Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Вербицької О.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників:

позивача – Левченко О.В.;

відповідача – Шалев А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу господарського суду Київської області від 03.01.2012

у справі № 02-03/1/15 (суддя – Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Технополіс-1"

про стягнення 6817734,21 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2012 у справі № 02-03/1/15 позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі – позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Технополіс-1" (далі – відповідач) про стягнення 6817734,21 грн., повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв’язку з ненаданням доказів обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою від 03.01.2012 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 02-03/1/15.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив ухвалу господарського суду Київської області від 03.01.2012 у справі № 02-03/1/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Підставою для повернення позовної заяви місцевий господарський суд визначив зокрема те, що позовна заява не містить зазначення доказів, які підтверджують викладені в ній обставини, а розрахунок є необґрунтований, оскільки в ньому взагалі не зазначено доказів на підтвердження цифр, на підставі яких його зроблено.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено про те, що позивачем у позовній заяві зазначена лише загальна сума збитків, а не зазначено який розмір збитків позивач просить стягнути за договором суборенди № П-01/12.2006 від 30.11.2006, а який розмір за договором про співпрацю № ПБ-ТП 01/12/2006 від 01.12.2006.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про господарські суди" (1142-12) , цього Кодексу (1798-12) , інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує господарський суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.

З вищевикладеного вбачається, що законом на господарський суд покладено обов'язок повно і всебічно встановити всі обставини справи та застосувати самостійно закон, навіть, якщо необхідну норму сторона спору не вказала.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявляючи позов про стягнення з відповідача 6817734,21 грн., позивачем проведено розрахунок зазначеної суми на підставі наданих доказів та зазначено у чому саме полягали порушення з боку відповідача.

Таким чином, позивачем зазначено у позові докази та ці докази додані до позову.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність розрахунку стягуваної суми, яка підлягає стягненню за кожним з договорів, то на думку колегії суддів дана обставина повинна бути досліджена та встановлена судом під час розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до п. 11 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зокрема, витребовує документи, відомості, висновки, необхідні для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно та з порушення норм процесуального права повернув позов без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

За таких обставин ухвала господарського суду Київської області від 03.01.2012 у справі № 02-03/1/15 підлягає скасуванню, а матеріали вказаної справи направленню до господарського суду Київської області для розгляду справи по суті відповідно до п. 7 ст. 106 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 03.01.2012 у справі № 02-03/1/15 скасувати.

Справу № 02-03/1/15 передати на розгляд до господарського суду Київської області.