Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й.Осетинського від 16.03.2009 року у зв’язку з перебуванням суддів Муравйова О.В., Полянського А.Г. у відпустці, для розгляду касаційної скарги у справі № 4/103 господарського суду міста Києва, утворено колегію суддів у складі: головуючий – Фролова Г.М., судді: Мачульський Г.М., Кривда Д.С.

У лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ТІТАЛ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-Київ" про визнання за позивачем права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борова, 45, а саме, адмінбудівля літ. А, загальною площею 1 016, 1 м2, котельня літ. Б, загальною площею 118, 6 м2, прохідна літ. Г, загальною площею 9, 8 м2, а також споруди –навіс літ. В, внутрішньо та позаплощадні мережі, пожежний резервуар.

19.05.2008 року в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просив суд витлумачити пункт 2.1 договору № КПП-501 від 29.06.2006 року наступним чином: "Предметом цього Договору є частка розміром 85,7% в статутному фонді (1564349грн.) та інших активах (1760508грн.) ТОВ "СП "Сігма-Київ", вартість якої відповідно до наказу Фонду державного майна України від 23.06.2006 року № 988 становить 2849403 грн., в тому числі об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борова, 45, а саме, адмінбудівля літ. А, загальною площею 1 016, 1 м2, вартістю 992394 грн., котельня літ. Б, загальною площею 118, 6 м2, вартістю 7301 грн., прохідна літ. Г, загальною площею 9, 8 м2, вартістю 6033 грн., а також споруди –навіс літ. В, вартістю 1955 грн., внутрішньоплощадні мережі вартістю 9600 грн., зовнішньоплощадні мережі вартістю 4650 грн., пожежний резервуар вартістю 2500 грн.".

В усьому тексті договору в усіх відмінках слова "частка у статутному фонді" тлумачити як "частка у статутному фонді та інших активах".

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ТІТАЛ" право власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борова, 45, а саме, адмінбудівля літ. А, загальною площею 1 016, 1 м2, котельня літ. Б, загальною площею 118, 6 м2, прохідна літ. Г, загальною площею 9, 8 м2, а також споруди –навіс літ. В, внутрішньо та позаплощадні мережі, пожежний резервуар.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні об'єкти нерухомого майна були передані на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Київ", а не до його статутного фонду. Позивач став власником частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Київ" і сплатив за неї грошові кошти. При визначенні вартості частки продавець –Фонд державного майна України виходив не з розміру статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ", а з вартості всіх його активів (в тому числі не внесених до статутного фонду). Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТІТАЛ" реально та правомірно придбало спірні об’єкти за їх ринковою вартістю, а тому повинно мати на них право власності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2008 року (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року (судді: Зеленін В.О. –головуючий, Рєпіна Л.О., Скрипка І.М.) у справі № 4/103 господарського суду міста Києва в позові відмовлено повністю.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статті 50, 53 Закону України "Про господарські товариства", статтю 167 Господарського кодексу України, зазначають про те, що баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства; Фондом державного майна України було продано частку в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ", тобто корпоративні права, виходячи з чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ТІТАЛ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року по справі № 4/103 господарського суду міста Києва, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 11, 16, 328, 392 Цивільного кодексу України, статей 20, 144, 167 Господарського кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що господарськими судами невірно протлумачено зміст корпоративних прав, що призвело до постановлення невірних рішень у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до договору про створення спільного підприємства від 07.10.1989 року було створено Спільне підприємство "Сігма-Київ", за пізнішими редакціями Статуту - ТОВ "Українсько-югославське спільне підприємство "Сігма-Київ".

Засновниками підприємства виступили Республіканське об'єднання "Укрм"ясомолтехпром", Нікопольський Південнотрубний завод та Югославське підприємство СОУР "Прогрес".

Судами встановлено, що Фонд державного майна України наказом від 11.03.1994 року № 127 взяв на облік державну частку держмайна в СП "Сігма-Київ" в розмірі 85,7% та виступив правонаступником ліквідованого в 1997 році Республіканського об'єднання "Укрм"ясомолтехпром" та приватизованого в 2000 році Нікопольського Південнотрубного заводу.

26.10.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІТАЛ" придбало у югославської фірми "Прогрес Інженерінг" її частку (14,3%) в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ", а 29.06.2006 року у Фонду державного майна України його частку (85,7%) та стало єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ".

Судами відзначено, що після заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ" на підставі наказу від 07.06.1991 року № 86 та відповідно до акта від 12.11.1991 року, затвердженого начальником Республіканського об'єднання "Укрм"ясомолтехпром", з балансу Республіканського об'єднання "Укрм"ясомолтехпром" на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ" були передані об’єкти нерухомості –будівлі виробничого призначення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Світла, 9 (в даний час –вул.Борова, 45, згідно розпорядження Дарницької РДА від 21.05.2007 року №511); головний виробничий корпус літ.А, загальною площею 1016,1 м2; котельня літ.Б, загальною площею 118,6м2; контрольно-пропускний пункт (прохідна) літ. Г, загальною площею 9,8 м2, а також окремі споруди –навіс літ. В, внутрішні та позаплощадні мережі, пожежний резервуар.

Судами також відзначено, що до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ" зазначені об’єкти не вносились, і до теперішнього часу вони обліковуються на його балансі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, судами не звернуто уваги на наступне.

Наказом № 86 від 07.06.1991 року Українського проектно-промислово-будівельного об'єднання "Укрм"ясомолтехпром" "Про перерозподіл основних фондів" у зв’язку з виробничою необхідністю та регулюванням основних фондів наказано Директору Дніпропетровського ЄМЗ передати на баланс Республіканського об'єднання "Укрм"ясомолтехпром" основні фонди, а саме, відрізний станок 8Т 663-100; кран-балка 3,2т., щит електричний, повітрязбірник, склад "Ангар-1", склад "Ангар-2".

Відповідно до акта приймання-передачі від 12.11.1991 року Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління передало, а Республіканське об'єднання "Укрм"ясомолтехпром" прийняло на свій баланс будинки та споруди вказані в даному акті.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Однак, в матеріалах справи відсутні та судами не витребувані докази щодо передачі з балансу Республіканського об'єднання "Укрм"ясомолтехпром" на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ" об’єктів нерухомості – будівлі виробничого призначення.

Також судами не надано оцінки листу Головного управління комунальної власності м. Києва від 03.04.2007 року № 042/13/1-2025, в якому, зокрема, зазначено, що з наданих документів вбачається, що при здійсненні оцінки державної частки в розмірі 85,7 % у статутному фонді Товариства були оцінені об’єкти нерухомого майна, які перебували на його балансі.

Не надана належна оцінка Звіту про оцінку майна державної частки розміром 85,7% у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Югославське спільне підприємство "Сігма-Київ". Не звернуто уваги на те, що ринкова вартість цілісного майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ" становить 3324857,00грн (100%), у тому числі ринкова вартість частки 85,7%, що належить державі, становить 2849403,00 грн.

Судами не надано оцінки пункту 2.1 договору від 29.06.2006 року № 501.

Не звернуто уваги судами і на те, що відсутні в матеріалах справи і накази Фонду державного майна України від 11.03.1994 року № 127 та від 05.10.2005 року №3ДП.

Дані обставини мають суттєве значення для вирішення даного спору, однак вони не були з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно частин 1, 2 статті 168 Господарського кодексу України корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи: здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації; ведуть реєстр державних корпоративних прав; проводять оцінку державних корпоративних прав; здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав.

Статтею 169 вказаного вище кодексу передбачено, що корпоративні права держави та активи суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких визначено частку держави, підлягають оцінці за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог закону

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно із статтею 85 вказаного вище кодексу господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Статтею 86 Господарського кодексу України передбачено, вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства (частина 1 статті 87 зазначеного вище кодексу).

Таким, чином судами не з’ясовані дійсні правовідносини, що виникли між сторонами у справі.

Крім того, судами попередніх інстанцій відзначено, що приватизація державної частки відбулась шляхом викупу співзасновником (учасником) –Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТІТАЛ" державної частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сігма-Київ", а відтак дійшли висновку, що державою було продано корпоративні права.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що дійшовши зазначеного вище висновку попередні судові інстанції не зробили посилання на норми законодавства про приватизацію.

Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції винесена ухвала від 19.11.2008 року, якою Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна залучено у якості співвідповідача.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

Проте, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не звернув уваги на те, що рішення суду прийнято у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТІТАЛ" до Фонду державного майна України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-Київ".

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТІТАЛ" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року у справі № 4/103 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва у справі № 4/103 від 24.06.2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.