ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
16 березня 2009 р.
|
№ 2-386/07
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого, судді суддів
|
Кота О.В., Владимиренко С.В.
Шевчук С.Р.
|
|
розглянувши касаційну скаргу
|
ОСОБА_1
|
на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2007 року у справі № 2-386/07
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Технокомплекс"
|
|
до
|
1) ОСОБА_2; 2) ОСОБА_1
|
|
треті особи без самостійних вимог
|
1)ОСОБА_3; 2)Товариство з обмеженою
відповідальністю "Київвисотбуд"
|
|
про
|
визнання договорів дійсними
|
за участю представників:
позивача: не з'явилися
відповідачів: ОСОБА_1., ОСОБА_4.
третіх осіб: Азарова Л.В.
встановив:
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2007 року (суддя Корнієць М.І.) позов задоволено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2007 року (Мазур Л.М., Писана Т.О., Рудченко С.Г.) рішення міськрайонного суду Київської області залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Мариньоха Олександр Миколайович звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2007 та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що господарськими судами невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Сторони, згідно з приписами ст. - 111-4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 червня 2006 року між TOB "Технокомплекс" та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" -ОСОБА_1. був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" у розмірі 13500 грн., що складає 50 відсотків статутного капіталу Товариства.
Також, 6 червня 2006 року між TOB "Технокомплекс" та учасником TOB "Київвисотбуд" -ОСОБА_1. був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі TOB "Київвисотбуд" у розмірі 13500 грн., що складає 50 відсотків статутного капіталу цього Товариства.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання дійсними договорів, суди виходили з того, що вказані вище договори купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі TOB "Київвисотбуд" не були посвідчені нотаріально, як вимагалося умовами цих договорів.
Однак з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.
Суди повинні були повно і всебічно розглянути та встановити наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод дійсними та виникненням у позивача права власності на зазначені частки у статутному капіталі ТОВ "Київвисотбуд".
Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплекс", суди попередніх інстанцій не встановили, чи мало місце порушення прав інших осіб на вказані частки і чим це підтверджується.
Крім того, додаткового з'ясування судом потребує питання наявності у відповідача оригіналів розписок на які він посилається в касаційній скарзі.
Суди мали витребувати додаткові необхідні для розгляду спору докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законами. В порушення вказаної норми суди прийняли рішення на підставі передчасних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. - 111-10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 3 ст. - 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 жовтня у справі № 2-386/07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О. Кот
судді: С. Владимиренко
С. Шевчук