Донецький апеляційний господарський суд
постанова
Іменем України
|
06.03.2012 р. справа №9/122пд/2011
|
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого:
суддів
|
Бойко І.А.
Зубченко І.В., Марченко О.А.
|
|
при секретарі судового засідання
|
Лебеденко В.В.
|
|
за участю представників стороін:
|
|
|
від позивача:
|
Не з’явився
|
|
від відповідача:
|
ОСОБА_5 –представник (довіреність № 83 від 06.02.2012 р.)
|
|
розглянувши апеляційну скаргу
|
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м.Луганськ
|
|
на рішення господарського суду
|
Луганської області
|
|
у справі
|
№ 9/122пд/2011 (суддя Ворожцов А.Г.)
|
|
за позовом
|
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс"м.Луганськ
|
|
до
|
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м.Луганськ
|
|
про
|
зобов’язання укласти договір та стягнення заборгованості в сумі 20147,70грн.
|
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2011 р. об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГлобусСервіс"м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м.Луганськ про зобов’язання укласти договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя та стягнення 20147грн.70коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. позовні вимоги . об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГлобусСервіс" м.Луганськ до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м.Луганськ про зобов’язання укласти договір про участь в утриманні будинку та прибудинкової території та стягнення 20147грн.70коп. були задоволені у повному обсязі.
Рішення мотивоване тим, що відповідач є власником 2-х нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1, а, отже останній повинен укласти договір на утримання будинку та прибудинкової території та нести витрати на утримання будинку та прибудинкової території у період з 01.02.2007р. по 30.06.2011р.
Відповідач, фізична особа –підприємець ОСОБА_6, з прийнятим рішенням не згодна, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідності виводів, викладених в рішенні, фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує на той факт, що позивачем не приведено ні яких доказів про розмір тарифів за період з 2007р. по 24.04.2009р; не надано доказів того, що будь-які послуги або роботи надавалися взагалі та пред’являлися відповідачу. Зазначає, що в матеріалах справи містяться два екземпляри договору різного змісту, проте у тексті рішення відсутні будь-які відомості про те, які саме умови договору запропоновані позивачем. Проект договору не було направлено за місцезнаходженням відповідача.
Скаржник, наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Луганської області скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою від 18.01.2012 р. Донецьким апеляційним господарським судом (головуючий суддя Мартюхіна Н.О.) було відновлено строк на апеляційне оскарження та порушено апеляційне провадження.
В результаті повторного автоматичного розподілу справ справу № 9/122пд/2011 передано на розгляд головуючому судді Бойко І.А.
Позивач в судове засідання Донецького апеляційного господарського суду 06.03.2012 р. не з’явився, але надіслав на адресу Донецького апеляційного господарського суду відзив, в якому вважає викладені в апеляційній скарзі обставини необгрунтованими, та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши доводи скаржника, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, фізична особа –підприємець ОСОБА_6 є власником 2-х нежитлових приміщень: площею 157,90 кв. м. (на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.98) та площею 343,0 кв. м. (на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.99), що розташовані у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1.
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус –Сервіс"створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до положень статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс" позивач має право надавати власникам житлових та нежитлових приміщень будинку житлово-комунальні послуги, а власники цих приміщень мають сплачувати отримані послуги.
Позивач стверджує, що у період з 01.02.07 по 30.06.11 відповідачу були надані послуги з утримання та ремонту неподільного майна та відповідної частки загального майна в сумі 26547,70грн., однак ці послуги були сплачені останнім частково на загальну суму 6,4 тис. грн.
Також, позивач зазначає, що відповідачу пропонувалось укласти з позивачем договір про участь в утриманні будинку та прибудинкової території, проект якого був направлений листом № 17 від 16.04.11р., однак підприємець такий договір не підписав та на адресу позивача не повернув.
