Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кочерової Н.О.

суддів Мамонтової О.М.

Черкащенка М.М.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Богомолов С.О. (дов. від 18.03.09р.)

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Послуга" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.08р.

у справі № 05/186-08

за позовом ОСОБА_1, м. Харків

до ТОВ "Послуга", м. Харків

про визнання частково недійсним рішення

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.08р. у справі № 05/186-08 (суддя Ольшанченко В.І.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Послуга" про визнання рішення частково недійсним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.08р. (головуючий Олійник В.Ф., судді Гончар Т.В., Кравець Т.В.) вказане рішення скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 16.12.08р. скасувати, а рішення від 03.11.08р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 148, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Станом на 30.07.2002 року учасниками (засновниками) ТОВ "Послуга" були 50 осіб, в тому числі позивач - ОСОБА_1, її мати - ОСОБА_2. та дідусь - ОСОБА_3, з рівними частками по 2,27 % статутного фонду (387,50грн.), що підтверджується змінами до Статуту, зареєстрованими виконкомом Харківської міської ради від 01.08.2002 року.

13.10.08р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2., звернулись до зборів учасників ТОВ "Послуга" із нотаріально посвідченими заявами про вихід вказавши, що не мають майнових та фінансових претензій до товариства і були виведені зі складу учасників товариства (протокол загальних зборів від 13.10.03р.).

ОСОБА_1. виключено зі складу учасників ТОВ "Послуга" рішенням загальних зборів від 30.08.04р., у зв'язку з систематичним невиконанням своїх обов'язків. Відповідно до цього рішення були внесені зміни до статуту ТОВ фірми "Послуга", зареєстровані виконкомом Харківської міської ради 11.10.04р., за якими учасниками товариства є 19 осіб, серед яких відсутні ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3

21.07.08р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ "Послуга" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Послуга", яке оформлене протоколом №1 від 30.08.04р., в частині п. 3.1 стосовно виключення ОСОБА_1. зі складу учасників ТОВ "Послуга" та поновлення її у складі учасників товариства (уточнення позовних вимог від 02.10.08р.).

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.08р. у справі № 05/186-08 повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог на підставі п. 4 ст. 267 ЦК України, ст.ст. 59- 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. 35 ГПК України, оскільки виключення ОСОБА_1. зі складу учасників товариства пов'язане з виплатою її частки в статутному капіталі її матері -ОСОБА_2. шляхом передачі у власність приміщення майстерні АДРЕСА_1. Частка неповнолітньої ОСОБА_1. при цьому була врахована і виділена в натурі в сукупності з частками ОСОБА_2. та ОСОБА_3. З моменту підписання акту приймання-передачі від 01.11.96р. відбувся фактичний вихід вказаних осіб з членів товариства. Зазначені факти були встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.07р. № 2-632-07, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.08р. у справі № 22-ц-804/2008 (2-632/07), постановою Вищого господарського суду України від 17.12.08р. По-друге, позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, про застосування якого заявив відповідач.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.08р. вказане рішення скасовано, прийнято нове, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Послуга", яке оформлене протоколом №1 від 30.08.04р., в частині виключення зі складу учасників ОСОБА_1., з тих мотивів, що відповідачем в порушення статті 33 ГПК України не доведено суду систематичного невиконання ОСОБА_1. своїх обов'язків, як учасника товариства, наявності негативних для товариства наслідків у зв'язку діями (бездіяльністю) позивача; рішення зборів учасників від 30.08.2004р. не містить відповідних відомостей та фактів, з яких можливо зробити висновок про систематичне невиконання статутних обов'язків позивачем, що стали підставою виключення її з товариства. Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що посилання суду першої інстанції на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.2007 року необґрунтовані, оскільки правомірність виключення ОСОБА_1. зі складу товариства не була предметом розгляду справи № 2-632-07.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення господарського суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції про повну відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, визнавши недійсним рішення загальних зборів товариства від 30.08.04р. в частині п. 3.1, не визначився щодо другої позовної вимоги - поновлення ОСОБА_1. у складі учасників ТОВ фірми "Послуга" (а.с. 69, 85-89, т. 1).

Згідно п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08р. № 13 (v0013700-08) при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника.

Відповідно ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у разі скасування рішення місцевого господарського суду, у постанові мають бути зазначені, зокрема: доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

В порушення положень цієї норми, суд апеляційної інстанції не зазначив доводів, за якими він не погодився з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності, не вказав про поновлення цього строку, залишив поза увагою факти встановлені чинним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.07р. у справі № 2-632/07 стосовно фактичного виходу ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3. з членів товариства, припиненням права на частку у спільному майні товариства вказаних осіб з моменту передачі майстерні № 73 у власність останніх.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Порушення вимог закону або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства може бути підставою для визнання рішення зборів учасників господарського товариства недійсним.

Відтак, не можна залишити в силі і рішення суду першої інстанції, оскільки судом не було з'ясовано як учасники товариства фірми "Послуга" повідомлялися про проведення загальних зборів, що відбулися 30.08.04р.; яким саме чином повідомлялась ОСОБА_1 (її законний представник) про дату та місце скликання зборів; який документ, знищений за актом № 1 від 27.01.07р., підтверджував ці обставини.

Наведене свідчить про неповне зясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, а також про порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувана постанова від 16.12.08р. та рішення від 03.11.08р. підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. - 111-7, - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ТОВ "Послуга" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.08р. та рішення господарського суду Харківської області від 03.11.08р. у справі № 05/186-08 скасувати повністю.

Справу № 05/186-08 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.