19/9 Про визнання договору підряду щодо ремонту автомобіля укладеним та дійсним - 01.02.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат"

на рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р.

у справі №19/9 (суддя Шаптала Є.Ю.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто"

про визнання договору укладеним та дійсним, та стягнення 4 850,58 грн.,

В липні 2010 року позивач звернувся з позовом про визнання договору укладеним та дійсним, та стягнення з відповідача збитків у розмірі 4 850,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час повернення автомобіля марки MERCEDES- BENZ (державний номер НОМЕР_1), який був наданий на станцію технічного обслуговування відповідача для проведення ремонту транспортного засобу, були виявлені пошкодження останнього.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. у справі №19/9 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки договір оренди транспортного засобу від 03.06.2009р., укладений між позивачем та ОСОБА_3, припинив свою дію в зв’язку із закінченням строку дії договору та припинились права і обов’язки позивача за цим договором, тому відсутні правові підстави для відшкодування шкоди.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з’ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального права.

Відповідачем не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2009р. між позивачем, як орендарем, та ОСОБА_3, як орендодавцем, був укладений договір оренди транспортного засобу (далі-Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендр приймає в оренду транспортний засіб (MERCEDES-BENZ S 500 L, реєстраційний №НОМЕР_1), для використання орендарем у своїй господарській діяльності.

Строк дії Договору оренди починається з 3 червня 2009р. і закінчується 31 грудня 2009р. Якщо орендар продовжує користуватись об’єктом оренди після закінчення цього строку, то, при відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця, цей Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений (п.6.1 Договору оренди).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Сторонами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів того, що орендодавець заперечував проти поновлення строку дії Договору оренди.

Отже, з вищевикладеного випливає, що строк дії Договору оренди не припинився та вважається поновленим.

Відповідно до п.4.2.7 Договору оренди, орендар взяв на себе зобов’язання усувати погіршення об’єкту оренди, що відбулися в процесі його використання, експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2011р. позивач звернувся до відповідача з приводу ремонту об’єкта оренди (MERCEDES-BENZ S 500 L, реєстраційний №НОМЕР_1).

06.04.2011р. сторонами було підписано та скріплено печатками Акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля від 06.04.2011р. №ЮА-0005.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В судовому засіданні судовою колегією з'ясовано і ця обставина підтверджена сторонами, що в письмовій та єдиній формі документа договір між позивачем та відповідачем не укладався.

При цьому, судовою колегією встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем, як замовником, був переданий транспортний засіб (MERCEDES-BENZ S 500 L, реєстраційний №НОМЕР_1) на станцію технічного обслуговування відповідача, як підрядника, для проведення ремонту транспортного засобу.

За наслідками виконання ремонтних робіт сторонами був складений Акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля від 06.04.2011р. №ЮА-0005, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Тобто, зазначені дії сторін свідчать про те, що вони фактично вступили у правовідносини щодо підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з Акту виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля від 06.04.2011р. №ЮА-0005, складеного за результатами приймання позивачем транспортного засобу з ремонту, проведеного відповідачем, були виявлені пошкодження останнього, а саме: "Відсутність ковпаку на передньому диску колеса. Пошкодження заднього бамперу. Зламане крісло водія".

Відповідно до рахунку на ремонт транспортного засобу (а.с.15), загальна вартість відновлювального ремонту пошкоджених части транспортного засобу складає 4 850,58 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Аналогічна норма передбачена ст. 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

За наведених обставин та враховуючи, що відповідач не довів належним чином відсутність своєї вини у порушенні договірних відносин, внаслідок чого позивачу було завдано збитків, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 4 850,58 грн. є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Судова колегія прийшла до висновку, що в позовних вимогах про визнання укладеним та дійсним договору підряду слід відмовити, виходячи з наступного.

В силу ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як зазначалось вище, відповідач не заперечував тієї обставини, що між ним та позивачем виникли правовідносини щодо підряду, які свідчать про укладання між ними у спрощеній, усній формі договору підряду.

Крім того, судова колегія зазначає, що положення ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачають такого способу захисту прав та інтересів, як визнання укладеним договору.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – скасувати часткоов; позов Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року у справі №19/9 скасувати частково.

3. Позов Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто" (01103, м.Київ, проїзд Військовий, 8, код ЄДРПОУ 316663318) на користь Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" (86101, м.Макіївка, Донецька обл., вул.Металургійна, 47, код ЄДРПОУ 00191170) 4 850 (чотири вісімсот п’ятдесят гривень) 58 коп. – збитків, 102 (сто дві гривні) державного мита за подачу позову, 941 (дев’ятсот сорок одну гривну) судового збору та 236 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №19/9 направити до Господарського суду м. Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили