Покупець зобовязується сплатити Продавцеві 100% від повної суми вартості товару на 35 календарний день від дати отримання товару згідно накладних.

У разі доведення факту реалізації Покупцю товару неналежної якості, або такого, що немає відповідних документів, передбачених п.4.2 Договору Продавець зобовязується, за власний рахунок, здійснити обмін товару на якісний та компенсувати Покупцю всі повязані з цим збитки. (п.10.3 Договору). Пунктом 10.5 Договору передбачено, що у разі відсутності необхідних документів на товар (п.4.2 цього договору), Покупець має право не здійснювати оплату за поставлений товар до часу надання відповідних документів або повернути товар продавцю за його рахунок.

Вказаний вище Договір, виходячи з його змісту, по своїй правовій природі містить ознаки договорів купівлі-продажу та поставки, правове регулювання якого здійснюється §1, §3 глави 54 Цивільного кодексу України (435-15) , §1 глави 30 Господарського кодексу України (436-15) .

На виконання зобов'язань по даному Договору ТОВ "Карбон Груп"поставило ТОВ "Фенікс технохім"товар на загальну суму 146196,25 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. Специфікації не складено.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого, згідно видаткових накладних, товару на суму 59802,50 грн., що не заперечується сторонами по справі.

Згідно видаткових накладних №LV-0000545 та №LV-0000546 від 26.11.2009 року Відповідачем повернуто позивачу товар на суму 50921,47 грн., що не заперечується сторонами по справі.

Позивачем було виставлено відповідачу претензію № від 13.01.2012 року про сплату боргу по Договору в сумі 23747,48 грн., яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно з ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1). При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3). Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч. 7).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факту неотримання відповідачем товару по вище перелічених видаткових накладних по кількості, апелянтом в порядку передбаченому Інструкцією про порядок приймання ВТП і ТНС по кількості", затвердженій постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 (va006400-65) , як це передбачено п. 5.3 Договору, не доведено.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту отримання ним товару по вищевказаних накладних, відповідно до п. 8.1 Договору, ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України, до нього перейшло право власності на отриманий від позивача товар, однак в порушення умов Договору, норм ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 529, 692, 712 Цивільного кодексу України не проведено оплати.

Щодо заперечення апелянта про отримання ним товару по вищевказаних видаткових накладних невизначеної якості та строку придатності, як на підставу для перерахунку ціни за нього, то це не є предметом дослідження у даній справі. Сторони передбачили застосування обставин відповідно до п.5.3 Договору, Інструкції про порядок прийняття товару ВТП і ТНС по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів; СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (va007400-66) . За некомплектність документів сторони в п.10.3 Договору передбачили відповідальність у вигляді штрафу. Зустрічного позову заявлено не було. Відповідач вправі звернутись за захистом свого інтересу чи порушеного права, подаючи відповідний позов в окремому порядку.

Умовами Договору визначено (п.10.5), що в разі відсутності необхідних документів на товар (п.4.2 цього Договору) Покупець має право не здійснювати оплату за поставлений товар до часу надання відповідних документів або повернути товар продавцю за його рахунок. Позивач прийняв у відповідача певну кількість товару.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача 23747,48 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, вищевказані доводи апелянта щодо порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час дослідження апеляційним судом матеріалів справи та правильності застосування судом норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Фенікс технохім"без задоволення.

Також апелянтом за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. Фактично потрібно було сплатити 804,75 грн.

На підставі наведеного колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду повертає ТОВ "Фенікс технохім"судовий збір у розмірі 35,25 грн., як такий, що зайво сплачений за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду згідно платіжного доручення № 894 від 12.03.2012 року, оригінал якого знаходиться у цій справі, про що винесено ухвалу від 27.03.2012 року.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс технохім", про що винести ухвалу.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Повне рішення складено

29.03.2012 року