З приводу зазначеного позивач звернувся до суду з вимогою про зобов’язання відповідача укласти договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управління та стягнути заборгованість по обов’язковим платежам на утримання будинку та прибуденкової території в сумі 20147,70грн.
Проте такі вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступні обставини:
Як встановлено судом першої інстанції відповідач є власником 2-х нежитлових приміщень загальною площею 500,9 кв. м.: площею 157,90 кв. м. (на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.98) та площею 343,0 кв. м. (на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.99) у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1. Власники квартир вказаного будинку утворили Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс" та 07.07.06р. зареєстрували об’єднання як юридичну особу у виконкомі Луганської міськради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.
Рішенням Луганського виконкому № 36 від 12.02.07р. вказаний будинок був переданий на баланс позивача, 1-го березня 2007 року укладений акт приймання-передачі житлового будинку з балансу ДП "П.Дуссман-Україна" на баланс об’єднання.
Відповідно до положень статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс" позивач має право надавати власникам житлових та нежитлових приміщень будинку житлово-комунальні послуги, а власники цих приміщень мають сплачувати отримані послуги.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням загальних зборів об’єднання від 24.04.09р. були затверджені тарифи щодо квартирної плати для власників житлових і дольової участі в утриманні будинку для нежитлових приміщень, які відповідають тарифам, встановленим рішенням виконкому Луганської міськради від 12.05.08 № 127.
Позивач у позові зазначає, що з 01.02.07р. по 30.06.11р. відповідачу були надані послуги з утримання та ремонту неподільного майна та відповідної частки загального майна в сумі 26547,70 грн., однак ці послуги були сплачені останнім частково двома платежами: 03.03.08 на суму 5 тис. грн. та 03.12.09 на суму 1,4 тис. грн.
У подальшому відповідач ухилявся від оплати вартості послуг з утримання будинку, станом на час звернення з цим позовом до суду за ним обліковується заборгованість в сумі 20147,70 грн.
Пунктом 2.5 Статуту передбачене право об’єднання вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом та статутом об’єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" до компетенції правління відноситься, крім іншого, відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.
Згідно зі списком членів об’єднання співвласників ОСББ "Глобус-Сервіс" відповідач є членом об’єднання, а відповідно до п. 11.3 статуту об’єднання член об’єднання зобов’язаний крім іншого своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
Згідно з протоколом № 6 зборів правління об’єднання від 15.10.10р., відповідач відмовився від сплати витрат, пов’язаних з утримання будинку.
Частиною 6 статті 13 Закону про ОСББ передбачене право об’єднання у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання звертатися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Крім викладеного, право позивача щодо звернення з цією вимогою передбачене й ч. 8 ст. 22 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будудинку".
Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи також не містять доказів висування до фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 вимоги про оплату отриманих послуг в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України.
Тобто, дослідивши матеріали справи, колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду встановлено, що останні не містять належних та допустимих доказів надання послуг з утримання будинку та прибуденкової території та доказів висування вимоги до відповідача про оплату таких послуг, оскільки з доданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу накладних не вбачається, при виконанні робіт у будинку за якою саме адресою вони використовувались, а акти прийомки виконаних робітбули укладені у період, в який між сторонами не існувало договірних відносин.
З огляду на викладене рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. в частині стягнення заборгованості в розмірі 20147,70грн. підлягає скасуванню, у зв’язку з не доведенням факту надання послуг та висування вимоги про сплату таких послуг.
Клопотання скаржника про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01.02.2007р. по 01.08.2009р., судом апеляційної інстанції до уваги не приймається з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині з інших підстав.
Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.1 статуту ОСББ "Глобус-Сервіс" метою створення об’єднання є забезпечення захисту прав його членів відповідно до п. 11.1 цього статуту та дотримання ними обов’язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Позивач в силу вимог Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14)
є управителем юридичної особи, який здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно до приписів ст. 13 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.
У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою укладається окремий договір.
