Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

за участю представників сторін:

позивача: Аметов С. Д. (довіреність № 155-Д від 29.12.08)

відповідача: Ісаєва Е.Е. (довіреність від 10.07.07), Абдурахманов Н.А., директор (протокол загальних зборів від 04.07.05 №2)

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2008 справа була направлена на новий розгляд (т.2, арк. 168).

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.10.2008 (суддя М.Іллічов), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року (судді І. Антонова,О. Градова, З. Маслова), в задоволенні первісних позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна об’єкта незавершеного будівництва пансіонату на 300 місць за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка відмовлено, оскільки відповідач був позбавлений можливості виконати умови п.5.1 договору у строк, встановлений даним пунктом.

Уточнені зустрічні позовні вимоги про зобов’язання Фонду майна АР Крим внести зміни до п.5.1 договору купівлі-продажу від 19.01.2001 та продовжити строки до 31.12.2009 судом задоволені. Рішення в цій частині мотивоване тим, що Миколаївська селищна рада рішенням від 26.09.2008 погодилась на перенесення строку закінчення будівництва пансіонату до 30.06.2013, а раніше від прийняття такого рішення ухилялась. Фонд майна АР Крим відмовився від розгляду пропозиції змінити строки будівництва, оскільки вони виникли після встановлення факту порушення умов договору і порушення провадження в суді.

Фонд майна АР Крим в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення. Прийняти нове рішення, яким первісний позов Фонду майна АР Крим задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що суди надали неправильну юридичну оцінку встановленим обставинам, не застосували ст. 611 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва".

Суд не надав належної оцінки тому факту, що строк завершення будівництва, встановлений договором, закінчився 31.12.2005, а рішення Миколаївської селищної ради залучено до матеріалів справи лише у жовтні 2008 року.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При повторному розгляді справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Респект-2005" здійснені всі заходи, які залежали від його волі, для виконання умов п.5.1 договору купівлі-продажу, але об’єктивно було позбавлено можливості виконати умови договору по будівництву будинку відпочинку та введенню його в експлуатацію до 2006 року.

Приймаючи це до уваги, а також згоду Миколаївської селищної ради на перенесення строку закінчення будівництва пансіонату до 30.06.2013р., надану рішенням ради від 26.09.2008, суди відмовили в вимогах про розірвання договору купівлі-продажу незавершеного будівництва і внесли зміни в цей договір.

Колегія суддів вважає, що прийняте судами рішення ухвалено без дослідження певних доказів, наявність яких обов’язкова, оскільки про них вказано в діючому законодавстві, що регулює приватизацію об’єктів незавершеного будівництва.

Ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 зі змінами передбачені умови приватизації таких об'єктів, одною з яких є встановлення строку завершення будівництва. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених в цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

При розгляді даної справи суди попередніх інстанцій цей закон не застосовували.

Детально процедура внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна виписана в однойменному Положенні, _затвердженому наказом ФДМ України від 29.10.1998 № 2041 та зареєстрованому в Мінюсті України 11 листопада 1998 р. № 717/3157 (z0717-98) . Внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених органами приватизації відбувається в особливому порядку з підписанням додаткової угоди нотаріально посвідченої у 10-денний строк з дня її підписання. У разі виникнення спірних питань рішення приймається комісією органу приватизації, склад якої та регламент роботи затверджується наказом органу приватизації (розділи 5,7).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що задоволення зустрічного позову, а саме внесення судом змін до договору купівлі-продажу державного майна, є порушенням норм матеріального права, що регулюють порядок внесення змін до цих договорів.

Судами не витребуваний і недосліджений додатковий договір, укладений за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування щодо перенесення строку здачі об’єкта, посвідчений в нотаріальній конторі у 10-денний строк з дня його підписання. Рішення комісії органу приватизації.

Суди не звернули уваги на те, що внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених органами приватизації, відбувається в особливому порядку про що Вищий господарський суд України наголошував в постанові від 10.06.2008 (т.2, арк. 168).

ТОВ "Респект-2005" не позбавлено права в судовому порядку зобов’язати Фонд майна АР Крим розглянути спірні питання на засіданні комісії, оскільки відповідно до наказу ФДМ України від 29.10.1998 № 2-41 це відноситься до його зобов’язань.

З наведеного слідує, що вдруге суди попередніх інстанцій при винесенні рішень не керувалися вимогами Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 (1953-14) зі змінами та Положенням про порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 29.10.1998. Судові рішення винесені з порушенням вимог ст.ст. 43, 111-12 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин доводи касаційної скарги є обґрунтованими.

Судові рішення, винесені з порушенням норм матеріального і процесуального права підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд.

Вдруге колегія суддів пропонує усунути допущені недоліки, об’єктивно дослідити всі обставини справи і винести обґрунтоване рішення суду, керуючись законом.

На підставі ст. ст. 111-5- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фонду майна АР Крим задовольнити частково.

Рішення господарського суду АР Крим від 15.10.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 25.11.2008 у справі № 2-12/8530.1-2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.