Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Бірюк М.М. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГВФ-БУД"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 08.12.2011р.

у справі № 31/356

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГВФ-БУД"

про стягнення 148606,69 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2011р. № 31/356 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" задоволено.

Рішенням суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГВФ - Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 122622 грн.60 коп., 10790 грн. 79 коп. –інфляційних втрат, пеню у розмірі -10234 грн. 64 коп., три відсотка річних у розмірі - 4958 грн. 66 коп., 1 486 грн. 07 коп. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено в повному обсязі обставини справи.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про несплату вартості виконаних робіт за договором № 19 від 15.04.2010 року.

Апелянт вважає що, відповідачем оплачені виконані роботи ТОВ "СДІ Україна" за договором № 19 від 15 квітня 2010 року на загальну суму 111922 грн. 60 коп., а заборгованість складає 10700 грн. Матеріали справи містять оборотно-сальдову відомість за 01.01.2009 – 28.02.2011 рік, надану позивачем, яка підтверджує частковий розрахунок відповідача з ТОВ "СДІ Україна" за надані послуги.

Апелянт в апеляційній скарзі зауважує, що відповідно до п. 6.3 договору №19 від 15.04.2010 року виконавець зобов’язується надати замовнику сертифікат відповідностей за виконані роботи по встановленню захисної плівки по класу захисту К 4 згідно ДСТУ Б В.2.7-123-2004 (ГОСТ 30826-201) на скло багатошарове будівельного призначення. Проте на даний час ТОВ "СДІ Україна" сертифікат відповідності на виконані роботи замовнику – відповідачу не надано, в зв’язку з чим відповідач не розрахувався з позивачем в повному розмірі.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника, відповідача колегія встановила наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГВФ-БУД" (відповідач) 15 квітня 2010 року було укладено Договір №19 на виконання робіт.

Згідно з п. 1.1. договору позивач, як виконавець, зобов'язався виконати роботи по встановленню захисної плівки по класу захисту К 4, згідно ДСТУ Б В.2.7-123-2004 (ГОСТ 30826-201) скло багатошарове будівельного призначення, а відповідач, як замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи на умовах договору та відповідних додаткових угод до нього.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони узгодили, що термін виконання робіт 15 – календарних днів.

Відповідно до договору позивачем виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується Актом № С-0063 здачі прийняття робіт від 30.04.2010 року, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

В матеріалах справи є наявними засвідчені копії вищевказаних документів.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.2. договору сума договору визначається згідно розрахунків, наведених у додатку № 1, і складає - 122622,60 грн. з ПДВ, загальна площа 283,03 кв. м.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач зобов'язаний був перерахувати на поточний рахунок позивача 50% від загальної вартості робіт протягом 3-х робочих днів з дня підписання Додатку №1. Остаточну суму 50% відповідач зобов'язаний був перерахувати згідно додатку №1, протягом 3-х робочих днів, з дня підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був перерахувати кошти до 05.05.2010 року.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України (435-15) та умов договору не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку порушенням замовником термінів оплати згідно з п. 2 даного договору замовник зобов’язаний виплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми договору за кожен календарний день прострочення виконання грошових зобов’язань.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 10234,64 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем надані розрахунки стосовно 3% річних у розмірі 4958,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10790,79 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Враховуючи наявність прострочення виконання зобов’язання з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В матеріалах справи є наявними акти виконаних робіт, підписані сторонами що свідчить, що робота, виконана підрядником відповідно до договору підряду, прийнята замовником. Доказів негайного повідомлення підрядника про відступи від умов договору або інші недоліки не заявлялося.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГВФ – БУД", оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГВФ-БУД" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2011р. у справі № 31/356 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2011р. по справі № 31/356 залишити без змін.

Матеріали справи № 31/356 повернути Господарському суду м. Києва.