Відповідно до п. 2.1 статуту ОСББ "Глобус-Сервіс" метою створення об’єднання є забезпечення захисту прав його членів відповідно до п. 11.1 цього статуту та дотримання ними обов’язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Пунктом 8.1 статуту позивача передбачене його право укладати договори з кожним власником житлового чи нежитлового приміщення на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції обов’язок відповідача укласти спірний договір з позивачем передбачений як положеннями статуту ОСББ "Глобус-Сервіс", так і Законом України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14)
.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що листом № 17 від 16.04.2011р. позивачем було направлено відповідачу на адресу АДРЕСА_1 договір про участь в утриманні будинку та прибудинкової території з додатком до договору у двох екземплярах.
Проте, як видно з матеріалів справи та не спростовано сторонами спірний договір з додатком зі сторони відповідача не підписаний та на адресу позивача відповідачем не повернений, у зв’язку з чим останній просить зобов’язати відповідача укласти договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя.
Згідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до приписів ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду. При укладанні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Стаття 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" містить перелік істотних умов договору, як то: найменування сторін, вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, строк дії договору, дата і місце укладання договору тощо.
За загальним правилом проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін, у разі якщо його викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Приписами ст. 181 ГК України визначений порядок та строк укладання договорів, а саме сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до частини першої ст. 181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні.
Згідно ст. 187 ГК України, спори що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб –підприємців та відмітки Обласного адресного бюро в Луганській області юридичною адресою та місцем реєстрації з 23.01.2003р. ОСОБА_6 є АДРЕСА_2.
Статетю 51 Цивільного кодексу України (435-15)
встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач спірний проект договору з супровідним листом № 17 від 16.04.2007р. за юридичною адресою, місцем реєстрації та знаходження відповідача не направлявся та відповідачем не отримувався.
Доказів отримання спірного договору відповідачем матеріали справи взагалі не містять.
Крім того, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що матеріали справи містять два різних за змістом договори про участь в утриманні будинку та прибуденкової території № 58-04/10, проте який саме з цих договорів було направлено відповідачу з матеріалів справи не вбачається та судом першої інстанції не встановлено. Крім того, судом першої інстанції не зазначено, який саме з цих договорів відповідач зобов’язаний укласти з позивачем та зміст такого договору.
Тобто, наведені обставини підтверджують, що відповідачем дійсно будь-який із запропонованих позивачем проектів договорів не отримувався та умови договорів взагалі не розглядалися, згода чи розбіжності до умов спірних договорів не могли бути досягнуті між сторонами.
З огляду на вказане суд приходить до висновку, що належним чином оформленого проекту спірного договору позивачем надіслано відповідачу не було.
Кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Право на звернення до господарського суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів передбачено статтею 1 Господарського процесуального кодексу України. Реалізуючи своє право, особа звертається до господарського суду з позовними вимогами, в яких має бути визначено предмет поданого позову, як спосіб захисту порушеного права чи інтересу, та підстави позову, тобто, факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
З урахуванням встановлених обставин справи та вимог статті 1 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано загального порядку укладання господарських договорів який передбачений ст. 181 ГК України. Отже, на час звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідачем цивільне право позивача на укладання спірного договору будь-яким чином не порушувалось та не оспорювалось.
Таким чином, позов в цій частині заявлено передчасно без належного встановлення факту порушення прав позивача. З огляду на вище викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. у справі №9/122пд/2011 не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору та не відповідає нормам матеріального права України, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду .
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс".
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. у справі №9/122пд/2011 –задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. у справі №9/122пд/2011- скасувати.
У задоволенні позовних вимог Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс", м. Луганськ до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ про зобов’язання укласти договір та стягнення 20147,70грн. –відмовити повністю.
Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс", м. Луганськ на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ судовий збір в розмірі 1342,25грн.
Зобов’язати господарський суд Луганської області видати наказ відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
|
Головуючий
Судді:
|
І.А. Бойко
І.В. Зубченко
О.А. Марченко
|
Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –господарському суду