Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Олександрівського району в інтересах держави в особі Олександрівської центральної районної лікарні звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовом до багатогалузевого малого підприємства "Темп" про розірвання договору підряду та стягнення 13 783 грн., а потім за зміненими позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь Олександрійської центральної районної лікарні 38 383 грн. на відшкодування збитків, заподіяних невиконанням умов договору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2008 року у справі № 2/155, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь Олександрійської центральної районної лікарні 38 383 грн. збитків.

У касаційній скарзі Багатогалузеве мале підприємство "Темп", вважаючи рішення та постанову у даній справі необґрунтованими, прийнятими без застосування ст.ст. 4, 4-2, 33 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимогу багатогалузевого малого підприємства "Темп" про виплату Олександрійській центральній районній лікарні збитків тільки в сумі 5 909 коп. 80 коп.

Вищим господарським судом України ухвалою від 26 лютого 2009 року у справі №2/155 порушено касаційне провадження.

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України боржник шляхом відшкодування кредитору збитків повинен відновити майновий стан кредитора, який існував при відсутності порушення зобов'язання або завдання шкоди.

Згідно ст. 846 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Дотримуючись вимог статті 111-7 ГПК України, Вищий господарський суд України враховує, що господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.

27 серпня 2007 року між Олександрійською центральною районною лікарнею (замовник) та багатогалузевим малим підприємством "Темп" (підрядник) укладений договір підряду №4, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання підрядних робіт по капітальному ремонту системи водопостачання центральної районної лікарні.

П.п. 3.1 договору строк виконання підрядних робіт встановлено з 01 вересня 2007 року по 01 грудня 2007 року.

13 вересня 2007 року платіжним дорученням №431 замовник перерахував підряднику аванс у розмірі 38 383 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що строки виконання робіт, встановлені п.п. 3.1 договору, неодноразово продовжувалися за згодою сторін, однак, обумовлені договором роботи підрядником виконані не були більш як на протязі року, що є істотним відступом від умов договору.

Суди встановили, що невиконанням вчасно та в повному обсязі робіт за договором підряду позивачу були заподіяні збитки у розмірі сплаченого авансового платежу у сумі 38383 грн., перерахувавши який замовник не отримав бажаного результату та втратив можливість здійснити ремонт системи водопостачання лікарні за участю іншого підрядника через використання виділених на це бюджетних коштів.

Господарськими судами попередніх інстанцій визначено, що на момент звернення прокурора до суду строк дії спірного договору скінчився, у зв'язку з чим вимоги позивача заявлені в частині відшкодування збитків.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що акти форми №КБ-2В та №КБ-3 підписані лише відповідачем (підрядником) і не містять ні підпису позивача (замовника), ні відмітки про його відмову їх підписати.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що акти контрольного обміру обсягів робіт та кількості використаних матеріалів від 21 січня 2008 року і лист КП "Олександрівське управління капітального будівництва в районі" від 23 січня 2008 року не можна вважати належними доказами виконання робіт, оскільки договором не передбачено складання актів контрольного обміру ні як проміжного, ні як кінцевого документу. У представника КП "Олександрівського управління капітального будівництва в районі" повноваження на складання вказаних актів відсутні. Із зазначених актів неможливо дійти висновку ні щодо розміру виконаних робіт у відсотковому відношенні, ні щодо вартості останніх, ні щодо вартості використаних матеріалів. Дані акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2, підписані лише відповідачем, не відповідають даним актів контрольного обміру обсягів робіт, наданих відповідачем.

Господарськими судами попередніх інстанцій вказано, що відповідачем не надано доказів в підтвердження придбання матеріалів коштами авансового платежу у сумі 38 383 грн., що призначався виключно для придбання матеріальних ресурсів, визначених договірною ціною.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені та викладені вище обставини справи колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову та стягнення збитків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги багатогалузевого малого підприємства "Темп" такими, що не знайшли свого підтвердження, тому погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, рішення та постанову яких залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу багатогалузевого малого підприємства "Темп" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 у справі № 2/155 залишити без змін.