Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

ліквідатор Колошин В.П.: паспорт серії НОМЕР_1 від 31.08.98 (був присутнім в судовому засіданні 23 лютого 2012 року); ОСОБА_2, представник, нотаріально-посвідчена довіреність № б/н від 15.12.10;

інші учасники процесу у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012 року у справі № Б3/173-10

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промисловий центр "Гарант", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012 року (суддя Юзіков С.Г.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, ліквідовано юридичну особу Фізичну особу –суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5; визнано погашеними вимоги ОСОБА_6 в розмірі 795 643, 90 грн. (І черга); Управління Пенсійного фонду України в АНД районі м. Дніпропетровська в розмірі 1 054, 10 грн. (ІІ черга); Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 647 952, 19 грн. (ІІІ черга); Державної податкової інспекції у АНД районі м. Дніпропетровська в розмірі 199, 52 грн. (IV черга); Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промисловий центр "Гарант" в розмірі 427 321, 00 грн., Амур –Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського управління юстиції в розмірі 63, 24 грн., Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 125, 00 грн., ОСОБА_6 в розмірі 125, 00 грн. (V черга); припинено повноваження ліквідатора Фізичної особи–суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 арбітражного керуючого Колошина В.П.; провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою кредитором Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" подано апеляційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи просить скасувати ухвалу господарського суду від 17 січня 2012 року, відновити провадження у справі про банкрутство Фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, справу № Б3/173-10 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Скаржник не погоджується із затвердженим господарським судом ліквідаційним балансом та звітом ліквідатора банкрута Колошиним В.П. Стверджує, що ліквідатором Фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 Колошиним В.П. звіт, який затверджений господарським судом, складено з грубим порушенням, оскільки кошти отримані від реалізації заставного майна яке знаходилося в забезпеченні Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" направлені на часткове задоволення вимог кредиторів першої черги –ОСОБА_6 в розмірі 104 356, 10 грн., що суперечить абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в якому зазначено, що майно боржника, яке є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується винятково для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Ліквідатор арбітражний керуючий Колошин В.П. проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" без задоволення.

В судовому засіданні 23 лютого 2012 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 11 березня 2012 року.

23 лютого 2012 року розгляд справи відкладався до 06 березня 2012 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора арбітражного керуючого Колошина В.П. та його представника судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 порушено господарським судом Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно промисловий центр Гарант", м. Дніпропетровськ на підставі ст.ст. 47- 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Постановою від 18 листопада 2010 року господарський суд Дніпропетровської області визнав фізичну особу –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 18 листопада 2011 року, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Колошина В.П., якого зобов’язав проводити заходи ліквідаційної процедури, згідно з вимогами ст.ст. 22- 32, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.61).

03 грудня 2010 року в газеті "Голос України" №228 (4978) опубліковано оголошення про визнання фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі (т.1 а.с.71).

16 листопада 2011 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора з додатками (т.2 а.с.115), а 12 лютого 2011 року –уточнений звіт ліквідатора (т.3 а.с.12).

В ході ліквідаційної процедури, як свідчать матеріали справи, були виявлені кредитори банкрута, серед яких, значиться ОСОБА_6 з грошовими вимогами в розмірі 1 000 000 грн. (І черга), Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" з грошовими вимогами в розмірі 699 051, 87 грн. (ІІІ черга), які забезпечені іпотечним договором №1371 -016/Z фквіn -08 від 24 липня 2008 року, згідно якого предметом іпотеки є домоволодіння, що належить фізичній особі –підприємцю ОСОБА_5 і розташоване за адресою АДРЕСА_1

Саме вказаний будинок було включено до ліквідаційної маси і 31 жовтня 2011 року відбулася реалізація майна боржника на прилюдних торгах.

В результаті проведених торгів між ліквідатором арбітражним керуючим Колошиним В.П. та переможцем торгів ОСОБА_6 укладено договори купівлі –продажу житлового будинку та земельної ділянки від 07 листопада 2011 року, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстрові №№ 3590, 3591).

В результаті реалізації майна банкрута було задоволено частково вимоги кредитора першої черги ОСОБА_6 в розмірі 204 356, 10 грн.

Грошові кошти за придбаний об’єкт нерухомості покупцем не сплачувалися, ліквідатор на підставі заяви ОСОБА_6 провів залік зустрічних вимог ОСОБА_6 до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 (т.3 а.с.18).

Як зазначив ліквідатор в звіті будь –яке інше майно, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредиторів, у боржника відсутнє, у зв’язку з чим решта вимог кредиторів залишилася непогашеною.

Положення ст. 53 Цивільного кодексу України передбачають, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом. Такий порядок передбачений, зокрема, ст.ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положення ст.47 Закону про банкрутство встановлюють особливості щодо порядку порушення справи про банкрутство громадянина –підприємця. Виходячи з положень цієї статті обов’язковим є також дотримання загальних умов при зверненні із заявою про порушення провадження справи про банкрутство, визначених нормами ч.3 ст. 6 Закону про банкрутство: щодо безспірності кредиторських вимог саме до громадянина –підприємця, щодо якого порушується справа про банкрутство, розміру цих вимог –не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, та незадоволення цих вимог більше ніж протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Дотримання вказаних умов (як спеціальних, так і загальних) є обов’язковим, відповідно до Закону про банкрутство (2343-12) , при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство громадянина –підприємця, які складають предмет спору у відповідній справі про банкрутство. Перевірка та оцінка на предмет підтвердженності відповідних обставин належними доказами у справі, враховуючи особливості провадження у справі, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство громадянина –підприємця згідно ст.ст.47, 48 Закону про банкрутство та відсутність підготовчого засідання у справі, як це передбачено нормами ч.4 ст. 11 Закону про банкрутство, здійснюється у судовому засіданні, коли вирішується питання про визнання громадянина –підприємця банкрутом.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення апеляційного провадження з перегляду по суті ухвали господарського суду у даній справі (з метою його порушення) відбулося вперше.

Отже, судова колегія в межах повноважень наданих апеляційній інстанції згідно ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правомірність порушення господарським судом даної справи.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Отже, суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація –припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Матеріали справи свідчать, що заява ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно промисловий центр Гарант" щодо необхідності порушення відносно фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 справи про банкрутство обґрунтована неналежним виконанням останньою умов договору купівлі –продажу обладнання від 19 листопада 2009 року, у зв’язку з чим вексель НОМЕР_2 на суму 427 000 грн. не був оплачений боржником, внаслідок чого вчинений виконавчий напис нотаріуса від 02 липня 2010 року про стягнення з боржника на користь кредитора 427 000 грн. боргу.

05 липня 2010 року Амур –Ніжньодніпровським відділом ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса (т.1 а.с.41).

Порушивши провадження у справі суд першої інстанції не зобов’язав кредитора надати довідку про наявність грошових коштів на рахунках боржника, відомості про майновий стан боржника, довідку про загальну суму заборгованості перед кредиторами.

Оригінал векселя НОМЕР_2 від 29 травня 2010 року, на підставі якого у боржника виникли зобов’язання перед кредитором, до матеріалів справи не долучено.

Фінансово –майновий стан боржника є предметом дослідження в судовому засіданні, а тому при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарський суд в обов’язковому порядку повинен встановити його фінансову неплатоспроможність, тобто з’ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених визнаних судом грошових вимог кредиторів, перевищення грошових зобов’язань боржника над його майном (пасиву над активом) та те, що фінансовий стан боржника не дозволяє йому відновити свою неплатоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів за рахунок майна боржника.

З матеріалів справи не вбачається, в якому стані на час порушення справи, знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №446 вчиненого приватним нотаріусом 02 липня 2010 року, причини, з яких не було виконано цей виконавчий напис.

Отже, висновок господарського суду щодо фінансової неплатоспроможності боржника, викладений в постанові від 18 листопада 2010 року (т.1 а.с.61) не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено передбачених законом підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, судова колегія вважає, що провадження у даній справі порушено неправомірно, а тому підлягає припиненню на підставі п.11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) ).

Через неправомірність порушення даної справи, апеляційна інстанція не встановлює обставини, пов’язані із здійсненням ліквідаційної процедури, в ході якої продано майно боржника та проведено розрахунки з кредитором.

З врахуванням викладеного, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012 року підлягає скасуванню, а провадження у справі слід припинити.

Керуючись ст.80 ч.1 п.11, ст.ст.99, 103 –106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд –

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012 року у справі № Б3/173-10 скасувати.

Провадження у справі № Б3/173-10 припинити.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.