П32/2498-08-3/190 Про стягнення моральної шкоди завданої порушенням прав на товарний знак - 24.03.2009 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу багатогалузевого приватного підприємства "Пиво-безалкогольний комбінат "Такт", с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2008

зі справи № П32/2498-08-3/190

за позовом багатогалузевого приватного підприємства "Пиво-безалкогольний комбінат "Такт" (далі –Підприємство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Авілон" (далі –Товариство), м. Кіровоград,

про стягнення 10 000 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – не з'явився,

відповідача – Мицула М.С.,

Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства 10 000 грн. моральної шкоди, заподіяної йому як власнику зареєстрованої торговельної марки неправомірним використанням цієї марки відповідачем.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2008 (суддя Болгар Н.В.) у задоволенні позову відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення мотивовано відсутністю в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 (колегія суддів у складі: Голяшкін О.В. –головуючий, судді Ясир Л.О., Науменко І.М.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та позов задоволено. Постанову апеляційного суду мотивовано неправомірністю використання Товариством торговельної марки позивача, що призвело до заподіяння Підприємству моральної шкоди у вигляді неправомірного використання та приниження його ділової репутації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи змінити внаслідок її прийняття з порушенням норм процесуального права та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 2 400 000 грн. Своє прохання скаржник мотивує правомірністю збільшення на стадії апеляційного перегляду справи розміру раніше заявлених ним позовних вимог (з 10 000 грн. до 2 400 000 грн.).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до вимог статті 111-4 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- Підприємство є власником свідоцтва України від 15.06.2004 № 40781 на знак для товарів і послуг (торговельну марку) "Так" для товарів 29, 32, 33 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, у тому числі для горілки, ганусової горілки (настоянки) та горілки вишневої (т. 1, а.с. 14);

- товариство з обмеженою відповідальністю "Алікон-Маркет" (далі –ТОВ "Алікон-Маркет") на протязі лютого - серпня 2005 року здійснювало продаж у роздріб горілки "Украинская классическая "ТАК!" виробництва державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу, яку йому поставило Товариство;

- позивачем не подано доказів: завдання зазначеними діями Товариства шкоди діловій репутації Підприємства; поширення Товариством у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю Підприємства, які завдали б або могли завдати шкоди діловій репутації останнього;

- Підприємство факт приниження відповідачем його ділової репутації обґрунтовувало посиланням на те, що внаслідок неправомірного використання Товариством торговельної марки позивача від співробітництва з Підприємством відмовилося товариство з обмеженою відповідальністю "Валс" (далі –ТОВ "Валс"), з яким у 2004-2005 роках велися переговори щодо можливого використання згаданої торговельної марки;

- 09.04.2007 (до подання даного позову) Підприємством і ТОВ "Валс" укладено ліцензійний договір, за яким ТОВ "Валс" одержало від позивача невиключну ліцензію на використання торговельної марки за свідоцтвом України № 40781 (т. 1, а.с. 110-111).

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2007 зі справи № 18/212-07 за позовом Підприємства до ТОВ "Алікон-Маркет" (треті особи: Товариство, Кіровоградське державне підприємство по виробництву і маркетингу "Артеміда", державний Кіровоградський сокоекстрактовий завод) встановлено факт поставки Товариством горілки "Украинская классическая "ТАК!", етикетка якої була схожою до ступеню сплутування з зареєстрованою позивачем торговельною маркою (т.2, а.с.7-8);

- Підприємством у доповненнях до апеляційної скарги подано клопотання про збільшення розміру раніше заявлених позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди до 2 400 000 грн.

Причиною виникнення даного судового спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства коштів у відшкодування моральної шкоди Підприємства.

Факт використання Товариством зареєстрованої Підприємством торговельної марки сторонами не оспорюється.

Частиною четвертою статті 22 ГПК України встановлено право позивача збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі.

З огляду на наведене та відповідно до приписів частини третьої статті 101 ГПК України щодо меж перегляду справи суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до розгляду позовні вимоги Підприємства в збільшеному до 2 400 000 грн. розмірі.

Отже, касаційна скарга Підприємства задоволенню не підлягає.

Водночас за приписами статті 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 4 частини другої цієї статті встановлено, що для юридичної особи моральна шкода полягає у приниженні її ділової репутації.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення [протиправність діяння, факт заподіяння шкоди (у даному випадку –саме моральної), причинний зв’язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювача шкоди], тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

З огляду на наведене суд першої інстанції на підставі належної оцінки поданих сторонами доказів у їх сукупності, встановивши недоведеність позивачем факту заподіяння Товариством моральної шкоди Підприємству (в тому числі й у визначеному позивачем розмірі), дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності відмови в задоволенні відповідної позовної вимоги, тоді як суд апеляційної інстанції, не спростувавши висновків місцевого суду щодо фактичних обставин справи, не встановивши нічого нового з приводу можливого приниження ділової репутації позивача та залишивши поза увагою укладення позивачем і ТОВ "Валс" ліцензійного договору від 09.04.2007, дійшов помилкового висновку стосовно наявності підстав для задоволення позову.

При цьому апеляційний суд безпідставно виходив з факту неправомірного використання торговельної марки Підприємства, тоді як сам факт порушення прав позивача на торговельну марку не свідчить про одночасну його дискредитацію як юридичної особи-суб'єкта господарювання, а фактів, пов'язаних з приниженням Товариством ділової репутації Підприємства, попередніми судовими інстанціями не встановлено.

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції як така, що прийнята з неправильним застосуванням зазначених норм матеріального права, підлягає скасуванню відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України, а рішення місцевого господарського суду зі справи за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування підлягає залишенню в силі, оскільки воно відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам справи та прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.