2-25/4917-2008 Про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради про розробку проекту роздержавлення земель - 19.03.2009 Прийняття

Відкритим акціонерним товариством "Янтарний" у квітні 2008 року заявлений позов до Сімферопольської районної державної адміністрації і Пожарської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення Х сесії ХХIV скликання Пожарської сільської ради "Про розробку проекту роздержавлення земель ВАТ "Янтарний" та передання їх у власність робітників підприємства та пенсіонерам з їх числа" №171 від 13.08.03. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 19 Конституції України, статей 92, 95, 116, 125, 126 та пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , статей 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, статей 74, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Позивач вважав, що оскаржуване рішення Пожарською сільською радою прийняте всупереч приписів чинного законодавства та порушує його право користування земельною ділянкою, площею 4066,5 га. При цьому, позивач посилався на те, що вказана земельна ділянка надана йому у постійне користування на підставі рішення ХV сесії ХХІІІ скликання Пожарської сільської ради від 26.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та виданий державний акт на право постійного користування землею №002862. Водночас, позивач посилався на те, що оскаржуване рішення ради приймалось на підставі рішення загальних зборів колективу ВАТ "Янтарний", проте, загальні збори колективу не є органом акціонерного товариства та не можуть ухвалювати рішень стосовно його майна.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.08, ухваленим суддею Копиловою О.Ю., в задоволенні позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд виходив з того, що загальні збори колективу (акціонерів) ВАТ "Янтарний" є вищим органом акціонерного товариства, а тому наділені повноваженнями з прийняття рішень стосовно майна товариства. Такий висновок судом зроблений на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.07 у адміністративній справі №2-5/2700-2007А, якою встановлені преюдиціальні факти та яка набрала законної сили. Рішення господарського суду обґрунтоване приписами статей 25, 116 Земельного кодексу України, статті 41 Закону України "Про господарські товариства", статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Прокопанич Г.К. -головуючого, Антонової І.В., Градової О.Г., постановою від 16.09.08, перевірене рішення господарського суду першої інстанції скасував, позов ВАТ "Янтарний" до Пожарської сільської ради задовольнив, визнав рішення Х сесії ХХIV скликання Пожарської сільської ради "Про розробку проекту роздержавлення земель ВАТ "Янтарний" та передання їх у власність робітників підприємства та пенсіонерам з їх числа" №171 від 13.08.03 недійсним. У позові до Сімферопольської районної державної адміністрації відмовив через відсутність з боку адміністрації порушень прав та інтересів позивача. Визнаючи недійсним рішення сільради, апеляційний суд виходив з того, що положення Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 (720/95) від 08.04.95, що визначає правові засади паювання землі, не поширюються на ВАТ "Янтарний", оскільки земельна ділянка не знаходиться у колективній власності товариства та передана йому у постійне користування на підставі Державного акта серії ІІ-КМ №002862 від 11.04.01. Апеляційний суд дійшов висновку, що факти встановлені постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.07 у адміністративній справі №2-5/2700-2007А не є преюдиційними у розумінні приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Зорічева Галина Григорівна звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у справі скасувати, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, та відмовити в позові. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови у справі апеляційним судом були порушені приписи статей 4-7, 101, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.07 №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", статті 116, 142 Земельного кодексу України, та помилково застосовані положення Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 (720/95) від 08.04.95. Скаржник наголошує на тому, що даний спір є адміністративним. Заявник посилається на те, що згідно із заявою від 29.08.06 №162 ВАТ "Янтарний" добровільно відмовився від права постійного користування земельною ділянкою в розмірі 11,5% на користь Пожарської сільської ради, а тому воно не може бути належним землекористувачем. Окрім того, скаржник зазначає, що судами не було враховано рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.04 у справі №2-22/7869-2004.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу -без задоволення.

Від відповідачів та Державного підприємства "Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. і пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено, і це підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство "Янтарний" засноване Фондом державного майна України, наказ від 06.11.00 №20-АП, шляхом перетворення Державного підприємства Радгосп-Завод "Янтарний" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (290/96-ВР) , Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства" №1099 від 11.09.1996 (1099-96-п) . Судами також установлено, що позивачеві на підставі рішення ХV сесії ХХIII скликання Пожарської сільської ради від 26.01.01 передана у постійне користування земельна ділянка, площею 4066,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 11.04.01 виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КМ №002862. Пожарською сільською радою 13.08.03, на підставі протоколу Загальних зборів колективу ВАТ "Янтарний" від 20.06.03, на Х сесії ХХIV скликання було прийняте рішення №171 "Про розробку проекту роздержавлення земель ВАТ "Янтарний" та передання їх у власність робітників підприємства та пенсіонерам з їх числа". Названим рішенням ради надано згоду позивачеві на складання у відповідності до вимог земельного законодавства проекту роздержавлення земель підприємства та передачу їх у власність працівників підприємства і пенсіонерам з їх числа, з урахуванням в технічній документації виділення земель в резервний фонд у розмірі 15% від площі сільськогосподарських угідь. В рішенні також зазначено про необхідність погодження такої згоди з районною державною адміністрацією. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до Сімферопольської районної державної адміністрації і Пожарської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення Х сесії ХХIV скликання Пожарської сільської ради "Про розробку проекту роздержавлення земель ВАТ "Янтарний" та передання їх у власність робітників підприємства та пенсіонерам з їх числа" №171 від 13.08.03. Скасовуючи рішення суду та визнаючи недійсним рішення сільради, апеляційний суд вірно виходив з того, що оскаржуване рішення приймалось на підставі рішення загальних зборів колективу ВАТ "Янтарний", проте, загальні збори колективу не можуть ухвалювати рішень стосовно його майна.

Відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання, призначення яких здійснюється відповідно до виду товариства. Статтею 41 цього ж Закону унормовано, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства; у загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Апеляційним судом установлено, що земельна ділянка надана позивачеві у постійне користування згідно Державного акта серії ІІ-КМ №002862 від 11.04.01, а загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Янтарний" у порядку визначеному Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) не проводились. Викладеним спростовуються доводи касаційної скарги про зворотнє. Водночас не може бути підставою для скасування переглянутої постанови у справі і посилання скаржника на необхідність розгляду даного спору за приписами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Так, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних судів. Господарські суди також розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.

За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської діяльності.

За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності. Статтею 3 названого Кодексу визначено перелік суб'єктів владних повноважень. Так, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому, такі функції повинні здійснюватись суб'єктом владних повноважень виключно у тих правовідносинах у яких виник спір.

Як установлено судами і вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога позивача про визнання недійсним рішення Х сесії ХХIV скликання Пожарської сільської ради "Про розробку проекту роздержавлення земель ВАТ "Янтарний" та передання їх у власність робітників підприємства та пенсіонерам з їх числа" №171 від 13.08.03, яке стосується передачі у власність земельної ділянки. Даний позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а тому цей спір правильно розглянутий судами за приписами господарського процесуального законодавства. Решта доводів касаційної скарги стосуються оцінки доказів, проте, їх оцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.