КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Лобаня О.І.
секретар судового засідання : Криворотько В.В.
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 06.02.2012 року,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року,
у справі № 18/252 (суддя Мандриченко О.В.),
за позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі:
1. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,
2. Комунального підприємства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва,
до публічного акціонерного товариства «Укртелеком»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київська міська
рада,
про звільнення приміщення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року по справі №18/252 за позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва до ПАТ «Укртелеком» про звільнення приміщення позовні вимоги задоволено повністю, зобов’язано ПАТ «Укртелеком» звільнити приміщення загальною площею 21,10 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Жукова, 20, кв. 210 та повернути зазначене приміщення Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації.
Приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно користується спірним приміщенням оскільки строк дії договору оренди (визначений у п. 9.1 договору) закінчився, а отже враховуючи положення ст. 785 ЦК України, відповідач зобов’язаний звільнити вказане приміщення. Також суд у своєму рішенні дійшов висновку про те, що спірне приміщення використовується відповідачем не за його цільовим призначанням.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року у справі №18/252 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а саме: місцевий господарський суд не врахував, що відповідач неодноразово звертався до позивача-1 з вимогою переукласти договір оренди. Також, не враховано акт обстеження приміщення в якому вказано, що приміщення використовується за призначенням та знаходиться в задовільному стані. Крім того, місцевим господарським судом не взято до уваги рішення Київської міської ради від 14.07.2011 року за № 402/5789 (ra0402023-11)
«Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва» - яким продовжено договори оренди майна територіальної громади міста Києва.
За апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року по справі №18/252 Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.12.2011 року, відповідно до ст. 98 ГПК України порушено апеляційне провадження по справі та призначено справу до розгляду за участю уповноважених представників сторін.
Прокурор в судовому засіданні 06.02.2012 року заперечив проти доводів апелянта, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року по справі №18/252 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2012 року надав усні пояснення по справі в яких, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у цьому ж судовому засіданні надав свої усні пояснення по справі, у яких підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники позивачів 1, 2 в судове засідання 06.02.2012 року повторно не з’явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 (v_289800-97)
із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники позивачів 1,2 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року за відсутності представників позивачів1,2.
В судовому засіданні 06.02.2012 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 15.11.2011 року таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з’ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між КП «Житлорембудсервіс» (орендодавець) та ВАТ «Укртелеком» (орендар) було укладено договір № 892-34 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду (надалі - договір) (т.1, а.с. 10-12).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.12.2009 року №1229, додаток № 4, пункт 5 (ЖЕК-314) передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду) далі - об’єкт оренди, за адресою вул. Жукова, 20, кв. 120, загальною площею 21, 10 кв. м. Згідно із п. 9.1. договір діє до 31.12.2010 року. Відповідно до п. 9.3 договору після закінчення строку договору оренди орендоване приміщення має бути звільнено і передано орендодавцю за актом.
Після закінчення строку дії спірного договору оренди 31.12.2010 року відповідач (орендар за договором) неодноразово звертався до Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації листами від 03.03.2011 року № 34-05-129 (т.1, а.с. 81) та від 27.07.2011 року № 34-01-412 (т.1, а.с. 82), з пропозицією про продовження дії договору на новий термін. При, цьому, від позивача - 1 відповіді на дані листи не надходило, як і заперечень щодо продовження строку дії договору.
Враховуючи наведене, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в матеріалах справи не міститься доказів звернення відповідача до позивача-1 з пропозицією про продовження строку оренди.
Укладення повторного договору оренди на вказане приміщення проводиться на підставі нових розпорядчих документів після звернення орендаря, поданого не пізніше як за місць до закінчення строку дії договору (п. 9.4. договору).
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні положення закріплені в ст. 764 ЦК України.
Судова колегія також зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем - 1 відповідача в порядку передбаченому ч.1 ст. 764 ЦК України у місячний строк про відмову у продовженні договору оренди спірного приміщення.
Крім того, 14.07.2011 року Київська міська рада VII сесії VI скликання прийняла рішення №402/5789 (ra0402023-11)
«Про деякі питання оренди майна територіальної громади м. Києва» з метою підвищення ефективності використання об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва про (п.1 Рішення) - визнання продовженими до 31 березня 2012 року договорів оренди майна територіальної громади міста Києва та майна, що перебувало у власності територіальних громад районів в місті Києві, терміни дії яких закінчились, за умов: 1) відсутності заяви однієї із сторін про припинення оренди майна протягом одного місяця після закінчення строку дії договору; 2) фактичного користування майном на дату набрання чинності цим рішенням; 3) відсутності у користувача (орендаря) заборгованості за фактичне користування майном та належного виконання інших умов договору оренди (а.с. 99).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду звертає увагу, що Рішенням Київської міської ради (органом повноважним управляти майном територіальної громади міста Києва) врегульовано правовідносини за договорами оренди терміни дії яких закінчились.
Також, в апеляційні скарзі, скаржник зазначає, що спірне приміщення використовується за призначенням, що підтверджується актом обстеження даного приміщення та висновком санітарно-епідеміологічної експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач на договірних засадах користується спірним майном. Орендоване приміщення використовується виключно за цільовим призначенням, визначеним договором – для розміщення трансформаторної підстанції (п. 1.1 договору). Так, фактично в зазначеному приміщені розташовано обладнання радіотрансформаторних підстанцій (радіо-ТП) Центру технічної експлуатації радіофікації (ЦТЕРФ), що забезпечують роботу близько 108 тисяч радіоточок населення та підприємств Деснянського району міста Києва. Цільове призначення приміщення підтверджено Актом обстеження від 26.06.2011 року, складеного за участю КП «Житлорембудсервіс» (позивач 2 у справі) (т.1, а.с. 98). Розташування радіо-ТП у зазначеному приміщенні прив’язане до конкретної місцевості і являє собою цілий комплекс телекомунікаційних мереж, а саме : обладнання радіо-ТП з підведеними до нього комунікаціями, що складається з розподільчих фідерних ліній, які по дахах будинків розводяться на відстань 2-3 км, та магістральних фідерних ліній, які забезпечують двостороннє живлення радіо ТП, контур заземлення, вимірювальний блок, тощо. Через обладнання, розташоване в спірному приміщенні забезпечується проводне мовлення, що у відповідності до вимог Постанови КМУ № 192 від 15.02.1999 року (192-99-п)
використовується Головним управлінням з питань Надзвичайних ситуацій КМДА, для передачі населенню сигналів Цивільної оборони і мовної інформації про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
Враховуючи наведене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про використання відповідачем спірного приміщення не за його цільовим призначенням, оскільки судом першої інстанції не взяті до уваги обставини встановлені у акті обстеження спірного приміщення від 26.06.2011 року та висновку санітарно-епідеміологічної експертизи від 24.11.2011 року (т.1, а.с.100), які в сукупності свідчать про відсутність порушень цільового призначення при здійсненні користування відповідачем спірним приміщенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року прийняте за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
З врахуванням викладеного, положень ст. 104 ГПК України, зазначене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, керуючись ст. ст. 43, 99, 101 – 103, 105 ГПК України (1798-12)
, Київський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року у справі № 18/252 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року у справі № 18/252 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
4. постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
6. Матеріали справи № 18/252 повернути до господарського суду міста Києва.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Федорчук Р.В.
Ткаченко Б.О.
Лобань О.І.
|