18/169 Про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги - 31.01.2012 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Готель "Славутич" (далі – позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект Інжиніринг" (далі – відповідач-1) про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг № 01-10-2010 від 01.10.2010 та договору відступлення права вимоги № 30/12/10 від 30.12.2010.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2011 порушено провадження у справі № 18/169.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.08.2011 до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Векта Плюс".

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 у справі № 18/169 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 порушено апеляційне провадження у справі № 18/169, а розгляд справи призначено на 20.12.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 розгляд справи відкладено на 17.01.2012.

В засідання суду, призначене на 17.01.2011, представники відповідача-2 не з’явилися та не повідомили суд про причини неявки, а представником відповідача-1 подане клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі на підставі ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 продовжено строк вирішення спору у справі № 18/169, а розгляд справи відкладено на 31.01.2012.

Представники відповідача-2 в судове засідання 31.01.2012 повторно не з’явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив:

Між ВАТ "Готель "Славутич"та ТОВ "Векта – Плюс" укладено договір № 01-10-2010/7 від 01.10.2010 про надання юридичних консультацій (далі –договір № 01-10-2010/7), відповідно до умов якого ВАТ "Готель "Славутич", як замовник, доручає, а ТОВ "Векта – Плюс", як виконавець, приймає на себе зобовязання по наданню юридичних консультацій.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовникові консультацій з правових питань відповідно до умов договору складається акт про надання послуг.

29.10.2010 між ВАТ "Готель "Славутич" та ТОВ "Векта – Плюс" підписаний акт прийому - передачі наданих послуг по договору № 01-10-2010/7 від 01.10.2010, згідно з яким встановлено, що виконавець надав замовнику юридичні послуги із дотриманням умов, визначених договором; загальна вартість послуг за договором № 01-10-2010/7 від 01.10.2010 становить 898 500,00 грн.; послуги надані в повному обсязі та належним чином; сторони не мають жодних претензій один до одного щодо виконання договору № 01-10-2010/7 від 01.10.2010.

30.12.2010 між ТОВ "Векта – Плюс", ТОВ "Комплект Інжиніринг" та ВАТ "Готель "Славутич" укладений договір № 30/12/10 про відступлення права вимоги (далі – договір відступлення права вимоги), за умовами якого ТОВ "Векта - Плюс", як первісний кредитор, відступило ТОВ "Комплект Інжиніринг", як новому кредитору, право вимоги від ВАТ "Готель "Славутич", як боржника, по сплаті заборгованості за надані юридичні послуги по договору про надання юридичних послуг № 01-10-2010/7 від 01.10.2010 на загальну суму 898 500,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі документів від 30.12.2010 за договором про відступлення права вимоги ТОВ "Векта –Плюс" передало, а ТОВ "Комплект Інжиніринг" прийняло наступні документи: договір № 01-10-2010/7 від 01.10.2010, а також акт прийому-передачі наданих послуг.

30.12.2010 між ТОВ "Комплект Інжиніринг" та ВАТ "Готель "Славутич" укладений акт зарахування зустрічних вимог, згідно з яким погоджено, що зобов’язання сторін припиняються зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 253 161,79 грн.

Вбачається, що між ВАТ "Готель "Славутич" та ТОВ "Комплект Інжиніринг" станом на 01.04.2011 підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість ВАТ "Готель "Славутич" перед ТОВ "Комплект Інжиніринг" становить 645 338,21 грн.

З матеріалів справи, зокрема, зі статуту позивача в редакції 2006 року, затвердженого протоколом № 1/06 від 03.02.2006 загальних зборів акціонерів "Готель "Славутич", вбачається, що останній у своїй діяльності керується діючим законодавством України та цим Статутом.

Так, відповідно до ст. 159 ЦК України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства.

До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Відповідно до п. 8.5.1 Статуту виконавчим органом Товариства, який здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю, є Правління.

Правління утворюється у складі голови Правління та членів Правління (п. 8.5.3 Статуту).

