27-4-6/1-10-87 Про витребування морських тварин з чужого незаконного володіння та стягнення заборгованості за договором оренди морських тварин - 31.01.2012 Прийняття

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2011р. позов ПП "Біологічна станція" до ТОВ "Нерум" про витребування майна та стягнення 330 000 грн. задоволено, а у задоволені зустрічного позову ТОВ "Нерум" до ПП "Біологічна станція" про визнання договору оренди недійсним відмовлено в повному обсязі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що ПП "Біологічна станція" є єдиним законним власником тварин, а договір оренди від 01.04.2007р. закінчив свою дію 31.03.2009р., у ТОВ "Нерум" немає правових підстав для утримання цих тварин..

Також, розглянувши позовні вимоги ПП "Біологічна станція" щодо стягнення 150 000,00 грн. орендної плати (заборгованість за договором оренди від 01.04.2007р. за період його дії з червня 2008 року по березень 2009 року) за 10 місяців та 180 000, 00 грн. неустойки, нарахованої на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України, за 6 місяців у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, суд визнав їх обґрунтованими.

Крім цього, господарський суд, з урахуванням встановлених обставин, наявних в матеріалах справи документів, дійшов висновку про відмову у зустрічному позові ТОВ "Нерум", оскільки докази спростовують доводи відповідача за первісним позовом щодо недійсності договору оренди від 01.04.2007р. та підтверджують право власності позивача за первісним позовом на переданих за договором оренди тварин.

Не погодившись з даним рішенням суду, ТОВ "Нерум" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського господарського апеляційного суду, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові ПП "Біологічна станція" до ТОВ "Нерум" про витребування майна та стягнення 330 000 грн. відмовити повністю, позов ТОВ "Нерум" до ПП "Біологічна станція" задовольнити.

В апеляційній скарзі ТОВ "Нерум" зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, не враховані істотні обставини справи.

Скаржник зазначає, що суд, вирішуючи питання про витребування з володіння ТОВ "Нерум" 4 особи дельфінів-афалін та 2 морських котиків, які належать відповідачу за первісним позовом, з огляду на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2011р., та 2 особин дельфінів-афалін, які народились від вказаних тварин та, відповідно, належать ТОВ "Нерум" на праві власності на підставі ч.2 ст. 189 ЦК України, порушив права ТОВ "Нерум" як власника цього майна.

Також, апелянт вважає, що між сторонами фактично склались правовідносини щодо договору позики та відповідно до п.2 ч.2 ст. 1048 ЦК України, цей договір є безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками, а отже грошові кошти в розмірі 330 000 грн. стягнуті судом без наявності будь-яких правових підстав.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2011р. залишити без змін, оскільки вважає його законним, обгрутованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні надав пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін з огляду на таке.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті представником відповідача заявлено клопотання про прийняття додаткового доказу, а саме рішення Приморського районного суду від 16.11.2011 року. Оскільки відповідач просив прийняти рішення, яке прийняте після постановлення оскаржуваного рішення, то колегія суддів, відповідно до ч.1ст. 101 ГПК України, не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області, 01.04.2007 року між ПП "Біологічна станція"та ТОВ "Нерум"укладено договір оренди (надалі договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду чорноморських дельфінів–афаліна та північних морських котиків, кількість і вартість яких викладена в акті приймання-передачі.

Відповідно до п. 1.2, Договору оренди стан орендованих морських тварин на момент передачі в оренду задовільний: тварини здорові, адаптовані до утримання в умовах басейнів та натреновані для участі в демонстраційних програмах. Ціллю оренди тварин, згідно п. 2.1. Договору є проведення екологічної, культурно-просвітницької, виховальної та реабілітаційно-відновлювальної діяльності в м. Одесі з використанням морських тварин. Орендовані морські тварини передавалися в оренду разом зі спеціально розробленою авторською культурно-просвітньою програмою з екологічним направленням за участю дельфінів та інших морських савців. Те, що орендовані тварини були дійсно натренованими до виступів по спеціальній програмі підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторських прав на твір №16268 від 13.04.2006 року.

Згідно п. 4.1. Договір оренди діяв до 31.03.2008 року. Проте, враховуючи зміст ст. 764 ЦК України де йдеться, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином термін дії договору був продовжений автоматично до 31.03.2009 року.

З настанням вищевказаної дати Позивач за первісним позовом надіслав Відповідачу за первісним позовом заперечення у вигляді листа та телеграми, щодо продовження строку дії договору та з вимогою повернути орендованих морських тварин у встановлені законодавством та Договором оренди строки.

Відповідно до ч.І ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

П. 7.1. Договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору Відповідач за первісним позовом зобов'язаний протягом одного місяця повернути орендованих морських тварин Позивачу за первісним позовом згідно акту передачі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу.

Оскільки відповідач не виконував умови договору 31.12.2009 р. ПП "Біологічна станція" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - ТОВ "Нерум" про витребування у ТОВ "Нерум" на користь позивача дельфіна чорноморського-афаліни (самка, реєстраційний №13-к, міжнародний ветеринарний паспорт №00009350), дельфіна чорноморського-афаліни (самка, реєстраційний №16-к, міжнародний ветеринарний паспорт №00009349), дельфіна чорноморського-афаліни (самка, реєстраційний №15-к, міжнародний ветеринарний паспорт №00009348), ), дельфіна чорноморського-афаліни (самець, реєстраційний №14-к, міжнародний ветеринарний паспорт №00009347), північного морського котика (самка, реєстраційний №25-Л, міжнародний ветеринарний паспорт № 00009287), північного морського котика (самка, реєстраційний № 24-Л, міжнародний ветеринарний паспорт №00009261), північного морського котика (самка, реєстраційний №21-Л, міжнародний ветеринарний паспорт № 00009251), шляхом зобов’язання ТОВ "Нерум" передати даних морських тварин ПП "Біологічна станція" протягом 10 днів, з моменту набрання рішенням законної сили та про стягнення з ТОВ "Нерум" заборгованість по орендній платі у розмірі 150 000грн. та неустойки за користування майном за час прострочення в сумі 180 000, що загалом складає 330000,00 грн.

При розгляді справи позивач за первісним позовом зазначив, що під час перебування морських тварин в незаконному володінні відповідача, тваринами було народжено ще двоє чорноморський дельфін-афалін, а саме: чорноморський дельфін-афалін самка, реєстраційний № 21-К, міжнародний ветеринарний паспорт №000370; чорноморський дельфін-афалін самець, реєстраційний №20-К, міжнародний ветеринарний паспорт №000315, які зареєстровані у відповідності до чинного в Україні законодавства та належать на праві власності позивачу, що підтверджується відповідними міжнародними ветеринарними паспортами, тому в судовому засіданні 14.11.2011р. представник позивача остаточно уточнив позовні вимоги та просив суд:

1). витребувати з чужого незаконного володіння тварин, а саме: чорноморський дельфін- афалін самка-1, реєстраційний №13-К, міжнародний ветеринарний паспорт №00009350; чорноморський дельфін-афалін самець-2, реєстраційний №14-К, міжнародний ветеринарний паспорт №00009347; чорноморський дельфін-афалін самка-3, реєстраційний №15-К, міжнародний ветеринарний паспорт №00009348; чорноморський дельфін-афалін самка-4, реєстраційний №16-К, міжнародний ветеринарний паспорт №00009349; чорноморський дельфін-афалін самка-5, реєстраційний №21-К, міжнародний ветеринарний паспорт № 000370; чорноморський дельфін-афалін самець-6, реєстраційний № 20-К, міжнародний ветеринарний паспорт №000315 та північні морські котики - 3 шт., а саме: самка-1 реєстраційний №25-Л, міжнародний ветеринарний паспорт №00009287; самка-2 реєстраційний №24-Л, міжнародний ветеринарний паспорт №00009261; самка-3 реєстраційний №21-Л, міжнародний ветеринарний паспорт №00009251, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 25 в приміщенні Одеського міського дельфінарію "Немо"та передати зазначених тварин шляхом їх вилучення від ТОВ "Нерум" (Код ЄДРПОУ 32428553) або будь-яких осіб, підприємств, установ та організацій в яких будуть знаходитися дані тварини їх власнику ПП "Біологічна станція";

2). Стягнути з ТОВ "Нерум" на користь ПП "Біологічна станція" заборгованість по Договору оренди від 01.04.2007 року в розмірі 150 000,00 грн. та неустойку в сумі 180 000, 00 грн., а всього 330 000,00 грн.

22.02.2010 року за вх. ГСОО №1504 до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Нерум" про визнання недійсним договору оренди від 01.04.2007р. укладеного між сторонами у справі.

У відповідності до п.п. 5.1., 5.2. Договору, розмір орендних платежів становить 15 000,00 грн. в місяць. Орендна плата сплачується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Позивача за первісним позовом не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Враховуючи, що орендна плата становить 15 000,00 грн. в місяць, а час прострочки складає 10 місяців, то згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплатити Позивачу за первісним позовом крім основного боргу пеню за несвоєчасне повернення орендованого мана в розмірі 180 000,00 грн., а всього 330 000,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про тваринний світ" об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку. У передбаченому законом порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Посилання відповідачів за первісним позовом на те, що ПП "Біологічна станція" не є власником тварин спростовуються наданими позивачем за первісним позовом документами, а саме договір №5-05-98 від 05.05.1998 року, за яким ТОВ "Зоолекс"(Росія) поставило ПП "Біологічна станція"3 особини чорноморських дельфінів-афаліна, експортні документи до цього договору, договір №6-05-98 від 20.05.1998 року, за яким ТОВ "Есолес"(Росія) передало ПП "Біологічна станція"2 особини дельфінів чорноморська афаліна з експортними документами, договір від 26.08.1999 року за якими ТОВ "Ханта"12.09.1999 року передало ПП "Біологічна станція"4 особини північних морських котиків, виловлених на, підставі дозвільного квитка о. Тюленій в Охотському морі, а також міжнародними ветеринарними паспортами.

Крім того, ПП "Біологічна станція"надано довідку від 15.02.2010 року вих. №6 з якої вбачається, що тварини, передані в оренду ТОВ "Нерум"за договором від 01.04.2007 року знаходяться на балансі ПП "Біологічна станція". Разом з тим, на підтвердження своїх доводів щодо належного оформлення права власності на вказаних тварин, ПП "Біологічна станція"надало копію договору застави майна №945/137-НЛ2 від 23.07.2004 року, укладений з АКБ "УКРСОЦБАНК", за яким ПП "Біологічна станція"передав в заставу дельфінів в кількості 6 особин, заставною вартістю 1116500,00 грн..

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП "Біологічна станція" отримала у власність зазначених тварин на підставі договорів, які відповідають вимогам чинного законодавства та є чинними на момент розгляду спору, тобто законність набуття у приватну власність спірних тварин підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об’єктів з природного середовища, які видаються у встановленому законодавством порядку.

Згідно розділу І Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №429 від 30.09.2010 року (z1384-10) "Про порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах" ветеринарні документи це документи дозвільного характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів, видані відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) ; власник дикої тварини - фізична або юридична особа, яка на відповідній правовій підставі має у власності дику тварину.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про ветеринарну медицину", об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами: 1) міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України; 2) ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст; 3) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району.

Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин.

З огляду на викладене вбачається, що отримання відповідних документів потрібне для юридичного підтвердження права власності на тварин, отже міжнародний ветеринарний паспорт є документом, що встановлює власника тварини.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, наявні у матеріалах справи міжнародні ветеринарні паспорти на тварин є підтвердженням права власності на даних тварин ПП "Біологічна станція".

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Отже, оскільки ПП "Біологічна станція" є єдиним законним власником даних тварин, а договір оренди від 01.04.2007р. закінчив свою дію 31.03.2009р., у ТОВ "Нерум" немає правових підстав для утримання вказаних тварин, в зв’язку з чим, суд дійшов обґрунтованого висновку про витребування тварин у ТОВ "Нерум" та про передачу їх ПП "Біологічна станція".

Посилання скаржника на рішення Приморського районного суду від 16.11.2011 року, яким задоволено позов ТОВ "Нерум"до ОСОБА_3 і визнано право власності на 4 особи чорноморських дельфінів та 2-х морських котиків не може бути прийнято до уваги колегією суддів, так як воно прийняте після прийняття рішення Господарським судом Одеської області (14.11.2011р.), який на підставі документів, які знаходяться в справі дійшов висновку, що власником спірних тварин є ПП "Біологічна станція".

Крім того, дельфіни-афаліни, на які Приморський районний суд м. Одеси визнав право власності за ТОВ "Нерум", на рішення якого посилається Апелянт занесені до списку 2 Бернської конвенції, відповідно до якої для видів, занесених у список 2, заборонені усі форми умисного вилову та утримання. Дана обставина встановлена ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2011 року у справі №14/17-4113- 2011 за позовом ТОВ "Нерум"до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання права власності, провадження у якій припинено..

Твердження Апелянта про те що між сторонами фактично склались правовідносини щодо договору позики не відповідають дійсності, оскільки зазначені вище морські тварини передавалися в оренду Позивачу за первісним позовом, про що кожного року, починаючи з 2005 року по 2007 рік, з ним заключалися договори оренди, згідно з якими Апелянт сплачував орендну плату, що підтверджується відповідними банківськими виписками про рух коштів.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв’язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.