Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, дор. від 13.12.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ( вх. №44Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2011 р. у справі № 5023/9200/11

за позовом Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до ТОВ "Восток Телеком", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 4123,30 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2011 р. у справі № 5023/9200/11 (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв’язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаного представника за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком"(орендар) було укладено договір оренди № 3036/2006, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове вбудоване приміщення площею 13,64 м2, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 57, що знаходиться на балансі Вищого професійного училища № 107 м. Донецька (балансоутримувач), про що складено акт приймання-передачі.

Згідно з п. 10.1 договір укладено на 360 днів з 12.12.2006 р. по 07.12.2007 р., п. 10.6 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.7 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2009 р. по справі № 16/112пн позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задоволено та зобов’язано ТОВ "Восток Телеком"повернути балансоутримувачу –Вищому професійному училищу № 107 м. Донецька орендоване майно - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 13,64 кв. м, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 57, за актом приймання-передачі в місячний термін з дня набрання рішенням чинності. Вказаним рішенням встановлений факт припинення дії договору оренди № 3036/2006 від 12.12. 2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, рішенням по справі № 16/112пн встановлено факт припинення договору оренди від 12.12.2006 р. №3036/2006 на початку грудня 2008 року у зв'язку зі своєчасним направленням орендодавцем на адресу Донбаської філії ТОВ "ТК "Велтон.Телеком"повідомлення про відмову в пролонгації договору оренди, а також щодо наявності у ТОВ "Восток Телеком"статусу орендаря за вказаним договором, як правонаступника первісного орендаря (ТОВ "ТК "Велтон. Телеком"), встановлені постановами Вищого господарського суду України від 16.03.2010 р. у справі №16/112пн та від 07.04.2010 р. у справі №16/111 (між тими ж сторонами).

Відповідно до наявного у справі статуту ТОВ "Восток Телеком"останнє перейменоване з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком".

Реорганізація первісного орендаря за договором у ТОВ "Восток Телеком"не змінює зобов'язань сторін за договором оренди від 12.12.2006 №3036/2006.

Отже, враховуючи викладене, встановлено факт повідомлення відповідача - ТОВ "Восток Телеком", як належного орендаря, про небажання продовжувати дію договору та факт припинення дії договору оренди № 3036/2006 від 12.12. 2006 р. з грудня 2008 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частиною 6 ст.232 Господарського суду України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тобто законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).

Однак, положеннями ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України чітко визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тобто вказана правова норма не містить застереження (в розумінні ч.6 ст. 232 ГК України) як щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю більш як на 6 місяців, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем об'єкта оренди.

Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має узгоджуватися з нормою ч. 6 ст. 232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-то, неустойка, штраф, пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/9200/11 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування рішення відсутні, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2011 р. у справі № 5023/9200/11 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 09.02.2012 р.