Згідно з пунктом 8.5.14 Статуту голова правління у межах своєї компетенції згідно з діючим законодавством та цим статутом: здійснює оперативне управління фінансово-господарською діяльністю товариства; видає накази, розпорядження, інші нормативні документи з питань діяльності товариства, в тому числі на виконання рішень правління; відповідно до чинного законодавства вільно розпоряджається майном та коштами товариства; представляє інтереси товариства в усіх установах, підприємства, організаціях в Україні та за її межами; видає довіреності; діє від імені товариства без довіреності; укладає угоди, договори, контракти та інші юридичні акти від імені товариства без додаткових обмежень і погоджень (крім встановлених цим статутом) на суму, що не перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладання угоди. У разі, коли вартість угоди перевищує двадцять тисяч євро, голова Правління повинен одержати письмову згоду Наглядової ради Товариства; інші повноваження.

Пунктом 8.4.10 Статуту передбачено, що в проміжок часу між проведенням загальних зборів акціонерів товариства наглядова рада: розглядає та затверджує звіти, які подає правління, ревізійна комісія; виступає, у разі необхідності, ініціатором проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності товариства; визначає умови оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; призначає та достроково відкликає членів та голову правління товариства; виносить рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства; затверджує положення, правила, процедури та інші внутрішні документи товариства; попередньо погоджує угоди, які укладаються від імені товариства на суму, що перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладення угоди, а також всі угоди, які передбачають відчуження, заставу та передачу основних засобів товариства у спільну діяльність з іншими суб’єктами підприємницької діяльності; інші повноваження.

На думку позивача спір у даній справі виник внаслідок того, що голова правління ВАТ "Готель "Славутич" не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідності до статуту товариства на підписання спірних договорів, а отже наявні підстави для визнання зазначених договорів недійсними на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України та ст. 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об’єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З приписів ст. 92 ЦК України вбачається, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Вбачається, що на момент укладення оспорюваного договору № 01-10-2010/7 від 01.10.2010 офіційний курс НБУ по відношенню до євро становив 10,795568 грн. за 1 євро. Таким чином, обмеження голови правління щодо укладення угод станом на дату підписання договору фінансової допомоги становило 215911,36 грн.

Оскільки сума оспорюваного договору № 01-10-2010/7 від 01.10.2010 загальна вартість послуг, які надаються відповідно до договору складає 898500,00 грн., то попереднє погодження даної угоди Наглядовою радою товариства було обов’язковим.

В свою чергу, матеріали справи містять протокол № 3 Наглядової ради ВАТ "Готель "Славутич" від 27.09.2010, в якому йдеться про розгляд питання Наглядовою радою про надання юридичних послуг з ТОВ "Векта - Плюс".

За цим питанням порядку денного було вирішено "уповноважити Голову правління ВАТ "Готель "Славутич" підписати договір про надання юридичних послуг з ТОВ "Векта - Плюс".

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний протокол не можна прийняти в якості доказу попереднього погодження укладення оспорюваного договору про надання юридичних послуг від 01.10.2010, оскільки він не встановлює істотних умов договору (ціни договору, тощо), а голова правління ВАТ "Готель "Славутич" і без додаткових повноважень має право відповідно до п. 8.5.14. статуту укладати угоди, договори, контракти та інші юридичні акти від імені товариства.

Із зазначеного протоколу вбачається, що наглядова рада позивача насправді не погодила угоду, яка укладається від імені товариства на суму, що перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладення угоди, а лише уповноважила Голову правління ВАТ "Готель "Славутич" на вчинення дій, які він має право вчиняти на підставі статуту, зокрема, підписати угоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З урахуванням того, що на підписання Головою правління ВАТ "Готель "Славутич" договору про надання юридичних послуг від 01.10.2010 не було надано відповідного попереднього погодження від Наглядової ради позивача, голова правління не був уповноважений установчими документами, довіреністю або законом його підписувати.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що особа, яка вчинила правочин від імені позивача, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на його вчинення.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем доведено обставини, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства, є підставою для визнання договору про надання юридичних послуг № 01-10-2010/7 від 01.10.2010 недійсним, що відповідачами в свою чергу не спростовано.

Згідно з нормами Цивільного кодексу України (435-15) (глави 47) відступлення прав може бути здійснене виключно за дійсним зобов’язанням.

Враховуючи ту обставину, що за договором відступлення права вимоги первісний кредитор (ТОВ "Векта - Плюс") відступив, а новий кредитор (ТОВ "Комплект Інжиніринг") набув всіх прав, належних первісному кредиторові на підставі договору про надання юридичних послуг № 01-10-2010/7 від 01.10.2010, який є недійсним, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що і договір про відступлення права вимоги підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.