Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Жук Г.А.

Яковлева М.Л.

секретар судового засідання Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.02.2012 року,

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин" на рішення господарського суду Черкаської області від 13 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 16.05.2011 року) по справі № 07-12/1684 (суддя Дорошенко М.В.)

За позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин"

про Стягнення 40822,32 грн.

Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин" про стягнення 40 822,32 грн. збитків, завданих самовільним водокористуванням.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.05.2011 року у справі № 07-12/1684 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2011 року у справі № 07-12/1684 скасувати та постановити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, зокрема через те, що судом першої інстанції не враховано, що методика 1 розрахунку збитків за самовільне водокористування є діючою, а тому, нарахування збитків мало здійснюватися відповідно до положень методики 1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.11 року провадження по справі було зупинено у зв’язку з призначенням проведення експертизи із направленням матеріалів справи до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України для дачі фахівцями у галузі дослідження самовільного використання водних ресурсів роз’яснень по наведених нижче питаннях.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду провадження по справі було поновлено, а справу призначено до розгляду на 17.01.12 року .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду змінити.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) .

9 липня 2010 року старшим інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Бобухом І П. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Осокіним А.В. в присутності директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин" Куришка О.М. була проведена позапланова перевірка дотримання цим товариством вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2010 року та протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2010 року № 002957 відносно керівника товариства.

12.07.2010 року за № 207 позивачем направлено відповідачу припис про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 09.07.2010 року, в якому, зокрема, приписано отримати дозвіл на спеціальне водокористування в строк до 30.11.2010 року.

Із повідомлення першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 02.08.2010 року № 4481/03 слідує, що дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача відсутній.

За змістом ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6 Водного Кодексу України (213/95-ВР) , використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 68 ч. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

На підставі даних відповідача про кількість використаної ним води, державна екологічна інспекція в Черкаській області зробила розрахунок розміру збитків, завданих самовільним використанням води на суму 40 822,32 грн. на підставі методики розрахунків розмірів відшкодування шкоди. За період 2008 року та за період з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року на підставі положень Методики № 290 (z0044-02) , а у період 01.09.2009 року по 09.07.2010 року на підставі Методики № 389 (z0767-09) . Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 37 (z0162-95) (з наступними змінами і доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 року за № 162/698 (z0162-95) , було затверджено "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів" (далі –Методика-3). Методика-3 встановлювала основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовувалась при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, була обов’язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України. Відповідно до п. 6.1. розділу 6 Методики-3, при самовільному водокористуванні збитки розраховувались за формулою (12), а саме - Зс.в.= W х Тар. Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290 (z0044-02) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332 (z0044-02) , затверджено "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації"(Методика-1). Методика-1 погоджена, зокрема і Міністром екології та природних ресурсів України, розроблена відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 Водного Кодексу України, встановила єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства, є обов’язковою для використання органами Держводгоспу України і може застосовуватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства. Згідно з розділом 6 Методики-1, розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні здійснюється за формулою (1) - Зс.в.= V х Тар х 5. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 (z0767-09) затверджено "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" (Методику-2). Цей наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (z0767-09) і набрав чинності 25.08.2009 року. У зв’язку з прийняттям зазначеного наказу, Мінприроди визнав таким, що втратив чинність, наказ Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 37 (z0162-95) "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків…" (Методики-3), що діяв до цього. Згідно з п. 1.2. Методики-2, ця Методика: встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів. Відповідно до п. 9.1 розділу ІХ Методики-2, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, здійснюється за формулою (23) - Зсам.= 100 * W * Тар.

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Норматив збору за спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 N 836 (836-99-п) (п. 9.2. Методики-2).

На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.09.11 № 07-12/1684 Державною екологічною інспекцією надано роз’яснення щодо правильності нарахування збитків від 29.11.11 року № 2/2-17/547. В даному листі вказано на допущенні Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області порушення при розрахунку збитків заподіяних самовільним водовикористанням. Враховуючи викладені зауваження, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 17.01.12 р. зобов’язав сторін провести розрахунок збитків, завданих державі самовільним водокористуванням, з урахуванням всіх зауважень викладених в листі Державної екологічної інспекції України.

В судове засідання представником позивача подано розрахунок, згідно якого розмір збитків становить 69 207,15 грн.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При розгляді справи судом першої інстанції позивачем не заявлялося клопотання про збільшення позовних вимог, однак враховуючи, що суд першої інстанції мав перевірити правильність викладених в позовній заяві розрахунків, колегія суддів вирішила змінити рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 13 травня 2011 року по справі № 07-12/1684 має бути змінено через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, дійсним обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин" на рішення господарського суду Черкаської області від 13 травня 2011 року по справі № 07-12/1684 – залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 13 травня 2011 року по справі № 07-12/1684 - змінити.

3. Викласти рішення в наступній частині:

" Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин" (с. Новоселиця, Чигиринський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 03793768):

- на користь держави Україна через державну екологічну інспекцію в Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 34924240) – 69 207,15 грн. шкоди;

- у доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Чигиринському районі (вул. Б. Хмельницького, буд. 25, м. Чигирин, Черкаська область, 20901) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, – 408 грн. 22 коп. державного мита;

- у доход бюджету через відділ державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції (вул. Грушевського, 23, м. Чигирин, 20900) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, – 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. "

4. видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

5. Матеріали справи № 07-12/1684 повернути до господарського суду Черкаської області.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття.