донецький апеляційний господарський суд
постанова
Іменем України
|
30.01.2012 р. справа №33/223
|
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого:
суддів
|
Донця О.Є.
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
|
|
при секретарі судового засідання
|
Ісаковій А.В.
|
|
за участю представників сторін
|
|
|
від позивача:
|
не з"явився
|
|
від відповідача:
|
ОСОБА_1. –за довіреністю №б/н від 20.02.2009 р.
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк
|
|
на ухвалу господарського суду
|
Донецької області
|
|
по справі
|
№33/223 (суддя Сич Ю.В.)
|
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата
|
|
до
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк
|
|
про
|
стягнення компенсації збитків в сумі 10040,00 грн., зобов'язання відповідача передати позивачу гірничошахтні редуктори та їх складові частини, що перебувають на ремонті у відповідача, в тому вигляді, в якому вони були прийняті відповідачем на обслуговування
|
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк, про стягнення компенсації збитків в сумі 10040,00 грн., зобов'язання відповідача передати позивачу гірничошахтні редуктори та їх складові частини, що перебувають на ремонті у відповідача, в тому вигляді, в якому вони були прийняті відповідачем на обслуговування.
16 грудня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, надано господарському суду Донецької області клопотання про вжиття заходів із забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ "Машинобудівник" здійснювати будь-які дії, направлені на використання (в тому числі – продаж, ремонтування, переміщення, внесення змін до конструктивних елементів та зовнішнього вигляду обладнання) гірничошахтних редукторів та їх комплектуючих частин, що знаходяться у володінні ТОВ "Машинобудівник", обґрунтовуючи тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" та громадянином Трубачаніним Володимиром Вікторовичем існує ліцензійний договір від 27.11.2009р., за яким виключно позивач має право на використання 42 одиниць корисних моделей та промислових зразків. Однак, ТОВ "Машинобудівник", виготовляє, продає, ремонтує та рекламує обладнання, автором промислових зразків яких є Трубчанін В.В., які захищені патентами №18335 від 25.02.2009р., №18338 від 25.02.2009р., №18606 від 25.03.2009р., №18374 від 25.02.2009р., №18602 від 25.03.2009р., №18334 від 25.02.2009р., №18611 від 25.03.2009р., №18605 від 25.03.2009р., №18609 від 25.03.2009р. Також, позивач зазначив, що вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на зміну конструктивних елементів запатентованого обладнання можуть порушити виключне право позивача на його використання (введення в цивільний обіг речі, поліпшеної шляхом ремонту), а головне –унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовної вимоги про витребування майна.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 19.12.2011 р. (суддя Сич Ю.В.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" про вжиття до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Машинобудівник" здійснювати будь-які дії, направлені на використання (в тому числі –продаж, ремонтування, переміщення, внесення змін до конструктивних елементів та зовнішнього вигляду обладнання) гірничошахтних редукторів та їх комплектуючих частин, що знаходяться у володінні ТОВ "Машинобудівник" задовольнив.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк, не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою господарського суду Донецької області, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. по справі № 33/223, оскільки вона винесена з порушенням норм Конституції України (254к/96-ВР)
та Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що апеляційна скарга удруге направлена до Донецького апеляційного господарського суду після усунення недоліків, зазначених в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 05.01.12р., якою апеляційна скарга повернута заявникові, що й призвело до попущення встановленого строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.12 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк, відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. по справі № 33/223.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.01.12р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні ухвали господарського суду Донецької області від 19.12.2011 р. по справі №33/223.
Представник позивача у судове засідання 30.01.12 р. не з’явився, причин нез’явлення апеляційному суду не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст. 4- 4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк, про стягнення компенсації збитків в сумі 10040,00 грн., зобов'язання відповідача передати позивачу гірничошахтні редуктори та їх складові частини, що перебувають на ремонті у відповідача, в тому вигляді, в якому вони були прийняті відповідачем на обслуговування та клопотав про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Машинобудівник" здійснювати будь-які дії, направлені на використання (в тому числі – продаж, ремонтування, переміщення, внесення змін до конструктивних елементів та зовнішнього вигляду обладнання) гірничошахтних редукторів та їх комплектуючих частин, що знаходяться у володінні ТОВ "Машинобудівник".
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно із п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
На думку позивача, невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до неможливості або суттєвого ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог .
Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 (v_611800-94)
"Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Господарський суд у кожному конкретному випадку як за заявою сторони, так і за власною ініціативою оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне судове рішення, викладаючи в ухвалі вказані вище обставини.
Згідно позиції Вищого господарського суду України, викладеній в Інформаційному листі "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776 (v2776600-06)
, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За змістом вищенаведеного, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
З огляду на вищезазначене, також вбачається що невжиття судом заходів із забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії, що пов’язані з відчуженням спірного майна, приймаючи до уваги існування можливості здійснення дій по відчуженню вказаного майна зазначеними особами, призведе до позбавлення позивача права на доказування своїх доводів та до неможливості дослідження судом всіх обставин справи для повного та об’єктивного вирішення спору.
Відчуження майна спричиняє перехід права власності на нього до інших осіб, які набувають у цьому випадку право розпорядження, користування відповідачем спірного майна та володіння цим майном. Приймаючи до уваги пов’язаність вищевизначених дій з можливими наслідками, заборона ТОВ "Машинобудівник" здійснювати будь-які дії, направлені на використання (в тому числі –продаж, ремонтування, переміщення, внесення змін до конструктивних елементів та зовнішнього вигляду обладнання) гірничошахтних редукторів та їх комплектуючих частин, що знаходяться у володінні ТОВ "Машинобудівник" є доцільною.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку стовно того, що клопотання про вжиття заходів про забезпечення позову у вигляді дій стосовно відчуження наведеного вище спірного майна підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк.
З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції знаходить ухвалу господарського суду у справі законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставами для її скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівник", м. Донецьк, на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. у справі № 33/223 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. у справі № 33/223 - залишити без змін.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
|
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
|
О.Є.Донець
Н.В.Ломовцева
О.А.Скакун
|
Надруковано 5 примір.: 1. Позивачу; 1. Відповідачу; 1. У справу; 1. ГСДО; 1. ДАГС