КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2012 № 45/189
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Новікова М.М.
Зубець Л.П.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1, дов б/н від 24.11.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов № 1/10-2769 від 19.12.2011р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Луганської обласної ради
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 22.12.2011р.
у справі № 45/189 (суддя Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Луганськвода"
до Луганської обласної ради
про внесення до концесійного договору від 21.03.2008р.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2011р. у справі № 45/189 було роз’яснено рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2010р. у справі № 45/189 наступним чином: відстрочка з оплати концесійних платежів та внесення інвестицій в об’єкт концесії шляхом перенесення термінів виконання ТОВ "Луганськвода" цих зобов’язань на більш пізній період на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2010р. у справі № 45/189 стосувались всіх платежів, в тому числі й тих, строк сплати яких настав до набрання цим рішенням зонної сили. Внаслідок прийняття рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2010 р. у справ №45/189 на момент набрання ним законної сили були відсутні прострочені зобов’язання концесіонера щодо оплати концесійних платежів та внесення інвестицій в об’єкт концесії.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Луганська обласна ради звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.12.2011р. у справі № 45/189 повністю та прийняти нове рішення відмовити в задоволенні заяви про роз’яснення рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2010р. у справі № 45/189.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 21.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" і Луганською обласною радою було укладено концесійний договір № 4, згідно з умовами якого ТОВ "Луганськвода" отримано на 25 років право здійснювати управління (експлуатацію) об’єктом концесії і його суттєво покращити з метою задоволення суспільних потреб в сфері водопостачання та водовідведення споживачів Луганської області при умові сплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору. Об’єктом концесії за цим договором є цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода".
Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2010 ТОВ "Луганськвода" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про внесення змін до концесійного договору від 21.03.2008 № 4.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 у справі № 45/189, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2010 позов задоволено повністю. Внесено зміни до концесійного договору № 4 від 21.03.2008, укладеного між ТОВ "Луганськвода" і Луганською обласною радою. Зокрема:
- доповнено концесійний договір пунктом 10.1 наступного змісту "Концесієдавець" надає пільгу концесіонеру у вигляді відстрочки оплати концесійних платежів шляхом перенесення термінів ї оплати до моменту досягнення підприємством позитивного результату від господарської діяльності (прибутку), але не більше ніж два роки з моменту набрання рішенням законної сили".
- викладено пункт 3.1 концесійного договору № 4 від 21.03.2008 в наступній редакції:
"Сума інвестиційних вкладень становить 756,7 млн. грн., з яких:
- 99,4 млн. грн. повинні бути внесені з 01.01.2010 по 31.12.2010, у т.ч. з 01.01.2010 по 31.04.2010 –19,4 млн. грн., з 01.05.2010 по 31.12.2010 –80 млн. грн.;
- 400,6 млн. грн. з 01.01.2011 по 31.12.2015 рівними частинами по 80,12 млн. грн. щорічно;
- 256,7 млн. грн. до 2032.
Інвестиційна програма, викладена в Додатку №3 до цього Договору, реалізується з урахуванням вказаних строків".
Згідно ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 ГПК України подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Рішенням Господарського суду місту Києва вирішено 2 питання про внесення змін до договору та стягнення господарських витрат. І рішення суду в частині внесення змін до договору прийнято за позовом, який за видовою ознакою є перетворювальним, що полягає в тому, що рішенням суду змінюються чи припиняються спірні правовідносини. Рішення суду за такими позовними вимогами не передбачає примусового виконання та передбачає видачу виконавчого документу, в якому визначено строк на примусове виконання.
Відповідно, рішення суду за перетворювальним позовом не може визначатися як виконане або не виконане в розумінні ст. 89 ГПК України, оскільки в протилежному випадку сторони судового розгляду були б позбавлені можливості звернутися до суду за роз'ясненням судового рішення, що б суперечило ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішенню Європейського суду з прав людини у справі Hornsby v. Greece (judgement 9 March 1997Application no. 18357/91).
Крім того, рішення суду в частині покладення господарських витрат на відповідача строк протягом якого рішення в цій частині може бути пред'явлене до примусового виконання (09.12.2013) ще не сплив. Доказів виконання рішення суду в цій частині відповідачем не надано.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача та роз'яснив рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 по справі № 45/189 в частині внесення змін щодо надання відстрочки з оплати концесійних платежів шляхом перенесення термінів їх сплати та перенесення термінів внесення інвестицій в об’єкт концесії наступним чином.
Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 № 45/189 було змінено строки сплати концесійних платежів шляхом їх визначення з вказівкою на настання певної події: або досягнення підприємством позитивного результату від господарської діяльності (прибутку), або через два роки з моменту набрання рішенням законної сили (15.11.2012). Також цим же рішенням суду змінено термін виконання зобов’язань концесіонера щодо внесення інвестицій.
Таким чином, з моменту внесення означених змін 1) строк сплати всіх концесійних платежів має визначатися вказівкою на настання певної події, а саме досягнення ТОВ "Луганськвода"позитивного результату від господарської діяльності, але не пізніше ніж 15.11.2012, 2) терміни виконання зобов’язань ТОВ "Луганськвода" щодо внесення інвестицій були змінені.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 45/189 від 22.12.2011р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32- 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Луганської обласної ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 45/189 від 22.12.2011р. – без змін.
2. Матеріали справи № 45/189 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І. Судді Новіков М.М. Зубець Л.П.